Рішення № 85784874, 13.11.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19389/18

Провадження № 2/344/1981/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , стягнення 774,00 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської обласної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , стягнення 774,00 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевською С.П. заведена спадкова справа за № 3/2015. ОСОБА_2 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . З моменту народження і до цього часу проживає його донька позивачка. Житло, у якому проживали позивачка та її батько, перейшло у власність останнього в порядку спадкування за заповітом. Позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 та звернулась за видачею їй свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до приватного нотаріуса. На підтвердження належності померлому ОСОБА_3 спадкового майна 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 2.7 надала довідку ОБТІ, де зазначено, що 11.10.1977 р. за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право на спадщину від 26.09.1977 р., видане державним нотаріусом Івано-Франківської ДНК Мацуська Х.П. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 11.10.1977 р. та здійснено запис про реєстрацію права власності №521, книга №27в.

Проте, постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 15.11.2018 р. нотаріус відмовилась видати позивачці, як спадкоємцю за законом першої черги свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькові позивачки у зв`язку з тим, що при видачі Свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку необхідно вказати характеристику всього житлового будинку та описати його загальну площу, житлову площу і складові частини. Житловий будинок чи нежитлові приміщення, щодо площі та щодо розміру часток будинку, а саме одночасно на зазначений будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності: за ОСОБА_2 - зареєстровано право власності на 1/2 частку (половину) житлового будинку, а за Спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради зареєстровано право власності на нежитлові приміщення Івано-Франківського краєзнавчого музею на 1/1 частку (цілу).

Вважають, що суд може визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначене нерухоме майно, яке є предметом спору, в порядку спадкування, з таких підстав. ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_2 , який з 1977 року постійно проживав у АДРЕСА_3 ), власником якого останній являвся на підставі Свідоцтва про право на спадщину по закону та заповіту від 26.09.1977 р. Так, майно було отримане ним у спадок згідно заповіту ОСОБА_4 , до складу спадкового майна якої входив жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , 1978 р.н., з дитинства проживала разом з батьком у вищезазначеному будинку, проживає там і до цього часу. При цьому умовно житло всі ці

роки було позначене як квартира 2. Саме за цією адресою АДРЕСА_4 АДРЕСА_2 ) був зареєстрований батько позивачки, а також сама позивачка. В процесі оформлення спадкових прав позивачкою було отримано таку інформацію стосовно долі

нерухомого майна, яке є предметом позову: 02.07.1982 р. рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №318-р в зв`язку з підготовкою до 60-річчя утворення Союзу РСР було створено Івано-Франківський літературний музей на правах відділу Івано-Франківського краєзнавчого музею та передано на баланс краєзнавчому музею приміщення будинку АДРЕСА_5 ) для розміщення вище згаданого музею. Тобто, по факту станом на 1982 рік.

Просить визнати за нею право власності на 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , стягнення 774,00 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

08.11.2019 року представник Івано-Франківської обласної ради надав відзив на позов, відповідно до якого повідомив, що фактичне впорядкування майнової належності в Українській державі розпочалося з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України міжзагальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальноювласністю)». Зазначеною постановою затверджено перелік державного майна України, яке передавалося до власності адміністративно- територіальних одиниць та зобов`язано провести розмежування майна між власністю областей, районів, міст та інших територіальних одиниць. Так, керуючись зазначеною постановою обласна рада прийняла рішення від 24.08.1992 року, яким затвердила перелік державного майна, віднесеного до комунальної власності області. Майновий комплекс обласний краєзнавчий музей з філіями був розміщений у будинку на АДРЕСА_6 . Розпорядженням голови виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 02.07.1982. № 318-р. приміщення будинку на АДРЕСА_1 Франківську передано на баланс краєзнавчого музею. Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.01.2006. №26 “Про реєстрацію нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та земельних ділянок” управлінням облдержадміністрації доручено забезпечити проведення реєстрації нерухомого майна підприємств, установ та організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що перебувають у них в управлінні(на балансі) та земельних ділянок.

Івано-Франківський краєзнавчий музей листом від 25.01.2007 р. №2 звернувся до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації щодо виготовлення технічної документації та свідоцтва на право власності на приміщення літературного музею Прикарпаття на АДРЕСА_1 . За результатами проведеної роботи Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації виготовило свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 97,7 кв. м Івано-Франківського краєзнавчого музею на АДРЕСА_1 Франківську від 12.09.2007 р. та зареєструвало право власності на ці приміщення за спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі обласної ради 09.10.2007 року.

За таких обставин, обласна рада ніяким чином не порушувала права позивача на реєстрацію належного їй права власності на частину приміщень будинку на АДРЕСА_1 , оскільки в силу положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є органом, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Зокрема зазначають, що обласна рада не заперечує щодо визнання права власності за ОСОБА_1 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 , належну їй відповідно до наявних у справі документів.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з обласної ради 774,0 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката заперечують в повному обсязі, оскільки обласна рада не може відповідати коштами обласного бюджету за дії балансоутримувача нерухомого майна на АДРЕСА_1 музею та дії обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», яке здійснювало технічну інвентаризацію та реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

11.11.2019 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав заяву про залишення вимоги про стягнення 774,00 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката без розгляду (а.с.93).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2019 року позовну вимогу ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про стягнення 774,00 грн. витрат по оплаті судового збору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката залишено без розгляду (а.с.95).

Представник позивачки в судове засідання не з”явився, 13.11.2019 року подав заяву, якою позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив задоволити в поному обсязі(а.с. 94).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.89).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК Україн на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції зроблено актовий запис №1490 тапідтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с.8).

Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевською С.П. на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини від 06.02.2015 р., заведена спадкова справа за № 3/2015.

ОСОБА_2 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Там же, з моменту народження і до цього часу проживала і живе надалі його донька ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорта(а.с.6).

Житло, у якому проживала позивачка та її батько, перейшло у власність останнього в порядку спадкування за заповітом, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину по закону та заповіту, видане 26.09.1977 р. Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою(а.с.9).

В процесі оформлення спадкових прав позивачкою було отримано інформацію стосовно нерухомого майна, яке є предметом позову, а саме.

02.07.1982 р. рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №318-р в зв`язку з підготовкою до 60-річчя утворення Союзу РСР було створено Івано-Франківський літературний музей на правах відділу Івано-Франківського краєзнавчого музею та передано на баланс краєзнавчому музею приміщення будинку АДРЕСА_5 ) для розміщення вище згаданого музею(а.с.15).

24.08.1992 р. рішенням XXI скликання Івано-Франківської обласної ради народних депутатів було затверджено перелік державного майна, віднесеного до комунальної власності області, згідно з додатком №1 та передано перелічені в додатку об`єкти комунальної власності області в управління державиадміністрації. Так, у переліку майна, що належить до комунальної власності обласної Ради народих депутатів, у розділі Культура, значиться Обласний краєзнавчий музей з чотирма філіями. Однією з чотирьох філій музею і є власне філія, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.17,18).

22.12.2006 року рішенням Івано-Франківської обласної ради №166-7/2006 було затверджено перелік об`єктів, будівель і приміщень, а також акцій (часток) спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, згідно з додатками. Так, згідно переліку об`єктів спільної власної територіальних громад сіл, селищ, міст області у розділі Культура під порядковим номером 29 значиться Івано- АДРЕСА_1 краєзнавчий музей з філіями вказано адреси філій. Так, адресою однією з філій зазначено: АДРЕСА_1 . При цьому не зазначено, що музей знаходиться в 1/2 будинку, а інша 1/2 будинку належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , який являвся законним володільцем майна(а.с19,20).

12.09.2007 р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в якому серед власників будинку значиться лише: спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради, форма власності: комунальна, частка 1/1. При цьому у свідоцтві значиться тип об`єкта: нежитлові приміщення Івано-Франківського краєзнавчого музею(а.с.21-23).

Всі ці роки позивач належно сплачувала комунальні платежі, утримувала майно, здійснювала поточні та капітальні ремонти, при цьому навіть не здогадувалась про наявність вищезазначених рішень, а також про те, що спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради було помилково визначено весь будинок. Лише при вчиненні дій для належнго оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 довідалась про те, що її батько, ОСОБА_2 , незважаючи на те, що був законним володільцем майна, його власником, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, таким не значиться.

Таким чином, звернувшись до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину від 15.11.2018 р. отримала відмову у видачі свідоцтва, як спадкоємцю за законом першої черги свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькові позивачки у зв`язку з тим, що при видачі Свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку необхідно вказати характеристику всього житлового будинку та описати його загальну площу, житлову площу і складові частини. Житловий будинок чи нежитлові приміщення, щодо площі та щодо розміру часток будинку, а саме одночасно на зазначений будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності: за ОСОБА_2 на 1/2 частку (половину) житлового будинку, а за спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради зареєстровано право власності на нежитлові приміщення Івано-Франківського краєзнавчого музею на 1/1 частку (цілу)(а.с.10).

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 375 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” встановлено, що обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 ЦПК України) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Згідно п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 66. Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією із підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно є свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, до ОСОБА_1 , як до спадкоємця за законом, переходять права на 1/2 будинку з відповідними господарськими будівлями, які належали спадкодавцю, проте він помилково був їх позбавлений ще за життя, про що не знав і не міг знати.

Проте, прийнявши спадщину та фактично вступивши в управління 1/2 будинку, сплачуючи всі необхідні комунальні платежі за користування газом, електроенергією вже багато років, ОСОБА_1 не може оформити право власності на 1/2 будинку з відповідними господарськими будівлями.

Згідно ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 є обгрунтованою, підставною та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.41 Конституції України, ст. 321, 375, ст.ст. 1216-1218 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 247 ЦПК України, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 66, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 — задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 -Франківську право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частини будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованого в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 21.11.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.