Рішення № 85772536, 20.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2019 року № 640/5320/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

третя особа Київський обласний військовий комісаріат

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Міністерства оборони України (далі-відповідач), третя особа: Київський обласний військовий комісаріат, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №65 від 24.05.2019 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 , який безпосередньо брав участь в антитерористичній операції та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер під час проходження військової служби внаслідок вогнепального поранення.

ОСОБА_1 вважає, що у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 вона, як член сім`ї померлого військовослужбовця, має право на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, рішенням Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, при Міністерстві оборони України, викладене у протоколі від 24.05.2019 року №65 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , оскільки на час загибелі він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є протиправною.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує, що ОСОБА_2 станом на час смерті перебував у стані алкогольного сп`янінні, що в свою чергу, виключає право членів сім`ї на призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі статті 164 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".

Також, МОУ вказує, що позивачем не надано документи, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема, про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального правопорушення чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, у якому остання наполягає, що жодних дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння ОСОБА_2 не вчиняв, а навпаки його було вбито при несенні ним служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 07.08.2004 р.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 16.12.2016 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини польової пошти В0849 від 20.12.2016 року №374 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі с. Верхньоторецьке Ясиннуватського району Донецької області від загального гострого недокрів`я, внаслідок травми та кровотечі правової стегнової артерії та вени на рівні стегна внаслідок вогнепального поранення, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення. Смерть, так пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно зі змістом обвинувального акту від 17.02.2017 року слідує, що загибель старшого лейтенанта ОСОБА_2 стоїть в прямому причинному зв`язку з ушкодженнями і настала від наскрізних вогнепальних кульових поранень внаслідок умисних протиправних дій солдата ОСОБА_3 .

У зв`язку із наведеним, позивач звернулася із заявою та необхідними документами до Київського обласного військового комісаріату для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які в подальшому були скеровані на розгляд до Міністерства оборони України.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №65 від 24 травня 2019 року, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги дружині та двом синам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби. Вказане рішення прийняте з посиланням на статтю 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 10.04.2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Позивач, вважаючи таке рішення протиправними, а своє право на отримання одноразової грошової допомоги порушеним, звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами пунктів 1-3 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

При цьому, в розрізі приписів частини 3 статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України.

Аналогічні норми закріплені в статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до статті 161 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (ч. 2 ст. 161 Закону №2011-XII).

Згідно з пунктом 1 статті 163 Закону 161 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Пунктами 6, 8 та 9 статті 163 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 10 Порядку члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: 1. заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; 2. витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); 3. витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.

Згідно з пунктом 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Статтею 164 Закону №2011-XII визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Водночас, пунктом 19 Порядку також встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Так, судом в ході розгляду справи встановлено, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, а позивач відноситься до членів сім`ї загиблого.

Зазначене не заперечується відповідачем.

Також, вказані обставини підтверджуються і матеріалами справи, серед іншого, витягом із Наказу командира військової частини польова пошта В0849 №374 від 20.12.2016 року, копією посвідчення члена сім`ї загиблого на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про одруження від 07.08.2004 р., копією паспорту ОСОБА_1 , у якому міститься відмітка про реєстрацію шлюбу.

Натомість спірним моментом в даній адміністративні справі є обставини наявності/відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розрізі приписів статті 164 Закону №2011-XII та пункту 19 Порядку.

Зокрема, відповідач стверджує про наявність обставин передбачених статтею 164 Закону №2011-XII, а саме вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, що і було покладено в основу протоколу від 24.05.2019 року №65 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Суд не погоджується із зазначеним мотивуючи це наступним.

Так, приписи статті 164 Закону №2011-XII та пункту 19 Порядку передбачають чіткі підстави, які мають своїм наслідком не здійснення призначення і виплату одноразової грошової допомоги, яким, серед іншого є загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, яка є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Наявність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, як самостійний елемент фізичного та психічного стану військовослужбовця без вчинення ним дій, зокрема, злочину або адміністративного правопорушення, що мало своїм наслідком його загибель не може, на думку суду, бути підставою для не здійснення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 164 Закону №2011-XII та пункту 19 Порядку.

Проаналізувавши зміст наведених норм, суд дійшов висновку, що зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тобто, на думку суду, в такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Суд звертає увагу, що матеріли справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_2 кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель.

Разом з цим, суд при вирішення спору враховує, що вироком Дружківського міського суду Донецької області у справі №229/555/17 від 10.04.2019 року встановлено наступне:

« ОСОБА_3 , о 18 годині 10 хвилин 13 грудня 2016 року знаходячись на другому ярусі двох`ярусного ліжка в бліндажу, розташованому адресою: Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторецьке, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті двом особам, та бажаючи її настання, зробив серію пострілів з ввіреного йому у службове користування автомата моделі АК-74 № НОМЕР_2 , в якому знаходився 1 магазин до нього з 5-а бойовими набоями калібру 5,45 по ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які у цей час знаходились у зазначеному бліндажі, здійснивши взагалі не менше 4 пострілів, а саме два постріла у ОСОБА_4 та два постріла у ОСОБА_2 ….

Внаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 спричинені наступні ушкодження: одне наскрізне вогнепальне кульове поранення області тазу та правого стегна з руйнуванням нижньої гілки сідничної кістки, стегнової артерії і великої підшкірної вени; одне наскрізне танення правого передпліччя з руйнуванням ліктьової кістки. Поранення області тазу та правого стегна з руйнуванням великих кровоносних судин (стегнової артерії і великої підшкірної вени) має ознаки (небезпека для життя) та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_2 стоїть в прямому причинному зв`язку з ушкодженнями і настала від наскрізних вогнепальних кульових поранень області тазу справа і правого стегна та правого передпліччя, що супроводжувалось руйнуванням сідничної кістки, стегнової артерії і великої підшкірної вени, руйнуванням ліктьової кістки, кровотечею із ран та гострим загальним недокрів`ям.»

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні засіданні свою провину частково визнав, тапояснив, що 13 грудня 2016 року проходив військову службу в збройних силах України та знаходився в смт.Верхньоторецьке, Ясинуватсьокго району, приблизно о 14 годині пообідали біля бліндажу з ОСОБА_2, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ще одним військовослужбовцем. Під час обіду разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вживали спиртні напої які придбали в магазині. Після обіду пішов до бліндажу спати так як о 19 годині треба було заступати на пост. Під час вживання алкогольних напоїв ніяких конфліктів не було. Коли спав в бліндажі ОСОБА_4 підійшов почав будити та виражатись лайкою на що у відповідь взяв з ліжка автомат який лежав у голові та здійснив коротку чергу, прокинувшись поклав автомат на ліжко, зліз з ліжка та перевірив пульс ОСОБА_4, він був мертвим оскільки пульса в нього не було та в області грудей була кров, та вийшов на вулицю. Вказана подія відбулась приблизно о 16 годині. На вулиці знаходився ОСОБА_6, який пішов до бліндажу та крикнув, що ОСОБА_2 живий після чого почали надавати йому медичну допомогу, доповіли ротному та приблизно через 15 хвилин приїхала швидка допомога, ОСОБА_2 був живий. Під час доставляння ОСОБА_2 до лікарні він букв живий, в нього було кульове поранення в область. Цивільний позов визнає в повному обсязі.»

Зміст вказаного рішення дає суду підстави дійти висновку, що саме вогнепальні поранення ОСОБА_2 солдатом ОСОБА_3 перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2

Тобто, ОСОБА_2 помер внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 є протиправною.

Поряд з цим, суд відхиляє посилання МОУ на постанову Верховного суду від 10.04.2019 року у справі №822/220/18, оскільки обставини викладені у ній не є ідентичними обставини, що досліджені судом в ході розгляду даної адміністративної справи.

Крім цього, суд відхиляє доводи відповідача про не надання ОСОБА_1 документу, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) ОСОБА_2 , оскільки зазначене не відображено у витязі з протоколу від 24.05.2019 року №65 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Натомість, на думку суду, вирок Дружківського міського суду Донецької області у справі №229/555/17 від 10.04.2019 року в повній мірі підтверджує, що причини та обставини загибелі (смерті) ОСОБА_2 , не пов`язані з вчиненням ним кримінального правопорушення чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Суд наголошує, що вирок Дружківського міського суду Донецької області у справі №229/555/17 від 10.04.2019 року підтверджує факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , проте, не свідчить, що смерть його настала, внаслідок його перебування у такому стані.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №802/1869/17-а, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 року у справі №826/4813/18.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, суд при вирішення спору враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).

Приймаючи до уваги те, що протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.05.2019 року №65 є рішенням в розумінні Порядку, суд з огляду на встановлені обставини в ході розгляду справи, з урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України вважає наявними підстави визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, що оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 24.05.2019 року №65 щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого ОСОБА_2 .

Щодо позовних вимог про зобов`язання виплати вказаної грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Отже, оскільки згідно свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області від 16.12.2016 року Серії НОМЕР_3 , чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а саме грудень 2016 року.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній станом на 13.12.2016 року) передбачалося, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналогічне правило закріплено Порядком № 975 (в редакції станом на 13.12.2016 року, згідно п. 5. одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Враховуючи вище викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №65 від 24.05.2019 року;

3. Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко