Рішення № 85779548, 20.11.2019, Піщанський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

142/563/19

2/142/357/19

"20" листопада 2019 р. смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

за участі секретаря Яворської О.В.,

представника відповідача Панасюка В.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 08.04.2008 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний доовір № VIGWGA0000000991, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8975.00 доларів США строком погашення до 06.04.2018 року

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно з кредитним договором.

Згідно з договором у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, однак відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а тому станом на 12.04.2019 року допустив заборгованість в сумі 7477.95 доларів США, яка складається з: 2910.53 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 672.20 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32.47 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3859.75 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивач посилається на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 3618.20 доларів США, з яких: 2910.53доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 672.20 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32.47 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що за курсом 26.83 гривень за 1 дол. США, відповідно до службового розпорядження НБУ від 12 квітня 2019 року, складає 97076.31 гривень та судові витрати в сумі 1921.00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд останні задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт отримання ОСОБА_1 кредиту та допущення заборгованості з його сплати, однак просив врахувати її вік, стан здоров"я внаслідок інсульту, практично повну втрату працездатності, а відтак просив задовольнити позов частково, врахувавши зміну курсу долара США.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані ст. ст.526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 08.04.2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIGWGA0000000991, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 8975, 00 доларів США на термін до 06.04.2018 року, а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору № № VIGWGA0000000991 від 08.04.2018 року АТ КБ «Приватбанк» було надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 8975.00 доларів США.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно з кредитним договором).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Банк зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Однак, відповідачем не здійснювалось вчасне погашення кредитних коштів у повному обсязі.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 525-526, 530, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Враховуючи ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провела розрахунок за кредитним договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

З огляду на те, що виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором (ст. 1054 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору № VIGWGA0000000991 від 08.04.2008 року в сумі 3618.20 доларів США.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При вирішенні спору суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 761/12665/14-ц від 4 липня 2018 року.

Судом встановлено, що кредитний договір№ VIGWGA0000000991 від 08.04.2008 року було укладено в іноземній валюті, а саме в доларах США, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача в валюті зобов`язання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1921.00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 253, 257, 258, 259, 261, 610, 612, 629, 1054, 1048 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» (м.Дніпро Дніпровської області, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № VIGWGA0000000991 від 08.04.2008 року в розмірі 3618.20 доларів США,, що за курсом 26.83 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.04.2019 року складає 97076,31 грн, а також 1921.00 грн. у відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач:Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: м.Дніпро Дніпровської області, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя :