Ухвала суду № 85785675, 18.11.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.11.2019

Справа № 334/5431/15-к

Провадження № 1-кп/334/47/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого - судді Турбіної Т.Ф.,

суддів Баруліної Т.Є., Гнатюка О.М.

при секретарі Лиходід А.В.

за участі прокурора Хруща П.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Денщіка М.С.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Дацюка І.О., Козара М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі кримінальне провадження №1201508007000001 від 08.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2ст.189, ч.1 ст.263 КК України.

Відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, термін дії якого спливає 08.12.2019.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою терміном на 60 днів.

Посилаючись на те, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі не забезпечує його належну процесуальну поведінку, а також на позицію потерпілої, яка наполягає на застосуванні виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор дійшов висновку про обґрунтовану наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Також у клопотанні прокурор вказує, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , маючи можливість вільно пересуватись, буде переховуватись від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

Наявність вказаних ризиків обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є особою раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин, що свідчить про його схильність до скоєння злочинів. Після скоєння кримінального ОСОБА_4 до правоохоронних органів з дійовим каяттям не звернувся, а навпаки, після його затримання та під час дачі свідченьнадає покази, які не відповідають встановленим під час досудового розслідування об`єктивним даним, намагаючись тим самим уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Зазначається, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не здатний запобігти вказаним ризикам.

В обґрунтування цього прокурор вказує, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде недостатнім з огляду на обґрунтованість ризику того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, застосування запобіжних заходів у вигляді поруки та застави неможливе з огляду на відсутність осіб, які б заслуговували на довіру та поручилися за виконання ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, та на відсутність осіб, які б внесли заставу за ОСОБА_3 .

Враховуючи, що на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження не завершений, заплановано допит свідків та дослідження письмових доказів, виникла обґрунтована необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду.

При цьому, посилаючись на вищенаведене та на практикуЄвропейського суду з прав людини, прокурор у наданому суду і сторонам кримінального провадженняписьмовому клопотанніпросить застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В усних поясненнях прокурор в обґрунтування свого клопотання додатково послався на те, що після судового засідання 06.11.2019 ОСОБА_3 в приміщенні суду висловив погрозу потерпілій ОСОБА_1 , з приводу чого за заявою потерпілої внесені відомості до ЄРДР за ст. 129 КК України. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_3 здійснює незаконний вплив на потерпілу, тобто застосований до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арештувказаному ризику не запобігає, а тому наявні підстави для його зміни на тримання під вартою.

На підтвердження цих доводів заявив клопотання про дослідження витягу з ЄРДР та про допит потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які були свідками висловленої ОСОБА_3 погрози.

Потерпіла ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити. Представник потерпілої пояснив, що вони були ініціаторами внесення прокурором такого клопотання, оскільки потерпіла ОСОБА_1 сприйняла погрозу ОСОБА_3 як реальну. Вважають, що у даному випадку лише застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам.

ОСОБА_3 просив відмовити у клопотанні прокурора, вказуючи на те, що він дотримується всіх обов`язків, покладених на нього судом. Погроз він не висловлював потерпілій, бо це не має жодного сенсу, вона вже допитана судом і він добре розуміє наслідки вчинення таких дій. Навпаки, особи, які приходять до суду на її підтримку, самі провокують такого роду ситуації для того, щоб домогтися в результаті бажаної ними зміни запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого Божого Я.Ю. проти клопотання заперечував, посилаючись на його невідповідність вимогам КПК України та необґрунтованість викладених у ньому доводів. Вважає, що ОСОБА_3 не допустив порушення жодних умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому підстави для його зміни відсутні. Заявлені прокурором безпосередньо в судовому засіданні додаткові підставидля зміни запобіжного заходу вважає надуманими, оскільки ОСОБА_3 не погрожував потерпілій. Критично віднісся до витягу з ЄРДР, вказуючи, що відомості до ЄРДР були внесені не слідчим Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, куди звернулась потерпіла 06.11.2019, а прокуроромбезпосередньо перед судовим засіданням18.11.2019. Вважає, що сам по собі факт внесення до ЄРДР відомостей за заявою потерпілої не є підтвердженням того, що ОСОБА_3 дійсно висловив їй погрозу, а є лише свідченням виконання вимог ст. 214 КПК України, хоча і з суттєвими порушеннями щодо встановлених законом строків.

На підтвердження того, що ОСОБА_3 не погрожував потерпілій, заявив клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_2 , який виходив слідом за ОСОБА_3 та чув все, що відбувалося, і співмешканки ОСОБА_3 – ОСОБА_8 , яка знаходилась на той момент у коридорі і була свідком інциденту, що стався, та зняла все на свій телефон. Просив дослідити цей відеозапис у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник Дацюк І.О. просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу,дослідивши докази, надані прокурором на підтвердження доводів клопотання та стороною захисту на їх спростування, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно матеріалів кримінального провадження, відносно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався судом у порядку, передбаченому ст. 331 КПК України.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2019 з цього питання було скасовано ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25.09.2019, та змінено ОСОБА_2 і ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням обов`язку з`являтися за кожною вимогою до суду.

В ході подальшого розгляду кримінального провадження, задовольнивши в повному обсязі клопотання прокурора, Ленінський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 08.10.2019 продовжив обвинуваченим дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням обов`язку з`являтися за кожною вимогою до суду. При цьому судом було встановлено наявність ризиків вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків.

Вирішуючи клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу вказаним вимогам закону не відповідає та носить формальний характер.

Так, у клопотанні прокурор просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тоді як відносно ОСОБА_3 діє запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і фактично мова йде про його зміну.

У клопотанні, яке фактично стосується зміни запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та формально зазначає, що їх запобіганню недостатньо застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, всупереч вимогам ст. 200 КПК України, не зазначає обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або існували під час його прийняття, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати.

Натомість, прокурор у клопотанні, без посилання на будь-які обставини, вказує, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі не забезпечує його належну процесуальну поведінку, та зважаючи на позицію потерпілої, яка наполягає на застосуванні виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,вважає, що виникла обґрунтована необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду.

Також на думку суд, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартоюнедоречними є доводи клопотання про неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, поруки або застави.

В судовому засіданні в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 прокурор у своїх поясненнях додатково послався на здійснення ОСОБА_3 незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_1 , на підтвердження чого надав суду витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, внесеного за №42019081050000166 від 18.11.2019 за ч.1 ст. 129 КК України на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що 06.11.2019 при виході з приміщення суду ОСОБА_3 їй в обличчя сказав «Ждисмерти», що вона сприйняла як погрозу вбивством.

За клопотанням прокурора і представника потерпілої суд допитав в якості свідка ОСОБА_1 , яка підтвердила факт погрози від ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які пояснили, що бачили, як після судового засідання 06.11.2019 в коридорі суду ОСОБА_3 проходячи повз потерпілу ОСОБА_1 щось їй сказав, на що вона злякано закричала «Ти що мені погрожуєш?». Що саме сказав ОСОБА_3 , вони не чули.

Також суд допитав в якості свідків з цього питання ОСОБА_2 , який пояснив, що виходив із зали судового засідання слідом за ОСОБА_3 і не чув, щоб він щось говорив потерпілій, і ОСОБА_8 , яка пояснила, що знаходилась на той момент у коридорі і була свідком інциденту, що стався. Вона знімала всена свій телефон і не чула, щоб ОСОБА_3 говорив будь-що потерпілій.

ОСОБА_9 дослідив наданий стороною захисту відеозапис вищезазначеного інциденту, який не містить відомостей на підтвердження або спростування тих обставин, на які сторони посилалися.

Оцінюючи вказані обставини як підставу для зміни запобіжного заходу, суд виходить з того, що прокурор не аргументував, чому висловлену ОСОБА_3 в приміщенні суду погрозу потерпілій слід розцінювати не як загрозу її життю, як вона це сприйняла, і що наразі є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою, а як ризик незаконного впливу на потерпілу з метою перешкоджання кримінальному провадженню, якому не можна запобігти шляхом покладення додаткових обов`язків в порядку ч.5 ст. 194 КПК У країни, не змінивши ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на тримання під вартою.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 5 ч.1 ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім`ї, майна та житла.

Питання пов`язані із забезпеченням заходів безпеки щодо учасників кримінального провадження вирішуються відповідно до положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

За приписами ч.2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» питання про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором або судом у провадженні яких знаходиться кримінальне провадження.

У відповідності до статті 22 вищезазначеного Закону заходи щодо безпеки осіб,взятих під захист, застосовуються за наявності підстав, визначених у статті 20 цього Закону.Згідно статті 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

Між тим, прокурором, потерпілою та її представником не заявляється клопотань про застосування заходів безпеки відносно потерпілої ОСОБА_1 .

Відтак, з урахуванням всіх встановлених обставин суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що наразі обставини змінилися так, що ризик незаконного впливу на потерпілу з метою перешкоджання кримінальному провадженню, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень та ризик втечі ОСОБА_3 за наявності запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю є такими, що їх неможливо відвернути, не взявши ОСОБА_3 під варту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст.200 КПК України, є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177-178, 182, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали – 20.11.2019.

Суддя: Турбіна Тетяна Федорівна

Інші судді, які входять до складу колегії:

Баруліна Тамара Євгенівна

Гнатюк Олександр Миколайович