Рішення № 85799660, 20.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року № 320/3870/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001651403 від 19.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 14232, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом було безпідставно застосовано штраф за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», оскільки при визначенні мінімальної роздрібної ціни дотримано вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та вищевказаної постанови. Стверджує, що порушень вимог податкового законодавства не було.

З урахуванням викладеного вважає, що податкове повідомлення-рішення контролюючого органу суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09 вересня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання з додатковими доказами по справі.

10 вересня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Експансія» відмовити у повному обсязі. Стверджує, що порушення вимог податкового законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» відбулося у зв`язку із реалізацією бренді «Iveroni» 3 зірки (виробник АТ «Сараджишвілі», Грузія) 0,5 л., міцністю 40% за ціною 113, 99 грн. Згідно додатку до постанови № 957 мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту за бренді ординарні становить 593, 00 грн. Відповідно, мінімальна роздрібна ціна за пляшку бренді місткістю тари 0,5 л. міцністю 40% становить 118, 60 грн. (593, 00 грн. х 40% х 0,5 л.)/100.

Крім того відповідач зазначив, що позивачем надано вантажну митну декларацію № 1700 від 21.05.2018, згідно з якою постачальником вказаного напою на територію України є ТОВ «Дісна». Проте, в ході перевірки позивачем не надано жодних доказів, що вказаний напій отриманий саме від ТОВ «Дісна», оскільки було встановлено, що на офіційному сайті ТОВ «Дісна» «Iveroni» - це грузинський бренді. У зв`язку з цим відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним та не вбачає підстав для його скасування.

Від позивача через службу діловодства суду 12.09.2019 надійшла відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом встановлено, що позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

03 жовтня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У зв`язку з цим суд протокольною ухвалою від 03.10.2019 вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.2002 (номер запису: 1 339 120 0000 001788 від 30.09.2005) за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 32294905 станом на час прийняття рішення.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки № 1150 від 15.02.2019 та направлень на перевірку №№ 1599 та 1600 від 19.02.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області 04.03.2019 проведено фактичну перевірку щодо здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками ТОВ «Експансія», а саме господарської одиниці (магазину) вказаного підприємства за адресою здійснення діяльності (м. Харків, вул. Героїв Праці, 9), за результатами якої складено акт № 295/20/1013/РРО/32294905 від 04.03.2019.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв по цінах, нижче встановлених мінімальних оптово-відпускних цін на такі алкогольні напої (реалізацію однієї пляшки бренді «Iveroni» 3 зірки (виробник АТ «Сараджишвілі», Грузія, акцизна марка НАБМ 145848), ємністю 0,5 л., міцністю 40% за ціною 112, 99 грн.), мінімальна роздрібна ціна на такий напій становить 118, 60 грн. із застосуванням РРО та роздрукуванням відповідного розрахункового документа. Загальна вартість отриманої Харківською філією ТОВ «Експансія» (м. Харків, вул. Героїв Праці, 9) партії бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40%, згідно з видатковою накладною № SAP R02900C32Q/621960 від 05.12.2018 від постачальника ТОВ «Експансія», зі складу № 2 (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5), становить 120 пляшок.

З урахуванням мінімальної роздрібної ціни, вартість бренді «Iveroni» складає 14232 грн. (120 пляшок х 118, 60 грн.), чим порушено вимоги статті 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Позивачем до Головного управління ДФС у Харківській області були подані заперечення на акт перевірки № 295/20/1013/РРО/32294905 від 04.03.2019, за результатом розгляду яких Головним управлінням ДФС у Харківській області листом від 14.03.2019 № 12497/10/20-40-14-10-19 висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки № 295/20/1013/РРО/32294905 від 04.03.2019 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0001651403 від 19.03.2019 про застосування до ТОВ «Експансія» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 14232, 00 грн. (а.с. 13).

Згідно з розрахунком штрафних санкцій по акту перевірки № 295/20/1013/РРО/32294905 від 04.03.2019 відповідальність за інкриміноване позивачеві порушення передбачена абзацом 14 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами і доповненнями) (а.с. 14). Аналогічна підстава із посиланням на абзац 14 частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР зазначена й в спірному податковому повідомленні-рішенні.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.05.2019 № 24662/6/99-99-1106-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0001651403 від 19.03.2019, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 8-9).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані положеннями Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 481/95-ВР).

В той же час, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Зі змісту статті 86 ПК України вбачається, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

В силу вимог частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Зі змісту абзацу 17 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР вбачається, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Відповідно до вимог частини десятої статті 18 Закону № 481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 затверджено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Відповідно до пункту 1 приміток до Постанови № 957, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктами 29, 30 частини першою статті 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що під час здійснення фактичної перевірки контролюючим органом всупереч встановленим пунктом 29 частини першою статті 1 Закону № 481/95-ВР вимогам, мінімальну оптову-відпускну ціну на бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40%, визначено на підставі товарного найменування зазначеного на ціннику та видатковій накладній № SAP R02900C32Q/621960 від 05.12.2018 на внутрішнє переміщення, а не за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що позивач придбав алкогольний напій бренді «Iveroni» з кодом УКТЗЕД 2208906900 у ТОВ «Дісна».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що під час проведення перевірки контролюючому органу було надано копії документів на підтвердження ввезення алкогольного напою бренді «Iveroni» на територію України підприємством ТОВ «Дісна», подальшого його придбання підприємством позивача та внутрішнього переміщення на Харківську філію ТОВ «Експансія», що підтверджено копією вантажної митної декларації № 1700 від 21.05.2018 (а.с. 17); копією договору поставки № 295 від 01.11.2013, укладеного між ТОВ «Експансія» та ТОВ «Дісна» (а.с. 22-28); копією видаткової накладної № РН-0058961 від 29.11.2018 до договору поставки № 295 від 01.11.2013 (а.с. 29) та копією видаткової накладної № SAP R02900C32Q/621960 від 05.12.2018 на внутрішнє переміщення (а.с. 15-16).

Відповідно до Постанови № 957, мінімальна роздрібна ціна алкогольного напою бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40% з кодом УКТ ЗЕД 2208906900 складає 89, 40 грн., виходячи з такого.

База мінімальної оптово-відпускної ціни на алкогольну продукцію, алкогольний напій бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40%, визначається на підставі ВМД № 1700 від 21.05.2018, відповідно до якої вказаний алкогольний напій ввозився на територію України.

Оскільки алкогольний напій бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40% у відповідності до Постанови № 957 має код виробів згідно УКТ ЗЕД – 2208906900 (Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші), відповідно до УКТЗЕД 2208 90 встановлена мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту – 447, 00 грн.

Таким чином, згідно з Постановою № 957, відповідно до УКТ ЗЕД 2208 90 (Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші), мінімальна роздрібна ціна вищевказаного алкогольного напою складає 89, 40 грн., яка розраховується за наступною формулою: 447:100х40х0,5=89, 40 грн., де: 447 – мінімальна оптово-відпускна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту; 100 – 100% чистого спирту; 40 – вміст чистого спирту у напої; 0,5 – об`єм пляшки.

В той же час відповідач, заперечуючи проти позову, у поданому до суду відзиві вказує на порушення ТОВ «Експансія» вимог Постанови № 957 щодо правильності нарахування мінімальної роздрібної ціни на алкогольний напій бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л., міцністю 40%.

З урахуванням вищевикладеного суд не погоджується з позицією контролюючого органу, яка лягла в основу спірного рішення та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, які досліджені судом зазначає, що позивачем при визначенні мінімальної роздрібної ціни було дотримано вимоги Закону № 481/95-ВР та Постанови № 957, оскільки положеннями частини першої статті 1 Закону № 481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої визначаються виключно за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а не за найменуванням (назвою, видом) алкогольного напою.

Крім того матеріалами справи підтверджено, що постачальник ТОВ «Дісна» на запит позивача надав інформацію, що алкогольний напій бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л. є імпортованим товаром, завезеним на територію України.

Під час переміщення вказаної продукції на територію України, вона проходила митне оформлення у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується відповідними митними деклараціями.

В силу вимог частини восьмої статті 257 МК України, митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларант або уповноважена ним особа вносить відомості про товари, у тому числі код товару згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Так, постачальником позивача було надано митні декларації, копії яких наявні в матеріалах справи, згідно з яких алкогольні напої бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л. пройшли митне оформлення за кодом товару УКТ ЗЕД 2208906900, що також вказаний у видатковій накладній № РН-0058961 від 29.11.2018, за якою позивачем було отриману дану продукцію.

Таким чином, ТОВ «Експансія» для розрахунку ціни алкогольного напою бренді «Iveroni» 3 зірки, ємністю 0,5 л. використовувався код УКТ ЗЕД 2208906900 зазначений у видатковій накладній, за яким було здійснено митне оформлення вказаної продукції, яка відповідає категорії «Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші» згідно з Постановою № 957, а не до категорії «бренді», що лягло в основу спірного рішення.

Тому висновок відповідача щодо продажу алкогольного напою за ціною, нижче від мінімальної роздрібної є необґрунтованим та таким, що зроблений у зв`язку із необгрунтованим визначенням мінімальних оптово-відпускних цін саме за назвою продукції (бренді), а не за законодавчо встановленою формою – за кодом УКТ ЗЕД.

Суд звертає увагу на те, що у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспані» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Рішенням ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (заява № 24003/07) встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права підприємства-заявника на доступ до суду та виявлення національним судом надмірного формалізму. Верховним судом України при розгляді справи № 13/357 зазначені висновки Європейського суду з прав людини враховані, що знайшло своє відображення у постанові Верховного суду України від 11.09.2017. Таким чином, Верховний суд України на національному рівні визнав неприпустимість застосування надмірного формалізму під час відправлення правосуддя.

Відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження наявності порушення позивачем норм податкового законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № 5301360 від 17.07.2019.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 1921, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001651403 від 19.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 14232, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати в сумі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 20.11.2019

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.