Рішення № 85777992, 21.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2019Справа № 910/13046/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка буд.5, код ЄДРПОУ 40538421)

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, м.Київ, вул. Фролівська,4, код ЄДРПОУ 03187691)

про стягнення 344 616,53 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення 288 603,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді по договору № 250495 від 27.09.2018 за період з грудня 2018 по квітень 2019 року, 46 495,93 грн. пені, 5462,83 грн. інфляційних втрат, 4054,34 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 250495 від 27.09.2018, в частині здійснення розрахунків за спожиту відповідачем теплову енергію за період з грудня 2018 по квітень 2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.09.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 25.09.2019 отримана - 30.09.2019.

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України. Ухвала суду від 25.09.2019 була надіслана відповідачу на адресу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана - 30.09.2019.

29.10.2019 через канцелярію суду позивач подав письмові пояснення по справі, в яких повідомив про оплату відповідачем 30.09.2019 суми 288 603,43 грн основного боргу у повному обсязі, оскільки зобов`язання виконано після відкриття провадження у справі просить задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 495,93 грн пені, 5462,83 грн інфляційних втрат, 4054,34 грн 3% річних, 5169,25 грн судового збору.

Відповідач пояснень на подану заяву позивача не надав.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Енергопостачальна організація, позивач) та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (далі - абонент, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250495 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1 договору Енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Згідно п. 2.3.1 договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 1 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії абоненту.

Згідно п. 8.1., п. 8.5 договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2018 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до договору, Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію по договору у будинку за адресою: м.Київ, вул.Фролівська, 4 за період з грудня 2018 по квітень 2019 не виконав належним чином, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за договором, яка станом на час звернення до суду становила 288 603,43 грн.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження надання позивачем відповідачу обумовлених договором послуг, позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період, облікові картки та копії нарядів на включення та відключення будинку.

У процесі розгляду справи з пояснень позивача встановлено, що 30.09.2019 відповідач здійснив повне погашення основної заборгованості по договору за спірний період, всього на суму 288 603,43 грн., факт отримання коштів позивач підтверджує, у т.ч. у наданій Довідці про стан розрахунків по договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

При цьому, за приписами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи, що кошти в розмірі 288 603,43 грн сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 288 603,43 грн основного боргу підлягає закриттю. Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 46 495,93 грн. пені, 5462,83 грн. інфляційних втрат, 4054,34 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальна компанія нараховує пеню в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законавством України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 46 495,93 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача щодо стягнення 4054,34 грн 3% річних, 5462,83 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку нести відповідальність за прострочення виконання зобов`язання.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 288603,43 грн та задоволення позовних вимог в частині стягнення 46 495,93 грн. пені, 5462,83 грн. інфляційних втрат, 4054,34 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236 - 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 288 603 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот три) грн. 43 коп основного боргу.

3. Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, м.Київ, вул. Фролівська, 4, код ЄДРПОУ 03187691) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 40538421) 46 495 (сорок шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 93 коп. пені, 5462 (п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 4054 (чотири тисячі п`ятдесят чотири) грн. 34 коп. 3% річних, 5169 (п`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 25 коп витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак