Ухвала суду № 85790783, 20.11.2019, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3051/19

Провадження №2/552/1042/19

У Х В А Л А

20 листопада 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

при секретарі - Горошко О.О.,

за участю:

представника відповідачів – адвоката Куліша С.М.,

розглянувши у м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна ярмарка «Добриня – 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договорів недійсними.

Справа неодноразово призначалась до розгляду, але 01 листопада 2019 року та 20 листопада 2019 року представник позивача в судове засідання не з`явився.

При цьому позивач належним чином повідомлені судом про дату час та місце розгляду справи:

на судове засідання, що було призначено на 01 листопада 2019 року, повістка позивачем одержана 15 жовтня 2019 року (а.с. 179),

на засідання, що призначено на 20 листопада 2019 року, - 12 листопада 2019 року (а.с. 201).

Представник позивача адвокат Ковжога О.І. 01 листопада 2019 року звернувся до суду з заявою про перенесення судового засідання, повідомивши, що не може з`явитися в судове засідання, призначене на 01 листопада 2019 року, для розгляду справи за станом свого здоров`я (а.с. 186).

18 листопада 2019 року представник позивача Ковжога О. ОСОБА_4 . також звернувся до суду з заявою про перенесення судового засідання, призначеного на 20 листопада 2019 року, оскільки в цей день він перебуватиме у Кіровоградському районному суді та братиме участь у розгляді кримінальної справи №383/1499/18.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Цією нормою права визначено дві підстави, за яких суд залишає позовну заяву без розгляду:

1 - якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання;

2 – якщо позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У першому випадку законодавець не встановлює жодного зв`язку між повторною неявкою позивача у судове засідання та причинами таких дій.

Ця обставина свідчить про те, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, законом чітко визначено, що навіть у разі неявки учасника справи (яким є і позивач) у судове засідання з поважних причин, відкласти розгляд можливо лише один раз.

Це вчергове доводить те, що повторна неявка у судове засідання позивача має наслідком залишення позову без розгляду, незважаючи на причини, з яких вона була допущена.

Європейський суд з прав людини у п. 35 рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Каракуця проти України”).

За ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Позивачем у даній справі є юридична особа – ТОВ «М`ясна ярмарка «Добриня-2007», яка могла уповноважити будь-якого іншого представника на розгляд справи в суді, якщо представник ОСОБА_5 не міг з`явитися в судове засідання, або звернутися до суду з заявою про розгляд справи за відсутності її предстаника.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції. Поведінка сторони не звільняє суди від того, щоб дотримуватися вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1, оскільки обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи (див. Mitchell and Holloway v. the United Kingdom, no. 44808/98, параграф 56, рішення від 17 грудня 2002 року).

Крім неявки в судове засідання представника позивача, будь-які інші перешкоди для розгляду справи були відсутні: відповідачі про розгляд справи належним чином були повідомлені, узвала суду про витребування доказів відповідачем ОСОБА_1 виконана.

Тому суд, враховуючи, що з заявою про розгляд справи за відсутності його представника позивач до суду не звертався, в судове засідання представник позивача не з`явився повторно, розгляд справи за відсутності позивача неможливий, справа перебуває в провадженні суду та тривалий час не знаходить свого вирішення, суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу наслідки залишення без розгляду, передбачені ч. 2 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна ярмарка «Добриня – 2007» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2019 року.

Головуючий О.А.Самсонова

20.11.2019