Рішення № 85781364, 21.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1018/18

Провадження № 2/242/1356/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді – Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «Приват Банк» 05.03.2018 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.06.2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Проте, умови Кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються. Так, станом на 24.01.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 59 976 грн. 35 коп., з яких: 4594 грн. 39 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 48 623 грн. 92 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3425 грн. 83 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 2832 грн. 21 коп. – штраф (процентна складова). З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 976 грн. 36 коп., а також 1762 грн. 00 коп. – витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій підтримав позов, просить суд слухати справу у їх відсутність та не заперечував проти винесення по справі заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву в якій позовні вимоги не визнала, просить суд відмовити в задоволенні позову та застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.04.2018 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 05.06.2018 року позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором становить 59 976 грн. 35 коп., з яких: 4594 грн. 39 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 48 623 грн. 92 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3425 грн. 83 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 2832 грн. 21 коп. – штраф (процентна складова), та судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.08.2019 року відповідача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.08.2019 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 05.06.2018 року призначено до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.08.2019 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 05.06.2018 року скасовано та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 16.10.2019 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо дії строку картки виданої за заявою № б/н від 17.06.2011 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 17.06.2011 року між АТ КБ «Приват Банк» та Прокопенко ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 24.01.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 59 976 грн. 35 коп., з яких: 4594 грн. 39 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 48 623 грн. 92 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3425 грн. 83 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 2832 грн. 21 коп. – штраф (процентна складова).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача станом на 24.01.2018 року становить 59 976 грн. 35 коп., з яких: 4594 грн. 39 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 48 623 грн. 92 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3425 грн. 83 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 2832 грн. 21 коп. – штраф (процентна складова).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови договору від 17.06.2011 року в частині своєчасної сплати кредитних коштів, суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4594 грн. 39 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Водночас, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України).

Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом, ЦК України, повинні бути дотримані.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.

У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз`яснення про те, що при підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору.

Суд звертає увагу, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, що затверджені наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 банк має право провадити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, але при цьому банк повинен до введення змін проінформувати клієнта про зміну таких тарифів.

Відповідно до пункту 2.1.1.3.7 вказаних Умов та Правил Банк зобов`язаний не рідше одного разу на місяць способом, вказаним в заяві надавати отримувачу виписки про стан картрахунку та про проведені за останній місяць операцій по Картрахункам шляхом використання функцій СМС повідомлень через комплекс INTERNET-banking (ПРИВАТ 24).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.

Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (не укладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Суд звертає увагу, що відповідачем ОСОБА_1 під час отримання кредитної картки було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 17.06.2011 року (а.с. 11).

Крім того, відповідач 17.06.2011 року підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна», таким чином, на думку суду, була обізнана про початкову процентну ставку за кредитом, яка складає 1,9 відсотків на місяць чи то 22,80 відсотків на рік.

Натомість в наданих позивачем доказах не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір, в тому числі і в бік збільшення без повідомлення про те відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.

Суд приймає до уваги, що збільшення відсотків за користування кредитом було здійснено з 02.09.2014 року, і нарахування заборгованості за збільшеною процентною ставкою згідно розрахунку почалося саме з 02 вересня 2014 року.

При визначенні розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з 02 вересня 2014 року по 24 січня 2018 року суд виходить з погодженої сторонами процентної ставки по кредиту 1,9 % на місяць (22,80 % на рік) на залишок заборгованості.

Отже розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 02 вересня 2014 року по 24 січня 2018 року становить :

1240 дні х 22,80 % : 360 днів х 4594 гривень 39 копійок : 100% = 3608 гривень 12 копійок.

У зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом у розмірі 3689 грн. 73 коп., з яких: 81 грн. 61 коп. – відсотки нараховані самим позивачем за ставкою 20,40 відсотків річних та 3608 грн. 12 коп. – відсотки нараховані за період з 02 вересня 2014 року по 24 січня 2018 року за ставкою 22,80 відсотків річних.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в розмірі 10 3425 гривень 83 копійок, штрафу фіксованої частини в розмірі 500 грн. 00 копійок та штрафу процентної складової в розмірі 2832 грн. 21 коп., суд виходить з наступного.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 22 ч. 1 цього Розпорядження м. Гірник (Гірницька міська рада) Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Гірник Донецької області.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта відповідача серія НОМЕР_1 , виданого 22.04.2002 року Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області, тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 24.01.2018 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, пені та штрафів у відповідному розмірі.

При цьому, з розрахунку пені вбачається, що період її нарахування визначений вже після 14 квітня 2014 року. Враховуючи такий період нарахування, банк зобов`язаний скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, починаючи з 14.04.2014 року. Таким чином, зважаючи, що період нарахування пені мав місце вже після 14 квітня 2014 року, тобто лише під час проведення АТО, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 3425 грн. 83 коп. задоволенню не підлягають.

Що стосується штрафів в розмірі 500 грн. 00 коп. та 2832 грн. 21 коп., суд вважає, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині також не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, штрафи (фіксована частина та процентна складова) нараховані станом на 24.01.2018 року, тобто у період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Початком перебігу позовної давності щодо повернення суми заборгованості за кредитом є 01.05.2015 року, тобто наступний місяць після закінчення строку дії картки, тоді як позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 05.03.2018 року.

Слід також зауважити, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.06.2011 року, ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором. Зокрема, як видно з вищевказаного розрахунку ОСОБА_1 24.01.2018 року здійснено погашення відсотків за користування кредитом у сумі 115 грн. 78 коп.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позовну заяву подано до суду в межах строку позовної давності, а доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язань, передбачених кредитним договором від 17.06.2011 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що утворилась станом на 24 січня 2018 року в загальному розмірі 8 284 грн. 12 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4594 грн. 39 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 3689 грн. 73 коп., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.. та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 243 грн. 33 коп. (13,81 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 12 коп., з яких: 4594 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 39 коп. - заборгованість за тілом кредитом, 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 73 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 33 коп.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», юридична адреса – 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1 «Д», код за ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 .О. Хацько