Ухвала суду № 85800890, 20.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6813/19

УХВАЛА

20 листопада 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить суд замінити стягувача з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 11.07.2013 року за реєстровим №4614 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Вирішуючи питання щодо призначення зазначеної заяви до розгляду, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень в адміністративних правах.

Таким чином, положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення.

З аналізу вищезазначеного зазначеного вбачається, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження можлива лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.

У заяві ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не судового рішення Одеського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Системний аналіз норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого нотаріуса в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України.

Водночас, частиною першою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року №1618-IV визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Таким чином, в порядку цивільного судочинства передбачена не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, посилання заявника на правову позицію Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, яка висловлена у постанові від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, свідчать на користь висновків суду, оскільки заміна сторони виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса в переглянутому Верховним Судом випадку була здійснена в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити.

При цьому, частиною сьомою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На виконання вищенаведеної норми суд роз`яснює заявнику що зазначена заява може бути подана до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 7, 170, 171, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса №4614 від 11.07.2013 р.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з заявою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.М.Токмілова