Ухвала суду № 85779268, 20.11.2019, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1932/19 Провадження № 2/478/419/2019

У Х В А Л А

20 листопада 2019 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі, судді Томашевського О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколо-Гулаківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Казанківська районна державна адміністрація, Відділ Держгеокадастру у Казанківському району Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколо-Гулаківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Казанківська районна державна адміністрація, Відділ Держгеокадастру у Казанківському району Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якій просив суд: визначити за позивачем додатковий строк для прийняття спадщини; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) по Миколо-Гулаківській сільській раді Казанківського району Миколаївської області, як члена колективного сільськогосподарського підприємства «Комуніст»; визнати за позивачем право на отримання земельної частки (паю), розміром 5,89 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КСП «Комуніст» Миколо-Гулаківської сільської ради, Казанківського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху, у зв`язку з наступним.

Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пред`являючи вимогу майнового характеру, яка підлягає вартісній оцінці (визнання права на земельну частку (пай) розміром 5,89 кадастрових гектарів) та дві вимоги немайнового характеру, які не підлягають вартісній оцінці (визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай), як члена КСП «Комуніст»), позивач не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату ним судового збору в необхідному розмірі.

Позивачем до суду надано документ, про сплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 грн. 40 коп.

Таким чином, за дві вимоги немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у загальному розмірі 1536 грн. 80 коп.

Заявляючи вимогу про визнання права на земельну частку (пай) розміром 5,89 кадастрових гектарів, позивачем зазначено ціну позову в розмірі 155000 грн. 00 коп., яка визначена відповідно до листа Миколо-Гулаківської сільської ради від 06.05.2019 року № 4, згідно якого, вартість середнього розміру земельної ділянки (паю) 5,89 га. станом на 06.05.2019 року складає 155000 грн. 00 коп.

Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст.176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (земельної частки (паю) розміром 5,89 кадастрових гектарів) станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

У разі неможливості позивачем визначити ціну позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити до сплати судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у 2019 році складає - 1921 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами немайнового характеру в загальному розмірі 1536 грн. 80 коп., зазначити ціну позову, а саме, дійсну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову та надати суду документ (в оригіналі), що підтверджує сплату судового збору у розмірі, що відповідає ціні позову, а у разі неможливості визначити ціну позову, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що при сплаті судового збору необхідно враховувати раніше сплачену суму судового збору, у розмірі 768 грн. 40 коп.

Також, згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 5,89 умовних кадастрових гектарів, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яке ним фактично прийнято не було згідно з вимогами законодавства.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Так, згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснив, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК та набути права на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визначення права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, заявляючи вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини, позивач вживає заходи щодо поновлення права звернутися до нотаріальної контори (нотаріуса) з відповідною заявою про прийняття спадщини і оформлення права на спадщину. В такому випадку судовий спір щодо права на земельну частку (пай) в порядку спадкування фактично відсутній.

Наведене свідчить про передчасність звернення позивача до суду з вимогою про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, враховуючи те, що органи нотаріату можуть вчинити відповідну нотаріальну дію та видати позивачу свідоцтво про право на спадщину (в даному випадку земельну ділянку) при наданні необхідних документів, які б підтверджували факт належності спадкового майна спадкодавцю або відмовити у вчинені відповідної нотаріальної дії з підстав, які в подальшому можуть бути предметом судового спору.

Отже, заявлені позивачем вимоги є взаємовиключними способами захисту прав та інтересів позивача.

З огляду на зазначене, позивачу слід визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, у зв`язку з чим уточнити позовні вимоги, а також обґрунтувати з посиланням на докази неможливість оформити спадкові права в нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивача слід попередити, що в разі не виправлення зазначених недоліків у строк встановлений судом, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколо-Гулаківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Казанківська районна державна адміністрація, Відділ Держгеокадастру у Казанківському району Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів, з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Попередити позивача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський