Ухвала суду № 85799978, 21.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6904/19

УХВАЛА

21 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до приватного виконавця округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до приватного виконавця округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 05 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59969535.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12, 287 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Разом з позовом позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом заборони в рамках виконавчого провадження №59969535 від 05.09.2019 року відраховувати 20% з заробітної плати які нараховує військова частина А2613 до винесення рішення по суті.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що в межах вжиття забезпечення позову необхідно зупинити стягнення, оскільки подальше проведення такого стягнення може призвести до ускладнення виконання рішення суду.

Суд вважає заяву позивача такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст.150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин для вжиття заходів забезпечення позову та оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з Рекомендацією №R (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображена у практиці Європейського Суду з прав людини, яка визначає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа VeriagsgruppeNewsGmbh проти Австрії» та «Libert проти Бельгії»).

У справі «Мікалефф проти Мальти» суд визнав можливість застосування ст. 6 Конвенції до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначенні застосування ст. 6 Конвенції (справа «Меркіка та інші проти Мальти».

Так, в межах даної справи, позивачем оскаржується постанова приватного виконавця округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 05 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59969535.

При цьому, 24.09.2019 року приватним виконавцем округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову ВП №59969535 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання виконавчого напису №1872 від 13.08.2019 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 на дохід боржника.

Із вказаної постанови від 24.09.2019 року ВП 59969535 вбачається звернення стягнення на доходи боржника, зокрема 20 % відрахування від заробітної плати ОСОБА_1 у військовій частині А2613.

Враховуючи вищевикладені обставини, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача та без вжиття заходів забезпечення позову, для відновлення своїх прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення 20 % відрахування від заробітної плати ОСОБА_1 , яку нараховує військова частина А2613 в межах виконавчого провадження №5594346 до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.

Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови від 24.09.2019 року ВП №59969535 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання виконавчого напису №1872 від 13.08.2019 року у виконавчому провадженні №59969535 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/6904/19.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида