Рішення № 85770458, 13.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 листопада 2019 року м. Київ № 640/1361/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду м.Києва (надалі - суд) звернулась ОСОБА_1 (надалі також - позивач) з позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №54349926 від 28.11.2018.

Рішенням суду від 12.09.2019 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасувати постанову №54349926 від 28.11.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 247536,60 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (03151, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 76-А, код ЄДРПОУ 35008087).

Представником позивача до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду наданих позивачем доказів та заперечень відповідача на заяву про стягнення правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктами 6,7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №22/12/2018-01 від 22.12.2018, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 №22/12/2018-01 від 22.01.2019, акт виконаних робіт №1 про виконання договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 №22/12/2018-01, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер серії КС №536169 від 22.01.2019, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 №22/12/2018-01 від 15.02.2019, рахунок на оплату від 22.12.2018 №22/12/2018-01, акт виконаних робіт №2 про виконання договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 №22/12/2018-01, квитанція №0.0.1282687355.1 від 28.02.2019 з призначенням платежу: «оплата адвокатських послуг зг дог №22/12/2018-01 від 22.12.18Р., Рах. №22/12/2018-01 від 22.12.2018Р» в сумі 25000,00грн., акт виконаних робіт №3 про виконання договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 №22/12/2018-01.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про стягнення з Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві 25000,00грн. витрат, понесених на професійну правову допомогу, згідно з договорами № 22/12/2018-01 від 22.12.2018.

Керуючись статтями 132, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені нею витрат зі сплати правничої допомоги в розмірі 25000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (03151, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 76-А, код ЄДРПОУ 35008087

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.В. Смолій