Рішення № 85776489, 17.11.2011, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №2-5879/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашковича І.І.

при секретарі: Гайданка Г.В.

з участю представників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на самовільно побудовану прибудову.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд із даним позовом, мотивуючи його тим, що вона разом із дітьми є власниками квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.11.2005 року за №366. Дане свідоцтво зареєстроване в КП «Ужгородське міське БТІ» за №13793025.

її сім`я на даний час є багатодітною та відноситься до соціально захищеної, згідно норм чинного законодавства.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 18.01.2011 року, виданого управлінням у справах культури молоді та спорту Ужгородської міської ради, сім`я має право на пільги, передбачені чинним законодавством.

Однак, незважаючи на статус багатодітної сімї, вони змушені проживати у двокімнатній квартирі, хоча її діти різної статі та мають велику потребу у розширенні житлової площі.

Числені спроби покращити житлові умови результату не дали, так як можливості придбати житло на ринку у неї немає, а відповідач по справі не може надати їм квартиру з більшою житловою площею.

Зазначена ситуація змусила її у 2008 році розпочати будівництво додаткової житлової кімнати, так як її квартира розміщена на першому поверсі.

У зв`язку з тим, що їй не було відомо про порядок проведення відповідної добудови, а саме які дозволи та погодження потрібні для початку будівництва, вона почала будівельні роботи без дозволу та виділення землі, не знаючи, що тим самим порушує чинне законодавство в галузі будівництва.

Після того, як нею було завершено будівельні роботи, на місце будови з`явилися представники інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Ужгорода.

Після чого було складено постанову №1095, про накладення штрафу за порушення в сфері містобудування.

Штраф у розмірі 102 грн. було сплачено нею відразу, про що свідчить відмітка на постанові та квитанція банку.

Також, в своєму приписі представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язав її приступити до оформлення відповідних документів, згідно норм чинного законодавства.

Вона, розуміючи, що будівництвом може порушити чиїсь права, а саме власників (квартиронаймачів) сусідніх квартир, звернулася до них з метою отримання заяви про надання згоди на добудову додаткової житлової кімнати до належної їй квартири. Усі сусіди надали згоду та підписали заяву, котра була погоджена відповідним комунальним господарством, на балансі якого знаходиться даний будинок та до якого відноситься належна позивачеві квартира.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Посилаючись на вказане просять визнати за нею право власності на самочинно добудовану житлову кімнату до власної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позов підтримано.

Представник виконавчого комітету Ужгородської міської ради заперечив щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.11.2005 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Із доданих до справи документів слідує, що ОСОБА_4 самовільно, без дозвільних документів здійснила добудову житлової кімнати до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно припису від 03.09.2008 року №1095 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області зобов`язано ОСОБА_4 . виготовити правовстановлюючі документи на добудову.

Мешканцями квартир АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є сусідами сім`ї ОСОБА_4 надано згоду на проведення вказаної добудови, що підтверджується доданими заявами.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Із досліджених доказів вбачається, що права власників інших квартир не порушені, сусідами надано згоду на проведення добудови.

У вказаному вище приписі відсутні дані щодо порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно матеріалів справи позивачка на даний час має на утриманні 4-ро дітей, які є різнополими. Має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.

Сім`я проживає у двокімнатній квартирі житловою площею 34 кв.м. Надати житло більшою площею, як слідує із пояснень представника відповідача не має можливості.

У зв`язку з наведеним, враховуючи також положення ст.331 ЦК України, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,214,215 ЦПК України, ст.383 ЦК України, суд,-

РІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на самочинно прибудовану житлову кімнату до власної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Івашкович І.І.