Ухвала суду № 85800444, 19.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 листопада 2019 року справа № 580/3562/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, заінтересована особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визнання незаконними дій щодо реалізації квартири, скасування реалізації квартири, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради, з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просить:

- визнати незаконними та такими, що проведені з порушенням законодавства, дії виконавця щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лоту 375500;

- скасувати реалізацію квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лоту 375500.

Згідно з ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої дитини, звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо реалізації квартири та скасувати реалізацію квартири.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої дитини, зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу. Вказана квартира є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №1067 від 25.09.2014. У квартирі зареєстрована та проживає його малолітня дочка ОСОБА_2 , 2016 року народження. ОСОБА_1 , як законному представнику малолітньої дитини, стало відомо, що вказана квартира відповідачем виставлена на прилюдні торги №лоту 375500, торги призначені на 18.10.2019.

ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої дитини, стверджує, що вказану квартиру передано виконавцем на реалізацію в ДП «СЕТАМ» з порушенням норм законодавства, зокрема, не проведено оцінку майна, та не отримано дозвіл від Служби у справах дітей на реалізацію майна. При реалізації арештованого майна виконавець зобов`язаний встановити чи проживають неповнолітні діти в домоволодінні, на яке звернено стягнення; у разі наявності малолітніх дітей виконавець може реалізувати майно лише за згоди органу опіки і піклування, чого виконавцем не було зроблено.

Законний представник зазначає, що в даному випадку його малолітня донька набула права користування спірною квартирою як член сім`ї власника відповідно до ст. 405 Цивільного кодексу України, та зберігає це право протягом часу перебування будинку в іпотеці. Сама наявність сімейних зв`язків з власником житла, тобто дитини з батьками надає право дитині на користування таким житлом.

На думку законного представника, дії державного виконавця щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , порушують права дитини на її користування вказаною квартирою.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави судді вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів малолітньої дитини ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин. Тобто, в даному випадку існує загроза заподіянню шкоди приватним правам та інтересам малолітньої дитини щодо користування квартирою внаслідок її реалізації на торгах.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 року у справі № 820/4149/17 (провадження № 11-759апп18) зазначила, що визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Позивач фактично просить усунути майбутні порушення прав малолітньої дитини на квартиру, які можуть виникнути внаслідок реалізації квартири на торгах.

Крім того, суддею встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.10.2019 у справі №712/13664/19 задоволено заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви; зупинено продаж арештованого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер лоту 375500 .

Отже, вказані відносини пов`язані із захистом приватноправового інтересу малолітньої дитини щодо права користування квартирою.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункту 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенція передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, а також захисту приватного права малолітньої дитини.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, заінтересована особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визнання незаконними дій щодо реалізації квартири, скасування реалізації квартири, відмовити.

2. Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися з позовом про визнання незаконними дій щодо реалізації квартири, скасування реалізації квартири в порядку цивільного судочинства.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Руденко