Вирок № 85790959, 21.11.2019, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Справа № 531/62/18

Кримінальне провадження № 1-кп/542/46/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

при секретарі - Коркішко А.М.,

з участю прокурора - Крихтенко А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Рябуха В.Я., П`ятенко Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, Полтавської області, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, раніше судимого:

- 02.02.2010 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовими строком на 1 рік;

- 04.03.2011 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, звільнений 10.12.2013 року по відбуттю покарання;

- 05.03.2019 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 9 місяців 18 днів позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красноград Харківської області, мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 07.06.2013 року Красноградським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн.; 20.12.2016 року перегляд вказаного вироку Красноградським районним судом Харківської області, штраф замінено на 50 годин громадських робіт. 31.01.2017 року, знятий з обліку по відбуттю покарання;

- 20.11.2013 року Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки; 17.02.2016 року, знятий з обліку по закінченню іспитового терміну;

- 06.02.2014 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зазначений вирок та вирок Красноградського районного суду Харківської області від 20.11.2013 року виконувався самостійно; 10.06.2014 року знятий з обліку на підставі вироку Ленінського районного суду м. Харків від 18.04.2014 року;

- 18.04.2014 року Ленінським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів зараховано частково покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 року і остаточно рахувати засудженим до 1 року 3 днів позбавлення волі. Ухвалою Первомайського міського районного суду Харківської області від 16.07.2014 року на підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію у 2014 році», скорочено на половину невідбуту частину покарання у вигляді 6 місяців 1 дня та 20.10.2014 року, звільнений по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2017 року близько 18-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у помешканні ОСОБА_3 з дозволу останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де в ході спілкування ОСОБА_1 , скориставшись тим, що господар будинку відволікся та його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, викрав із однієї з кімнат квартири, належної потерпілому ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Бравіс-С240» в корпусі чорного кольору вартістю 279 грн. із сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» вартістю 36 грн. та сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» вартістю 40 грн., що знаходився на столі в кімнаті квартири. В подальшому ОСОБА_1 користувався вищевказаним мобільним телефоном на власний розсуд до подальшої його передачі місцевому жителю ОСОБА_2 з проханням здійснити зарядку його акумуляторної батареї, де належний ОСОБА_3 телефон і знаходився до моменту вилучення працівниками поліції, таким чином ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 355 грн.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, 18 листопада 2017 року близько 01-00 год. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до приміщення магазину ПП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де кулаком правої руки розбив вікно до приміщення магазину та проник всередину, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, викрав із приміщення магазину речі, а саме дві жіночі куртки чорного кольору зі шкірозамінника вартістю по 1080 грн. за 1 шт. за загальну суму 2160 грн., чоловічі спортивні штани марки «Адідас» вартістю 342 грн., керамічну фігурку у вигляді пістолету вартістю 63 грн., три бюстгальтера вартістю по 114 грн. за 1 шт. на загальну суму 342 грн., жіночі плавки вартістю 81 грн., дві пари жіночих шкарпеток вартістю по 14 грн. за 1 шт. на загальну суму 28 грн., дитячу іграшку у вигляді гармати вартістю 115 грн., дві пари жіночих колготок марки «Шарм» вартістю по 67 грн. за 1 шт. на загальну суму 134 грн., дві упаковки крему для гоління вартістю по 56 грн. за 1 шт. на загальну суму 112 грн., упаковку жіночих шкарпеток марки «Ласточка» в кількості 12 шт. вартістю по 15 грн. за 1 шт. на загальну суму 180 грн., жіночі парфуми вартістю 189 грн., сонцезахисні окуляри марки «ALESE» вартістю 150 грн., жіночі тапки синього кольору вартістю 150 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4046 грн.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, 28 листопада 2017 року близько 22-00 год. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна вступив у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, з ОСОБА_2 . В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до пункту охолодження молока ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, де, скориставшись тим, що їх ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого, діяння передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через щілину у дверях проникли всередину, звідки викрали дев`ять бувших у використанні металевих кришок до компресора та комплектуючі вартістю по 66,66 грн. за 1 шт., загальною вартістю 600,00 грн., чим завдали ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» збитків на загальну суму 600,00 грн.

Викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд у повному обсязі та збули його ОСОБА_5 .

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці третьої декади листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих огорож з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували три металеві рельси з-під надгробниць вартістю по 293 грн. за 1 шт. на загальну суму 879 грн., чим заподіяли родичу померлих ОСОБА_8 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими рельсами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих огорож з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_10 , де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували два металеві швелери з-під надгробниці вартістю по 110 грн. за 1 шт. на загальну суму 220 грн., чим заподіяли родичу померлої ОСОБА_11 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими швелерами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих огорож з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували дванадцять металевих кутиків з-під надгробниць вартістю по 20 грн. за 1 шт. на загальну суму 240 грн., чим заподіяли родичу мерлих ОСОБА_16 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими кутиками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих огорож з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували три металеві прути з-під надгробниць вартістю по 45,75 грн. за 1 шт. на загальну суму 137,25 грн., чим заподіяли родичці померлих ОСОБА_19 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими прутами ОСОБА_1 та ОСОБА_20 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих частин з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували шість сталевих кутиків з-під надгробниць вартістю по 44,48 грн. за 1 шт. на загальну суму 266,88 грн., чим заподіяли родичці померлих ОСОБА_23 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими кутами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 наприкінці листопада 2017 року, точного часу слідством не встановлено, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 скоїти крадіжку елементів металевих огорож з могил, які знаходяться на території центрального кладовища, розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, з метою їх подальшої реалізації у якості металобрухту. На вказану пропозицію ОСОБА_2 надав добровільну згоду. Цього ж дня, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до вказаного кладовища з метою реалізації свого спільного умислу, спрямованого на викрадення елементів металевих частин з могил. Реалізуючи свій спільний злочинний намір та розуміючи, що незаконно заволодіваючи предметами, що знаходяться на могилах, вони не тільки завдають майнову шкоду власникам могил, але й вчиняють наругу над вказаними похованнями, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до місця поховання ОСОБА_24 , де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи загальноприйняті етичні засади суспільства щодо поваги до померлих і місця їх поховання, демонтували три металеві труби з-під надгробниці вартістю по 112,49 грн. за 1 шт. на загальну суму 337,47 грн., чим заподіяли родичу померлих ОСОБА_25 матеріальної шкоди.

Вказаними металевими трубами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, а саме продали місцевому мешканцю ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, 01 грудня 2017 року близько 22-00 год. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна вступив у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, з ОСОБА_26 . В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до пункту охолодження молока ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, де, скориставшись тим, що їх ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через отвір у скляній кладці стіни проникли до середини, звідки викрали два бувших у використанні металевих швелера 6х12х6 см, довжиною по 3 м кожний, вартістю по 250 грн. за 1 шт. загальною вартістю 500 грн., чим завдали ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» збитків на загальну суму 500,00 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядились на власний розсуд у повному обсязі та збули його ОСОБА_5 .

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, 06 грудня 2017 року близько 22-00 год. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна вступив у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, з ОСОБА_2 . В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до пункту охолодження молока ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого в с. Мартинівка Карлівського району Полтавської області, де, скориставшись тим, що їх ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через щілину у дверях проникли всередину, де з вентиляційної системи демонтували та викрали: електродвигун 500 кВт, № 0383940, із кріпленням вартістю 750,00 грн., електродвигун 500 кВт, № 9281867, із кріпленням вартістю 750,00 грн., електродвигун 500 кВт, № 0649973, із кріпленням вартістю 600,00 грн., чим завдали ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» збитків на загальну суму 2100,00 грн.

Окрім цього, продовжудочи свою злочинну діяльність, 17 грудня 2017 року близько 12-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у помешканні ОСОБА_27 з дозволу останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де в ході спільного відпочинку та вживання алкогольних напоїв господар квартири ОСОБА_27 внаслідок сп`яніння ліг відпочивати. В подальшому ОСОБА_1 , скориставшись тим, що господар будинку спить та його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, викрав належний потерпілому ОСОБА_27 мобільний телефон марки «Номі-і 182» в корпусі чорного кольору вартістю 406,82 грн. із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» вартістю 33,95 грн. та карткою пам`яті «micro CD» ємністю 8 Gb вартістю 106,60 грн., що знаходився на столі в кімнаті квартири.

В подальшому ОСОБА_1 користувався вищевказаним мобільним телефоном на власний розсуд до моменту вилучення працівниками поліції, таким чином ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 547,37 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, ствердивши факт вчинення злочинів, повторно, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство, підтвердивши характер та механізм своїх дій. В своїх діях кається. Докази його вини, здобуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, ствердивши факт вчинення злочинів, повторно, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство, підтвердивши характер та механізм своїх дій. В своїх діях кається. Докази його вини, здобуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_25 , та представник потерпілого Удовіченко І.О., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, претензій до обвинувачених не мають.

Зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою винність у вчинених кримінальних правопорушеннях визнали повністю і суду дали показання, що вчинили злочини саме при викладених обставинах, суд, при визначенні порядку дослідження доказів, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинувачених у їх вчиненні, обмежився допитом обвинувачених, роз`яснивши при цьому положення ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації:

- за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крадіжка вчинена повторно;

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч.3 ст.297 КК України, як наруга над могилами, незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, вчинені повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч.3 ст.297 КК України, як наруга над могилами, незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилах, вчинені повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст..65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

В силу статті 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено злочин середньої тяжкості ( ч.2 ст. 185 КК України) та тяжкі злочини ( ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України).

Відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено тяжкі злочини ( ч.3 ст.185 та ч.3 ст. 297 КК України).

Суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше судимі, на спецобліках не перебувають, мають задовільну характеристику.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, даних про особу, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно зі ст.65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань.

Суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово судимі за корисливі злочини.

З урахуванням наведеного, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати в межах санкції, відповідної статті КК України.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2019 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді трьох років дев`яти місяців вісімнадцяти днів позбавлення волі.

На підставі цього, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, оскільки він вчинив дані злочини до постановлення вироку Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2019 року.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області тобто з 31 липня 2018 року.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує, що він обвинувачується у скоєнні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів , дані, які характеризують його особу, викладені вище обставини, які пом`якшують його покарання, при цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність, та приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо без його ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст.185 та ч.3 ст. 297 КК України із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі цього, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.

Згідно досудової доповіді, підготовленої начальником Карлівського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_2 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення даної особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України , якою врегульовані питання щодо розподілу процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи.

Статтею 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок суд повинен серед іншого вирішити питання про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати та в якому розмірі.

Відповідно до вимог ч.4 ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо процесуальних витрат.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час розслідування даного злочину у справі було проведено судово-трасологічну експертизу, вартість проведення якої склала 593 грн. 22 коп.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов незаявлено.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.297 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2019 року , більш суворим за даним вироком , остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки .

До вступу вироку в законну силу залишити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 31.07.2018 року.

Судові витрати у справі - 593 грн. 22 коп., вартість проведення судово-трасологічної експертизи - стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі ;

-ч. 3 ст. 297 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Бравіс-С240» в корпусі чорного кольору, дві сім-картки операторів мобільного зв`язку «МТС» та «Київстар», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити власнику;

- дві жіночі куртки чорного кольору зі шкірозамінника, чоловічі спортивні штани марки «Адідас», керамічну фігурку у вигляді пістолету, три бюстгальтера, жіночі плавки, дві пари жіночих шкарпеток, дитячу іграшку у вигляді гармати, дві пари жіночих колготок марки «Шарм», дві упаковки крему для гоління, упаковку жіночих шкарпеток марки «Ласточка», жіночі парфуми, сонцезахисні окуляри марки «FLESE», жіночі тапки синього кольору , які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити власниці;

- шайби діаметром 8 см., товщина металу 3 мм., в кількості 30 шт.; круглу

кришку діаметром 15,5 см., товщина металу 10 мм., в кількості 1 шт.; втулки

діаметром 4,5 см., висотою 4,5 см., товщина металу 5 мм., в кількості 4 шт.;

деталі циліндричної форми найбільшим діаметром 14 см., найменшим

діаметром 4,5 см., висотою 10 см., в кількості 4 шт.; болти під ключ «27»,

вистою 8,5 см., діаметром 20 мм., в кількості 2 шт., на одному з яких мається

гайка; болти під ключ «27», висотою 10 см., діаметром 20 мм., в кількості 3 шт.,

на яких маються гайки; шпильки на кінцях яких маються гайки під ключ «24»,

висотою 8,5 см., діаметром 20 мм., в кількості 10 шт.; шпильки на кінцях яких

маються гайки під ключ «24», висотою 18 см., діаметром 20 мм., в кількості 8

шт.; шпильки на кінцях яких маються гайки під ключ «19», висотою 8,5 см.,

діаметром 10 мм., в кількості 8 шт.; шпильки на кінцях яких маються гайки під

ключ «24», висотою 9,5 см., діаметром 20 мм., в кількості 2 шт.; болти під ключ

«17», висотою 3,5 см., діаметром 10 мм., в кількості 8шт., на двох з яких

маються гайки під ключ «19»; швелера 6*12*6, товщина металу 5 мм., в

кількості 4 шт., довжиною 132 см., 119 см., 100 см., та 99 см.; електродвигун 500 кВт №0383940 із кріпленням, електродвигун 500 кВт №9281867 із кріпленням, електродвигун 500 кВт №0649973 - які передані під розписку представнику потерпілого ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», - залишити власнику;

- 4 металевих кутики довжиною по 1 м., які передані під розписку потерпілій ОСОБА_16 - залишити власниці;

- металевий швелер 4х10х4 см., який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_11 залишити власниці;

- одну металеву рельсу, яка передана під розписку потерпілому ОСОБА_8 залишити власнику;

- два металеві прути, які передані потерпілій ОСОБА_19 , - залишити власниці;

- два металевих кутики, які передані потерпілій ОСОБА_23 , - залишити власниці;

- мобільний телефон марки «Номі-і 182» в корпусі чорного кольору та картку пам`яті «micro CD» ємністю 8 Gb, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_27 , - залишити власнику;

- три фрагменти металевих труб, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_25 , - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г.Стрельченко