Вирок № 85794846, 21.11.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1034/19

Провадження № 1-кп/622/81/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі - Поповій В.М.,

з участю прокурора – Колесника В.В.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220310000235 від 27.06.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Золочів Харківської області, українка, громадянка України, заміжня, із професійно-технічною освітою, пенсіонерка, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

встановив:

приблизно о 08:30 год. 26 червня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з сапачкою в руках перебувала біля подвір`я свого домоволодіння АДРЕСА_1 , де побачила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з велосипедом в руках, в цей час вийшла з подвір`я свого домоволодіння АДРЕСА_2 , розташованого по вказаній АДРЕСА_3 , та направилася в бік проїзної частини, щоб поїхати з дому у власних справах. Після цього, ОСОБА_2 , керуючись прямим умислом, раптово виниклим на ґрунті тривалих неприязних відносин з останньою, які склалися протягом останніх двадцяти років за час їх спільного проживання по сусідству одне з одним, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, піднявши догори загострену металеву частину сапачки, швидко направилася в бік ОСОБА_1 .

Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, при цьому підійшовши на достатню для цього відстань, ОСОБА_2 зверху вниз нанесла сапачкою удар по ОСОБА_1 , в свою чергу остання, захищаючи себе, підняла догори праву долоню, тим самим намагалась блокувати удар ОСОБА_2 , внаслідок цього удар металевою гострою частиною сапачки прийшовся ОСОБА_1 по внутрішній частині правої кисті, а далі, рухаючись по інерції, сапачка своєю негострою металевою частиною контактувала з обличчям останньої, а саме з лівою лобною областю, ділянкою внутрішнього кута лівого ока та під правим оком, тим самим заподіявши ОСОБА_1 тілесні ушкодження.

В результаті вищевказаних протиправних дій з боку ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , останній згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12/13-зл/19 від 15 липня 2019 року заподіяні наступні тілесні ушкодження: крововиливи на обличчі (в лівій лобній області, у внутрішнього кута лівого ока та під правим оком), що відносяться до легких тілесних ушкоджень; різана рана на долонній поверхні правої кисті з переходом на ребро, яка утворилася від дії предмета, який має гостру ріжучу кромку та за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкоджень, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнала, пояснила суду, що вона проживає разом із чоловіком та онуком. По сусідству з нею проживає її рідна сестра ОСОБА_1 із чоловіком. Її сестра шкодить їй та господарству та із-за цього у них постійно виникають сварки. ОСОБА_1 кидається до неї битися. Так, вранці 26 червня 2019 року вона випровадила свого чоловіка на роботу і поралася біля свого двору. У неї в руках була сапачка, якою вона підбивала бур`ян. Через якийсь час із свого двору вийшла її сестра ОСОБА_1 , якій вона зробила зауваження з приводу пошкодження її паркану. ОСОБА_1 почала зразу ображати її словами та жестами. Потім підійшов чоловік останньої – ОСОБА_3 , який почав її душити руками за шию. Далі до неї підійшла сестра та нанесла їй близько десяти ударів по обличчю і тулубу. Вона навіть знепритомніла. Захищаючись від ударів сестри, вона ударила потерпілу сапою і попала по піднятій руці. Ніяких свідків цього інциденту не було. Міг бачити тільки ОСОБА_4 .. Додатково пояснила, що сестра постійно її провокує, шкодить її господарству. Вважає, що ушкодження завдала, захищаючись від нападу сестри.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що ОСОБА_2 є її сестрою, яка проживає поруч з нею, по сусідству. Приблизно о 8 год. 30 хв. 26 червня 2019 року вона вийшла із свого двору, щоб поїхати на базар продавати малину. Посуд із ягодами був закріплений на велосипеді, який вона тримала руками. Її чоловік ОСОБА_4 закрив після неї хвіртку. В цей час до неї із лайкою від свого забору підбігла її сестра ОСОБА_2 та замахнулася на неї сапачкою. Вона однією рукою утримувала велосипед, а лівою прикрила обличчя від удару. Сапачка гострою частиною розрубала їй руку. Їй здалося, що ОСОБА_2 ще раз ударила її, оскільки в неї також з`явився синець навколо ока та подряпини на іншій руці. В цей момент до них підбіг її чоловік та відібрав у ОСОБА_2 сапачку. ОСОБА_2 зайшла у свій двір. В цей час по вулиці проходила ОСОБА_5 Лідія із внуком, якій вона розповіла про напад на неї та показала ушкодження. Із травмами вона зверталася до хірурга, який накладав шви на ушкоджену руку. У неї із сестрою неприязні стосунки із 90-х років.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її сусідами, їхні будинки розташовані поруч на одній вулиці. Приблизно о 9 годині 26 червня 2019 року вона із дитиною вийшла до магазину. Побачила ОСОБА_1 з перебинтованою правою рукою та подряпинами на лівій. ОСОБА_1 розповіла їй, що ОСОБА_2 підскочила до неї та ударила сапачкою по руці. Вказана сапачка в той час стояла під парканом. Самого нападу вона не бачила і не чула сварки в той день. Хоча їй відомо, що у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 постійно виникають конфлікти.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знає, оскільки проживають поруч. Для консервації вишень їй необхідна була вода, тому приблизно о 8:15-8:20 26 червня 2019 року вона пішла до криниці, яка розташована неподалік домоволодіння ОСОБА_1 .. Коли перебувала на розі вулиць, то почула як ОСОБА_8 лаялася. Як вийшла із-за кута вулиці, то побачила ОСОБА_1 , яка тримала руками велосипед, із правої руки у неї бігла кров. Над головою потерпілої ОСОБА_2 піднесла сапачку. В цей час підскочив ОСОБА_4 , відштовхнув від ОСОБА_1 ОСОБА_2 та почав забирати сапачку із рук останньої. Ударів ОСОБА_2 . ОСОБА_4 не наносив. Вона зразу повернула назад додому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 теж розійшлися по своїм дворам.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 доводиться сестрою його дружини та проживає разом із ними по сусідству. Між ними «натягнуті» відносини. Конфліктні ситуації виникають майже щодня, зі сторони ОСОБА_2 постійно чути крики та прокльони на їх адресу. Приблизно о 8 год. 30 хв. 26 червня 2019 року його розбудила дружина та попросила закрити за нею хвіртку. Він проводив свою дружину на базар. В цей час роздався крик: «Я уб`ю тебе!» та нецензурна лайка. Він побачив, як ОСОБА_2 наносить удар сапачкою по його дружині, яка прикрила рукою обличчя. Він швидко підбіг до дружини та відібрав у ОСОБА_2 сапачку, яку потім поставив біля паркану, та викликав поліцію. У ОСОБА_1 була розсічена до кістки права рука, під очима з`явилися синці. Він бачив лише один удар сапачкою.

В судовому засіданні також дослідженні протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, а саме:

- досудова доповідь органу пробації, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соцільно-виховних заходів. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробовуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушницю обов`язків згідно з п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (а.с. 25-27);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2019 від ОСОБА_1 (а.с. 54);

-протокол огляду місця події від 26.06.2019 та фототаблиця, яким оглянуто прилегла територія до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено краплі речовини бурого кольору, схожої на кров, сапачку та господарську сумку (а.с. 55-58);

-постанова про визнання і приєднання до справи речових доказів, якою долучені як речові докази, вилучені в ході досудового розслідування речі (а.с. 59);

-ухвала слідчого судді від 04.07.2019, якою накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 26.06.2019 року протоколом огляду місця події, а саме: 1) сапачку (тяпку) зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров (далі - РБК) – 1 шт.; 2) господарську сумка зі слідами РБК – 1 шт; 3) поліетиленову плівку зі слідами РБК – 1 шт. (а.с. 62-65);

-протокол проведення слідчого експерименту від 25.07.2019, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 показала, у який спосіб ОСОБА_2 нанесла їй удари сапачкою (а.с. 66-76);

-висновок експерта № 12/13-зл/19 від 15.07.2019, в якому зазначено, що під час судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , з урахуванням наданої медичної документації, встановлені наступні ушкодження: крововиливи на лиці (в лівій лобній області, у внутрішнього кута лівого ока та під правим оком); садно в нижній третині лівого передпліччя; рубець на долоневій поверхні правої кісті з переходом на ребро. Крововиливи на лиці та садно на лівому передпліччі утворились від травматичної дії тупих предметів. Крововиливи за механізмом удару, садно за механізмом тертя та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 на долоневій поверхні правої кісті є результатом загоєння різаної рани, яка утворилась від дії предмета, який має гостру ріжучу кромку, та за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Всі ушкодження, за винятком садна, могли утворитися в строк та при обставинах, на які посилається потерпіла ОСОБА_1 .. За наявними медичними даними (недостатній опис медичними працівниками) встановити давність утворення садна на лівому передпліччі не можливо. Всі вищеописані ушкодження у ОСОБА_1 не могли виникнути в результаті самовільного падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню. Всі ушкодження знаходяться на ділянках, які доступні для пошкодження власною рукою (а.с. 77-78);

-постанова про перекваліфікацію складу злочину від 29.07.2019, якою дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України (а.с.79);

-протокол проведення слідчого експерименту від 05.08.2019, під час якого ОСОБА_4 показав, у який спосіб ОСОБА_2 нанесла удари сапачкою ОСОБА_1 (а.с. 80-84);

-протокол проведення слідчого експерименту від 05.08.2019, під час якого ОСОБА_7 показала, у який спосіб ОСОБА_2 нанесла удари сапачкою ОСОБА_1 (а.с. 85-90);

-висновок експерта № 12/16-зл/19/12/13-зл/19 від 23.08.2019, в якому зазначено, що на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, з урахуванням даних попередньої первинної експертизи щодо потерпілої ОСОБА_1 (№ 12/13-зл/19 від 15.07.2019), додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, дослідження речового доказу по справі – «сапачки» та результатів слідчого експерименту з участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , експерт робить висновок, що тілесні ушкодження, що були у ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах, на які вказують особисто свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в ході слідчого експерименту ( а саме – внаслідок одного удару наданою на експертизу сапачкою) (а.с. 91-92);

-копія паспорта та картки фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 93-95);

-довідка про судимість ОСОБА_2 , відповідно до якої остання раніше не судима (а.с.96, 103);

-довідка Золочівської ЦРЛ, з якої вбачається, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (а.с.97);

-характеристика, видана ДОП Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , згідно із якою ОСОБА_2 мешкає разом із своїм чоловіком ОСОБА_11 та онуком ОСОБА_12 , 2010 р.н.. Є опікуном свого внука. Характеризується посередньо. До адміністративної відповідальності не притягувалася (а.с. 98);

-копія розпорядження голови РДА про призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітнім ОСОБА_12 (а.с. 100);

-копії свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та посвідчення пенсіонера на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 101-102);

-копія свідоцтва про народження ОСОБА_12 (а.с. 104);

-копія рішення Фрунзенського районного суду Харківської області від 22.01.2014 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_13 щодо сина – ОСОБА_12 (а.с. 105-106);

-копія заяви ОСОБА_2 до директора Золочівської районної лікарні щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , які відображені в довідці лікаря (а.с. 121-123).

Аналізуючи надані сторонами докази та показання в суді, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувачена в своїх показаннях, наданих в судовому засіданні, повідомила, що нанесла удар сапачкою, коли захищалася від ударів ОСОБА_1 .. Також ставить під сумнів тілесні ушкодження, які утворилися на обличчі потерпілої, оскільки вважає, що лікарем була надана неправдива довідка. Проте вказані показання обвинуваченої суперечать свідченням потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які надали послідовні пояснення, а також показали механізм нанесення удару під час слідчих експериментів. Вказані показання також підтверджуються висновками судово-медичних експертиз. Тому саме показання потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 суд вважає достовірними та бере до уваги, вирішуючи питання про винність обвинуваченої ОСОБА_2 .. Доводи обвинуваченої щодо фальсифікації довідки лікаря про тілесні ушкодження суд також вважає надуманими, оскільки, як вбачається із дослідної частини судово-медичних експертиз від 15.07.2019 та від 23.08.2019, експертом потерпіла була оглянута 05.07.2019 та ним констатовані аналогічні тілесні ушкодження, що і лікарем, котрий надавав медичну допомогу потерпілій.

Зважаючи на викладене, показання обвинуваченої суд розцінює як спосіб захисту та ставиться до них критично, оскільки вони суперечать показанням потерпілої, свідків та іншим допустимим та належним доказам, які здобуті під час досудового розслідування.

Таким чином, оцінивши сукупність допустимих доказів – з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена.

Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин є закінченим, невеликої тяжкості, умисним.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно із ст. 66 КК України, немає.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім цього, при обранні обвинуваченій міри покарання судом враховується її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 98), пенсіонерка (а.с. 102), одружена, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 97), раніше не судима (а.с. 96, 103), є опікуном над малолітньою дружиною ОСОБА_12 (а.с. 100, 105-106). Відповідно до висновку органу пробації можливе виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк (а.с. 25-27).

Враховуючи вищевикладене та те, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила вперше злочин невеликої тяжкості, вину у вчиненому злочині не визнала, проте є опікуном у свого малолітнього внука, зважаючи на те, що покарання з реальним позбавленням волі можуть негативно вплинути на здійснення функцій опікуна та негативно відобразитися на психіці малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що для її перевиховання та виправлення, недопустимості вчинення нових злочинів, необхідно призначити покарання у виді штрафу.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази у справі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області: сапачку (тяпку) зі слідами РБК; господарську сумку зі слідами РБК, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_1 , поліетиленову плівку зі слідами РБК – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілій, обвинуваченій та захиснику.

Суддя О.О. Квітка