Рішення № 85780813, 15.11.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3089/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

секретаря Теліціної О.О.,

за участю

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому зазначив, що 04 червня 2008 року між відповідачкою та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/07-169/345. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 04 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального окргу ОСОБА_3 , предметом якого є належний відповідачці на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 17 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року перейшло до ПАТ «Вектор Банк». 17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія». 22 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, відповідно до якого право вимоги за іпотечним договором № 014/07-169/345 від 12 вересня 2008 року перейшло до ПАТ «Вектор Банк». 22 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за договором іпотеки № 014/07-169/345 від 12 вересня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія». У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги становить 463932 гривні 69 копійок і складається із : суми заборгованості за кредитом у розмірі 90940 гривень 35 копйок, суми заборгованості за відсотками у розмірі 41991 гривня 17 копійок, суми пені в розмірі 331001 гривня 17 копійок.

Позивач просить:

-в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року в розмірі 463932 гривні 69 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажув порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, встановленою за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за завичайні ціни на цей вид майна.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутні, в якій зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд спарви за його відсутності (а.с.107).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 03 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/07-169/345 відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1 якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 18220 доларів США на споживчі цілі зі строком повернення по 03 червня 2018 року. Забезпеченням зобов`язання позичальника за цим договором є будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.70-76,84-88).

17 серпня 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 014/07-169/345/81-1-0-00/918 до кредитного договору № 014/07-169/345 від 03 червня 2008 року, відповідно до п.1 якої дійшли згоди про зміну валюти виконання зобов`язань за кредитним договором з доларів США на гривню, виходячі з офіційного курсу НБУ, погодивши розмір заборгованості за кредитом в сумі 107810 гривень 86 копійок (а.с.77-81,89-92).

04 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 014/07-169/345, відповідно до п.1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечуються будь-які вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 014/07-169/345 від 03 червня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_1 , за умовами якого остання зобов`язана до 03 червня 2018 року повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 18220доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у порядку, передбачених кредитним договором (а.с.3-5).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору іпотеки № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року предметом іпотеки є нерухоме майно – належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 1999 року жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заставна вартість якого визначена сторонами в сумі 126270 гривень 00 копійок (а.с.3-5).

Пунктом 5.1 зазначеного вище договору іпотеки передбачено, що у разі повного або часткового порушення будь-якого з умов основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає позичальнику/ іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.5.4 договору іпотеки № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися: - за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаруса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 договору); згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя згідно зі ст.37 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 договору).

Підпунктом 5.5.1 договору іпотеки передбачено, що відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» цей договір є змішаним договором, який одночасно містить умови договору про задоволення вимог іпотекодержателя та зокрема згідно підпункту 5.5.1.2 надає іпотекодержателю право на власний розсуд задовольнити свої вимоги шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, що буде встановлена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності. Для реалізації іпотекодержателем права звернути стягнення на предмет іпотеки вказаним способом, іпотекодавець керуючись ст.ст.-237-239 ЦК України доручає іпотекодержателю отримати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, представляти інтереси іпотекодавця з питань, пов`язаних із предметом іпотеки, підписувати відповідні заяви та запити, отримувати будь-які документи відносно предмета іпотеки на підставі цього договору без отримання окремої довіреності.

17 серпня 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір про зміни до іпотечного договору № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року, які стосувались, зокрема, того, що іпотека забезпечує також і виконання грошових зобов`язань іпотекодавця, що випливають з додаткової угоди № 014/07-169/345/81-1-0-00/918 від 17 серпня 2012 року до кредитного договору № 014/07-169/345 від 03 червня 2008 року (а.с.6-7).

17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до п.2.1 останнім за плату передано ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржників на дату підписання договору, зазначені в додатку № 1, що є його невід`ємною частиною (а.с.10-14, 141-144).

Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 114/21 від 17 червня 2016 року (а.с.136), ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передало ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037258924 із загальною сумою заборгованості у валюті договору в розмірі 463932 гривні 69 копійок.

22 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до п.1 якого у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до підписаних реєстрів боржників, первісний кредитор – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступає та передає, а новий іпотекодержатель - ПАТ «Вектор Банк» приймає та набуває всіх прав належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку № 1 до цього договору – реєстрі іпотечних договорів (а.с.159-160).

Як вбачається, з витягу з реєстру іпотечних договорів, (а.с.161-162), ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив та передав новому іпотекодержателю - ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за договором іпотеки предметом якого є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

17 червня 2016 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до п.2.1 якого останнім за плату передано позивачу по справі права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору, зазначені в додатку № 1, що є його невід`ємною частиною (а.с.15-22, 145-148).

Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року (а.с.28,140), ПАТ «Вектор Банк» передало позивачу по справі - ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037258924.

ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» сплатило обумовлену п.3.1 договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року суму в розмірі 5858000, що підтверджується копіями платіжних доручень від 20 липня 2016 року та від 21 червня 2016 року (а.с.29, 134).

22 червня 2016 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Вектор Банк» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» передало та відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» сукупність належних йому прав за договорами забезпечення відповідно до переліку, який міститься у додатку № 1 до договору (а.с.164-165).

З додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 22 червня 2016 року вбачається, що ПАТ «Вектор Банк» передало ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги, зокрема, і за договором іпотеки, предметом якого є належний ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.166-167).

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про державну реєстрацію іпотеки (а.с.8-9).

05 жовтня 2016 року позивач по справі надіслав на адресу ОСОБА_1 лист про погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 463932грн 69коп (а.с.152).

Проте, на переконання суду, зміст цього листа не відповідає вимогам попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченого п.5.1 договору іпотеки № 014/07-169/345 від 04 червня 2008 року, з огляду на що суд не бере цей лист до уваги.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки : судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

В постанові від 29 травня 2019 року у цивільній справі № 310/11024/15-ц (пункти 61,62) Верховний Суд виклав наступний правовий висновок, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню судом першої інстанції:

- звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

- частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки відповідно до п.5.4, підпункту 5.5.1.2 пункту 5.5.1 договору іпотеки № 014/04-169/345 від 04 червня 2008 року, права іпотекодержателя за яким перейшли до позивача по справі, сторони передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку», позовна вимога про зверненя стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодерждателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», є неналежним способом захисту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід віднести на позивача по справі, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України , -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8 поверх 6 офіс 32; ідентифікаційний код 38750239) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2019 року.

Суддя