Рішення № 85777690, 20.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2019Справа № 910/12463/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" доАкціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 120 841 грн 31 коп.Представники:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 120 841 грн 31 коп. збитків, завданих незбереженням вагонів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв`язку з чим вагони № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069 були пошкоджені, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту та завдало збитків позивачу на загальну суму 120 841 грн 31 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/12463/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд продовжити строк для подачі відзиву та відмовити у задоволенні позову повністю.

11.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

15.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 відповідач отримав 20.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103051512131.

Таким чином, строк на подання відзиву у відповідача закінчився 07.10.2019.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву відповідачем здано на пошту 07.10.2019.

Відповідно до частини 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача про поновлення (продовження) строку для подання відзиву без розгляду, у зв`язку з тим, що строк на подання відзиву не був пропущений.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У лютому-квітні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача.

Так, на підставі залізничних накладних № 48581334, № 48580575, № 26597 (СМГС), № 47034293, № 37375 (СМГС), № 41455098, № 32513426, № 42609453, № 30608 (СМГС), № 47170956, № 30928 (СМГС), № 44102846, № 44102671, № 47282231, № 47282231, № 49082688, № 48797138 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069, орендарем та власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, а саме: договір лізингу від 08.06.2012 № 019-ФЛ, від 11.03.2011 № 82/11, договір лізингу від 24.07.2012 № 019-ФЛ, договір оренди залізничного рухомого складу від 23.12.2004 № 621/04, договір лізингу від 05.03.2012 № 005-ФЛ, договір оренди залізничного рухомого складу від 27.08.2013 № 226/13, договір лізингу від 25.06.2015 № 295-ФЛ, договір фінансового лізингу від 02.04.2018 № UTL-171, договір лізингу від 25.06.2015 № 294-ФЛ, договір фінансового лізингу від 15.05.2018 № UTL-175.

Позивач стверджує, що під час перебування вагонів № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069 власності та оренди позивача, на залізничній колії, останні були пошкоджені.

З метою отримання актів про пошкодження позивач звернувся до Начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами від 01.04.2019 № 1739/ДВ, від 24.04.2019 № 2179/ДВ та від 24.04.2019 № 2184/ДВ з проханням оформити акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М щодо вагонів № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444, № 62313069.

Також, з метою отримання комерційних актів, позивач звернувся до Начальника станції Терни структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами від 01.04.2019 № 1738/ДВ, від 24.04.2019 № 2178/ДВ та від 24.04.2019 № 2183/ДВ з проханням оформити комерційні акти форми ГУ-22 щодо вагонів № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444, № 62313069.

У відповідь на лист позивача від 24.04.2019 № 2178/ДВ, Структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" повідомив, що нормативними документами не передбачено складання комерційних актів з підстав, зазначених позивачем.

До того ж, позивач звернувся до Начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами від 06.05.2019 № 2357/ДВ, від 06.05.2019 № 2359/ДВ та від 06.05.2019 № 2360/ДВ у зв`язку із відмовою начальника станції Терни у складанні комерційних актів.

У відповідь на скарги позивача від 06.05.2019 № 2357/ДВ, від 06.05.2019 № 2359/ДВ та від 06.05.2019 № 2360/ДВ Структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" повідомив, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено, у зв`язку з чим скарга не може бути задоволена.

На станції Терни (код станції 457303) Придніпровської залізниці складено акти про пошкодження вагонів загальної форми ВУ-25М, а саме від 11.03.2019 про пошкодження вагона № 60026382, від 11.03.2019 про пошкодження вагона № 62007539, від 11.03.2019 про пошкодження вагона № 60727732, від 11.03.2019 про пошкодження вагона № 61014858, 14.03.2019 про пошкодження вагона № 56542160, від 19.03.2019 про пошкодження вагона № 55616775, від 19.03.2019 про пошкодження вагона № 56424278, від 21.03.2019 про пошкодження вагона № 62966106, від 23.03.2019 про пошкодження вагона № 63006035, 25.03.2019 про пошкодження вагона № 52267408, від 26.03.2019 про пошкодження вагона № 62610480, від 27.03.2019 про пошкодження вагона № 62257563, від 31.03.2019 про пошкодження вагона № 59676320, від 31.03.2019 про пошкодження вагона № 50049493, від 21.03.2019 про пошкодження вагона № 62023940, від 26.03.2019 про пошкодження вагона № 56869746, від 19.04.2019 про пошкодження вагона № 56956444, від 22.03.2019 про пошкодження вагона № 62313069, відповідно до яких виявлено відсутність/розукомплектованість головної та/або магістральної частини повітророзподільника.

У зв`язку із пошкодженням вагонів, їх було направлено в ремонт, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями на ремонт або технічне обслуговування вагонів форми ВУ-23М: від 11.03.2019 № 8018 щодо вагону № 60026382, від 11.03.2019 № 8016 щодо вагону № 62007539, від 11.03.2019 № 8041 щодо вагону № 60727732, від 11.03.2019 № 8040 щодо вагону 61014858, від 14.03.2019 № 8186 щодо вагону № 56542160, від 19.03.2019 № 8360 щодо вагону № 55616775, від 19.03.2019 № 8355 щодо вагону 56424278, від 21.03.2019 № 8482 щодо вагону № 62966106, від 25.03.2019 № 8554 щодо вагону № 63006035, від 25.03.2019 № 8636 щодо вагону № 52267408, від 26.03.2019 № 8680 щодо вагону № 62610480, від 27.03.2019 № 8698 щодо вагону № 62257563, від 31.03.2019 № 8909 щодо вагону 59676320, від 31.03.2019 № 8921 щодо вагону № 50049493, від 21.03.2019 № 8236 щодо вагону № 62023940, від 26.03.2019 № 8408 щодо вагону № 56869746, від 19.04.2019 № 8992 щодо вагону № 56956444, від 22.03.2019 № 5121 щодо вагону № 62313069.

01.02.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-18129/НЮдч, відповідно до умов якого замовник доручає, а в виконавець зобов`язується виконувати протягом терміну дії цього договору технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомленням 1354 з кодом 4, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (Додаток № 2).

Підписаними та скріпленими печатками сторін актами від 22.04.2019 № 32, від 23.04.2019 № 33, від 24.04.2019 № 35, від 30.04.2019 № 36 та від 17.05.2019 № 37 підтверджується використання запчастин, поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" для технічного обслуговування напіввагонів власності та оренди позивача структурним підрозділам "Експлуатаційне вагонне депо Батуринське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів від 01.02.2018 № ПР/В-18129/НЮдч.

Відповідач надав, а позивач прийняв послуги з технічного обслуговування вантажних вагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами наданих послуг по договору від 01.02.2018 № ПР/В-18129/НЮдч, а саме від 22.04.2019 № 32 на суму 15 067 грн 39 коп., від 23.04.2019 № 33 на суму 16 546 грн 73 коп., від 30.04.2019 № 36 на суму 25 755 грн 01 коп., від 17.05.2019 № 37 на суму 15 613 грн 60 коп., від 24.04.2019 № 35 на суму 12 946 грн 20 коп.

Структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Батуринське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" виставив позивачу рахунки: від 22.04.2019 № 73/253 на суму 15 067 грн 39 коп., від 23.04.2019 № 86/253 на суму 16 546 грн 73 коп., від 05.04.2019 № 18/253 на суму 22 500 грн 00 коп., від 30.04.2019 № 121/253 на суму 3 195 грн 01 коп., від 17.05.2019 № 71/253 на суму 15 613 грн 60 коп. та від 24.04.2019 № 102/253 на суму 12 946 грн 20 коп., які оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.05.2019 № 4063 на суму 15 067 грн 39 коп., від 22.05.2019 № 4064 на суму 16 546 грн 73 коп., від 25.04.2019 № 3349 на суму 22 560 грн 00 коп., від 22.05.2019 № 4053 на суму 3 195 грн 01 коп., від 29.05.2019 № 4245 на суму 15 613 грн 60 коп. та від 22.05.2019 № 4062 на суму 12 946 грн 20 коп.

До того ж, позивачем було придбано деталі на загальну суму 107 966 грн 40 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки від 01.11.2016 № 710/16 та специфікацією до нього від 01.06.2018 № 27, від 01.06.2018 № 28, накладною від 30.08.2018 № 6132, платіжним дорученням від 04.09.2018 № 6861, договором поставки від 13.04.2016 № 235/16 та специфікацією до нього від 17.04.2018, рахунком від 12.04.2018 № 1004, платіжним дорученням від 18.05.2018 № 3973, договором поставки від 11.12.2014 № 558/14 та специфікацією до нього від 27.12.2017, рахунком від 17.01.2018 № 50, платіжним дорученням від 05.02.2018 № 778, договором поставки від 15.11.2012 № 773/12 та специфікацією до нього 05.11.2018, рахунком на оплату від 31.10.2018 № 1014, платіжним дорученням від 05.12.2018 № 9476.

Спір між сторонами у справі виник з приводу того, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вагонів позивача під час їх перебування на залізничній колії, у зв`язку з чим вагони № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069 були відчепленні, у зв`язку із несправністю, що стало підставою проведення їх технічного огляду та ремонту шляхом заміни деталей та завдало збитків позивачу на загальну суму 120 841 грн 31 коп., які відповідач повинен відшкодувати.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно зі статтею 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Судом встановлено, у лютому-квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності та оренди позивача № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями залізничних накладних № 48581334, № 48580575, № 26597 (СМГС), № 47034293, № 37375 (СМГС), № 41455098, № 32513426, № 42609453, № 30608 (СМГС), № 47170956, № 30928 (СМГС), № 44102846, № 44102671, № 47282231, № 47282231, № 49082688, № 48797138.

У статті 8 Статуту вказано, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

За приписами пункту 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як встановлено судом, на станціях Терни та Кривий Ріг виявлено розкомплектованість головної частин повітророзподільника, розукомплектування ручного гальма спірних вагонів, про що свідчать акти про пошкодження вагонів загальної форми ВУ-25М та повідомленнями на ремонт або технічне обслуговування вагонів форми ВУ-23М.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктів 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, вагони № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069 були відремонтовані з встановленням магістральних частин та головних частин повітророзподільника, що підтверджується відповідними актами, наявними в матеріалах справи.

Загальна вартість послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів становить 12 874 грн 91 коп., що підтверджується актами наданих послуг по договору від 01.02.2018 № ПР/В-18129/НЮдч, рахунками на оплату та платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Загальна вартість придбаних позивачем деталей становить 107 966 грн 40 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки, специфікаціями, накладними, рахунками на оплату та платіжними дорученням.

Доданими до матеріалів справи документами підтверджується понесення позивачем витрат на відновлення внаслідок розукомплектування (відсутності головної частини повітророзподілювача) вагонів № 60026382, № 62007539, № 60727732, № 61014858, № 56542160, № 55616775, № 56424278, № 62966106, № 63006035, № 52267408, № 62610480, № 62257563, № 59676320, № 50049493, № 62023940, № 56869746, № 56956444 та № 62313069, які належали та перебували в користуванні (оренді) позивача, під час їх перевезення залізницею на загальну суму 122 841 грн 31 коп., яка складається з вартості придбаних взамін втрачених деталей у розмірі 107 966 грн 40 коп., та вартості послуг з технічного обслуговування у розмірі 12 874 грн 91 коп.

При цьому, вказані деталі (головні частини повітророзподільників) були придбані позивачем за власні кошти у контрагентів.

Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:

витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 (z0828-99), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданих йому вагонів.

Згідно з статтею 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як зазначено у пункті 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

У відповідності до статті 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

В свою чергу суд відзначає, що в даному випадку мова йде про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення), а відтак статус такого майна (чи вантаж, чи порожні вагони) для встановлення складу цивільного правопорушення принципового значення немає.

Суд звертає увагу, що оскільки Залізниця відмовилася складати комерційні акти, у зв`язку з тим, що такі акти складаються у випадку розкрадання саме вантажу, то її посилання на відсутність таких актів, а отже і матеріальної відповідальності Залізниці, з урахуванням того, що статус майна не має принципово значення для встановлення складу цивільного правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними.

Частиною 1 статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з пунктом 2 статті 126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 120 841 грн 31 коп., які поніс позивач, у зв`язку із необхідністю встановлення нових деталей на вагони, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 120 841 грн 31 коп. заподіяних відповідачем, у зв`язку із незабезпеченням схоронності переданих йому вагонів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо того, що позивач не має право на пред`явлення позову до залізниця про відшкодування збитків, заподіяних незбереженням прийнятих до перевезення вагонів, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач звертається до суду з позовом як власник (орендар) спірних вантажних вагонів, який має право на відшкодування збитків, заподіяних відповідачем.

До того ж, суд зазначає, що поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена статтею 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Також, посилання відповідача на статтю 130 Статуту залізниць України є помилковим, оскільки предметом даного спору є стягнення збитків за розукомплектування вагонів, що в свою чергу не передбачає надання позивачем оригіналів документів відповідачу.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (вул. Антоновича, 46-46А, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 30600592) збитки, заподіяні незбереженням прийнятих до перевезення вагонів у сумі 120 841 (сто двадцять тисяч вісімсот сорок одна) грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька