Ухвала суду № 85778419, 19.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"19" листопада 2019 р.Справа № 922/2365/13 вх. № 2365/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

за участю сторін: ліквідатор - Черкасов С.А.,

пр-к ХОЦЗ - Лесик О.І. (дов. від 02.12.18),

пр-к ГУ ДПС у Х/обл - Швед А.В. (дов. від 08.10.19),

колишній ліквідатор - Струтинський А.В. (паспорт НОМЕР_1 ),

розглянувши клопотання колишнього ліквідатора Струтинського А.В. про стягнення грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора

По справі за заявою ТОВ "Промперфоратор", м. Чапаєвськ

до ТОВ "Українська геофізична компанія", м. Балаклія

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 19.11.2013 ТОВ "Українська геофізична компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 13.05.2016 р. за наслідками розгляду судом скарг, відмовлено у задоволенні скарг на бездіяльність ліквідатора Цимберова Д.І., звільнено ліквідатора Цимберова Д.І. та призначено нового ліквідатора арбітражного керуючого Погорілу О.І., зобов`язавши нового ліквідатора виконати вимоги постанови суду від 19.11.2013 р. в повному обсязі, завершити ліквідаційну процедуру, скласти повний звіт та надати суду його на затвердження.

Ухвалою суду від 16.05.2017 р. призначено нового ліквідатора арбітражного керуючого Струтинського А.В., зобов`язавши ліквідатора щомісяця надавати суду звіт про виконану роботу, а по завершенню надати суду на затвердження повний звіт ліквідатора та всі документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури по банкруту.

Ухвалою суду від 20.06.2019 усунуто з обов`язків ліквідатора ТОВ "УГК" Струтинського А.В. та призначено нового ліквідатора арбітражного керуючого Черкасова С.А.

Ухвалою суду від 30.09.2019 призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання колишнього ліквідатора Струтинського А.В. про стягнення грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Українська геофізична компанія", в якому Струтинський А.В. просить суд: 1) затвердити звіт арбітражного керуючого Струтинського А.В. щодо нарахування йому грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "УГК" за період з 16.05.2017 по 14.03.2019 в сумі 158 439,70 грн; 2) стягнути пропорційно з кредиторів ТОВ "УГК" на користь Струтинського А .В. суму грошової винагороди у розмірі: з ГУ ДФС у Харківській області - 115 660,98 грн; з УВД ФСС України в Харківській області - 1853,74 грн; з Харківського обласного ЦЗ - 1299,21 грн; з ГУ ПФУ в Харківській області - 39 625,77 грн.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав комітет кредиторів надати суду відзив на клопотання колишнього ліквідатора.

На виконання вимог ухвали суду від Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області в особі Балаклійського відділення надійшов відзив на клопотання, в якому кредитор зазначає, що Законом про банкрутство та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не передбачено норми, яка б зобов`язувала або передбачала обов`язок фонду оплачувати послуги та витрати арбітражного керуючого, тому просить суд відмовити в задоволенні клопотання.

На виконання вимог ухвали суду ГУ ПФУ в Харківській області надіслав суду відзив (заперечення) на клопотання колишнього ліквідатора, в якому проти вимог колишнього ліквідатора заперечує в повному обсязі, просить суд відмовити повністю в задоволенні клопотання, зазначає, що альтернативним джерелом, у разі відсутності майна у боржника, може бути покладання витрат процедури на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства.

Від Харківського обласного центру зайнятості також надійшов відзив на клопотання, в якому кредитор заперечує проти клопотання Струтинського А.В. , зазначає, що колишній ліквідатор при розрахунку грошової винагороди врахував не всіх кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів. Зокрема, ініціюючого кредитора ТОВ "Промперфоратор" - сума вимог 493625,01 четверта черга та 5735 грн перша черга; та заставного кредитора АТ "Банк Золоті Ворота" на суму 1 860 080,00 грн. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

Присутній в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Харківській області усно заперечувала проти клопотання ліквідатора, просила суд відмовити у його задоволенні.

Присутній в судовому засіданні колишній ліквідатор Струтинський А.В . клопотання про стягнення грошової винагороди на загальну суму 158 439,70 грн підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів проти задоволення клопотання колишнього ліквідатора ТОВ "УГК" заперечують в повному обсязі, підтримують правову позицію, викладену в письмовому відзиві.

Розглянувши, матеріали справи, надані суду документи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про наступне.

18.10.2018 прийнятий новий Кодекс України з процедур банкрутства, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства почав діяти з 21.10.2019.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство "ТОВ Українська геофізична компанія" (далі за текстом ТОВ "УГК") повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За цих обставин, оскільки колишній ліквідатор звернувся з клопотанням про стягнення грошової винагороди за період з 16.05.2017 по 14.03.2019, тобто під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції після 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин норм саме цього Закону про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, колишній ліквідатор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд, враховуючи відсутність активів у банкрута, затвердити звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 16.05.2017 по 14.03.2019 в порядку ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на загальну суму 158439,70 грн і оплату здійснити за рахунок кредиторів: ГУ ДПС у Харківській області, УВД ФСС України в Харківській області, ХОЦЗ, ГУ ПФУ в Харківській області. В доповнення до свого клопотання надав відомість про нарахування основної грошової винагороди в розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць, які складають: за період з 16.05.2017 по 30.05.2017 = 3840 грн; з червня 2017 по грудень 2017 6400 грн х 7 = 44800 грн; з січня 2018 по грудень 2018 7446,00 грн х 12 місяців = 89352,00 грн; з січня 2019 по лютий 2019 8346 грн х 2 = 16692 грн; з 01.03.2019 по 14.03.2019 = 3755,70 грн, а всього - 158 439,70 грн.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13, яка застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 3 статті 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора.

Згідно з частиною 6 статті 115 Закону про банкрутство, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Проте, як свідчать матеріали справи, такий фонд кредиторами створений не був.

Відповідно до частини 7 статті 115 Закону про банкрутство, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.

З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.115 Закону про банкрутство, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цього Закону грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно ч. 3 чт. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка триває шість років в цілому та більше двох років з дати призначення ліквідатором арбітражного керуючого Струтинського А.В. та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Струтинського А.В. за період з 16.05.17 по 14.03.19 господарський суд вважає його не вірним, оскільки, нарахування ліквідатором собі грошової винагороди в розмірі 158439,70 грн, не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Як вбачається з матеріалів справи №922/2365/13 та наданих суду документів (пояснення від 05.11.19 за вх. №26618), ліквідатор Струтинський А.В. фактично виконував свої повноваження у жовтні 2017 - підготовлено та подано до суду заяву про визнання правочину недійсним (т. 12 а.с. 3-26) та у вересні 2018 року - отримано транспортний засіб ГАЗ 31105 від НАК Надра України та складено звіт ліквідатора, який подано до суду (т. 11, звіт з додатком від 11.09.2018 за вх. №26423).

Щодо посилань Струтинським А.В. на інші свої дії, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання ліквідатором Струтинським А .В . своїх обов`язків. Зокрема, заявник посилається на: приймання справи від попереднього ліквідатора у період з 16.05.17 по 16.06.2017; роботу по відновленню відсутніх та необхідних документів в матеріалах справи у період з липня по вересень включно 2017. Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів та документів, які б свідчили про таку здійснену роботу арбітражним керуючим. Також заявник посилається на ознайомлення з матеріалами справи у період червень-липень 2017 року. Проте, суд зазначає, що ознайомлюватися з матеріалами справи строком в два місяці, це є не розумним та не розсудливим, та свідчить про не адекватну оцінку особою цінності певного цивільного права та доцільності своїх дій, оскільки Законом про банкрутство всього передбачено строк проведення ліквідаційної процедури у дванадцять місяців (ст. 38 Закону про банкрутство). Всі інші дії, які зазначені Струтинським А.В. в своїх поясненнях від 05.11.2019 за вх. №26618 відображались ним у звітах про виконану роботу, проте, такі дії були виконані колишніми ліквідаторами арбітражним керуючим Цимберовим Д.І. та Погорілою О.І., а ліквідатором Струтинським А.В. лише продубльовані у своєму звіті.

Отже, за період з 16.05.17 по 14.03.19 враховуючи фактично виконані дії за період з моменту призначення Струтинського А.В. , повинно бути оплачено послуги арбітражного керуючого Струтинського А.В. за жовтень 2017 року та вересень 2018 року, що складає суму 13 846,00 грн.

Щодо вимог ліквідатора стягнути основну грошову винагороду за рахунок кредиторів, суд зазначає, що питання про стягнення вирішується судом за наявності спору. Проте, з наданих суду документів не вбачається, що колишній ліквідатор ТОВ "УГК" звертався до кредиторів з вимогою про оплату суми грошової винагороди, а одразу звернувся до господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України господарський суд, здійснюючи правосуддя захищає порушене право та інтереси особи, яка звернулась до суду.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає звернення колишнього ліквідатора передчасним, а тому відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Струтинського А.В. підлягає задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 13847,00 грн, в решті вимог суд відмовляє.

За таких обставин, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 37-48, 98, 114-115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 5, 13, 74, 77, 79, 86, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання колишнього ліквідатора ТОВ "УГК" Струтинського А.В. задовольнити частково.

2. Затвердити звіт арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ "Українська геофізична компанія" Струтинського А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №922/2365/13 за період з 16.05.2017 по 14.03.2019 в загальній сумі 13847,00 грн.

В решті вимог відмовити, в тому числі щодо стягнення з кредиторів.

3. Ухвалу направити ліквідатору, комітету кредиторів, Струтинському А.В

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 20.11.2019.

Суддя Міньковський С.В.