Ухвала суду № 85799666, 20.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2019 року № 810/1832/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2018 №00011294001, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00 грн. та від 22.02.2018 №0001304001, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2019 вирішено позов задоволено у повному обсязі.

18 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить замінити відповідача по справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Обґрунтовуючи таку заяву Головне управління ДПС у Київській області зазначило, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 року Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст.900) функцій і повноважень Державної фіскальною служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Тобто фактично функції з реалізації державної податкової політики виконуються Державною податковою службу, в той час, згідно вищезазначених положень Державною фіскальною службою дані функції припинили здійснюватися.

Надаючи оцінку цій заяві, суд бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що під час розгляду даної адміністративної справи від відповідача жодних клопотань про заміну сторони до суду не надходило, тобто податковий орган не скористався цим своїм процесуальним правом.

Питання заміни сторони під час розгляду справи судом першої інстанції врегульовано статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд звертає увагу заявника, що згідно з вимогами ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміна сторони на її правонаступника суд допускає на будь-якій стадії судового процесу. Проте, суд зауважує, що судовий процес по цій справі закінчився після винесення судом рішення від 21 вересня 2019 року. При цьому вищенаведене повністю виключає можливість суду здійснити заміну відповідача після ухвалення рішення у справі.

При цьому, суд наголошує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Крім того, підставами для процесуального правонаступництва є:

1) перехід суб`єктивних матеріальних прав і обов`язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов`язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу;

2) наявність порушеного процесу до моменту настання фактів, вказаних вище;

3) вибуття з процесу певних суб`єктів: сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Вибуття інших суб`єктів не приводить до виникнення процесуального правонаступництва.

Суд звертає увагу, що здійснення заміни відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником може відбуватися у зв`язку з припиненням діяльності або реорганізацією такої особи та до вирішення винесення рішення по справі.

Як встановлено судом, рішення у цій справі ухвалено 21 вересня 2019 року, про що повідомлено відповідача. Це означає, що суд відповідно до приписів ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України не має можливості здійснити заміну відповідача за поданою заявою, оскільки рішення у справі вже ухвалено. При цьому суд взагалі позбавлений процесуальної можливості розглянути по суті вказане клопотання, оскільки провадження у цій справі завершилося винесенням судового рішення.

Суд зазначає, що для усунення можливих недоліків судового рішення учасниками справи можуть використовуватися й інші правові засоби, зокрема, заміна сторони виконавчого провадження (у разі відкриття виконавчого провадження, ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України), а не запропонована процедура заміни неналежного відповідача після винесення рішення по справі по суті.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлене Головним управлінням ДПС у Київській області клопотання про заміну відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 48, 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про заміну відповідача, - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.