Рішення № 85799369, 21.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Справа № 160/9259/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117206-17/17 від 06.02.2019 року відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117206-17/17 від 06.02.2019 року відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн. Позивач вважає протиправним нарахування боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки згідно постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а/0470/16417/11 було припинено підприємницьку діяльність позивача, у зв`язку з чим вказана вимога про сплату боргу (недоїмки), є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

26.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що оскаржувана вимога є правомірною, та такою, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано припинення підприємницької діяльності платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) лише 26.03.2019 року за номером запису 22030100004001255, у зв`язку з чим, підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 07.03.2003 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець та було взято на облік як платника єдиного внеску.

27.12.2011 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а/0470/16417/11, позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено та припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

06.02.2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117206-17/17 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 18276,72 грн., яка виникла за період 2017-2018 роки.

Позивач вважає вказану вимогу протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, фізична особа-підприємець, яка в силу положень ст. 50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та яка зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності є платником єдиного внеску, при цьому, враховуючи положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», незалежно від того чи отримує вона дохід від такої діяльності чи ні.

У спірному випадку неможливо стверджувати про те, що у періоді 2017-2018 роки позивач був суб`єктом справляння єдиного внеску.

Так встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а/0470/16417/11, яка набрало законної сили 30.01.2012 року, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

При цьому припинено підприємницьку діяльність саме за позовом податкового органу.

Копія судового рішення направлена також Управлінню з питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже рішенням суду, яке набрало законної сили та яке є обов`язковим до виконання, припинено право ОСОБА_1 на здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1,3 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції на час прийняття зазначеного судового рішення, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв`язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.

Отже порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, не передбачав вчинення будь-яких дій з боку особи, відносно якої таке рішення ухвалено, задля державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, за встановлених обставин не можливо стверджувати про те, що сам факт державної реєстрації припинення позивача як фізичної особи-підприємця у 2017-2018р.р. є безумовною підставою для виконання ним обов`язку по сплаті єдиного внеску у вказаному періоді.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що саме органами доходів і зборів, до яких входить відповідач, ведеться облік платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців.

Тобто, саме відповідач повинен володіти інформацією щодо дати реєстрації позивача у якості ФОП, дати припинення ФОП позивачем, дати взяття його на облік, як платника єдиного внеску. Після припинення ФОП саме органи доходів і зборів повинні провести перевірку та остаточні розрахунку та зняти з обліку особу, ФОП якої припинено.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно сформував вимогу №Ф-117206-17/17 від 06.02.2019 року відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1471210921.1 від 20.09.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №Ф-117206-17/17 від 06.02.2019 року відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісімгривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв