Рішення № 85799553, 01.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 листопада 2019 року Справа № 280/4221/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та виплатити заборгованість по пенсії з 01 квітня 2017 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику осіб), а справу призначено до розгляду на 26 вересня 2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонеркою та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Отримує пенсію за віком. Вказує, що відповідач з квітня 2017 року протиправно припинив нарахування та виплату їй пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№39244 від 20 вересня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що після проведення перевірки фактичного проживання органами праці та соціального захисту населення по Вознесенівському району, рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району №12 від 24 березня 2017 року позивачу було відмовлено у відновленні пенсійних виплат, у зв`язку з підстав, визначених в підпункті 4 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 у зв`язку з скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Пенсія позивачу відповідачем не виплачувалась. У зв`язку з викладених, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

У відповідності до пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності, та згідно статей 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач є пенсіонеркою за віком та їй призначена пенсія за віком, що підтверджується посвідченням № 27264, виданим 17 вересня 1990 року Калінінським рай(міськ)соцзабезом м. Донецьк.

Відповідно до довідки від 14 липня 2015 року №2304008651 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території в місто Запоріжжя та їй взято на облік за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

11 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, яке в подальшому реорганізовано в Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, а згодом приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, із заявою, в якій просила запросити пенсійну справу з Будьоннівського району м. Донецька.

Позивач перебуває на обліку у відповідача. Виплату пенсії позивачу припинено з 01 квітня 2017 року.

12 серпня 2019 року представником позивача надіслано до відповідача адвокатський запит із проханням надати інформацію про час зупинення пенсійних виплат позивачу та повідомити, на якій підставі та за який період не проведено їй виплату пенсії.

Листом від 20 серпня 2019 року № 2798/03 повідомлено, що відповідно до протоколу № 12 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 24 березня 2017 року вирішено відмовити у відновленні соціальних та пенсійних виплат, зокрема, ОСОБА_1 .

Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача щодо невиплати пенсії з квітня 2017 року звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (статтями 3, 19, 46), Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (статтями 5, 49), Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (статтями 1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року за №637 (пункт 1), «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого 01 жовтня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №509 (пункт 1, п.7-1), «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08 червня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №365 (пункт 16, пункт 18), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме - отримання пенсії.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.

Звідси, суд вважає, що позивачу припинено виплату пенсії у порушення вимог статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

В той же час суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 14 липня 2015 року, а нарахування та виплата пенсії припинена на підставі рішення районної комісії органу УСЗН з 01 квітня 2017 року, таким чином пенсія не нараховується та не виплачується саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізький (як правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя та Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя) з 01 квітня 2017 року.

Отже, документально підтверджено, що позивачем пенсія за віком не отримана саме з 01 квітня 2017 року.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2017 року порушує вимоги Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, а отже порушені права та інтереси позивача мають бути невідкладно поновлені.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18) (яке набрало законної сили 04 вересня 2018 року).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та виплатити заборгованість по пенсії з 01 квітня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 гривень 40 копійок

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов