Рішення № 85770015, 11.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2527/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Чернікової О.С.,

представника відповідача - Полегешко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» (далі – ТОВ «Прилуцький нафтоналив») 23.08.2019 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі – ГУДФС у Чернігівській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.05.2019 №00001431400, №00001441400, №00001451400 та №00001461400.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» у ході проведення перевірки надавалися відповідачу оригінали первинних документів та документів, пов`язаних із веденням господарської діяльності, які у повній мірі підтверджували реальність та зміст господарських відносин із контрагентами.

Щодо кредиторської заборгованості перед нерезидентом пояснив, що кошти в сумі 772 995,70 дол. США не є безнадійною заборгованістю, тому донарахування товариству податку на прибуток є неправомірним.

Ухвалою судді від 28.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Прилуцький нафтоналив», оплата заборгованості перед нерезидентом не здійснювалась, сума заборгованості протягом терміну її існування не змінювалась. Враховуючи вищевикладене, товариством в порушення п.15 П(С)БО 15 , п.5 П(с)БО 11 занижено показник, відображений у рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати за 2018 рік в сумі 21 206 313,00 грн.

Щодо операцій з документального оформлення придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Пром Гарант Плюс» зазначив, що перевіркою взято до уваги ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області у справі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відповідно до якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спільно з іншими особами, в період 2015-2017 років створили та придбали ряд суб`єктів господарювання, в т.ч. вказане товариство, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації сплати податків до бюджету іншими суб`єктами господарювання реального сектору економіки. Також в ході проведення перевірки не надано документи, що підтверджують фактичне отримання дизпалива від ТОВ «Пром Гарант Плюс», а саме; відсутні чеки з АЗС.

Щодо операцій з документального оформлення придбання пального у ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг» в акті перевірки зазначено про відсутність у платника підтвердження фактичного отримання нафтопродуктів (чеків з АЗС) та відсутність ПММ в залишках товарно-матеріальних цінностей у платника, а це свідчить що вказані операції не є господарською діяльністю позивача. Таким чином, згідно з актом перевірки, ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було використано придбане пальне поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення товариством п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Щодо операцій з лігроїно-газойлевою фракцією пояснив, що перевіркою встановлено документальне оформлення придбання ТОВ «Прилуцький нафтоналив» протягом перевіряємого періоду вказаної фракції у ТОВ «ОТНП». Однак, зазначений товар у подальшому не продавався та відсутній на залишках товарів в бухгалтерському обліку. Крім того, на перевірку не було надано документального підтвердження змішування лігроїно-газойлевої фракції з сирою нафтою, причин такого змішування, в якій кількості здійснене змішування та як змінилась кількість нафти після змішування. У зв`язку з наведеним вважає, що за результатами перевірки товариством не підтверджено використання придбаної лігроїно-газойлевої фракції в межах господарської діяльності.

Крім того, по зазначеному порушенню ТОВ «Прилуцький нафтоналив», станом на дату закінчення перевірки, не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на загальну суму 554 782,00 грн., чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ТОВ «Прилуцький нафтоналив» позовні вимоги підтримало у повному обсязі та просило їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2812.12.2001 внесено відповідний запис (а.с. 89-92 Т.2). Основним видом економічної діяльності товариства є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і підсобними продуктами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 07.03.2019 №588, №589, №590, №591, №592, виданих ГУДФС у Чернігівській області, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, посадовими особами контролюючого органу у період з 11.03.2019 по 10.04.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Прилуцький нафтоналив» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного періоду за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань).

За результатами перевірки складено акт від 12.04.2019 №257/14/31758032 (а.с. 25-104 Т.1), яким встановлені порушення ТОВ «Прилуцький нафтоналив» податкового законодавства, а саме:

- п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» п. 4, п. 5, п. 6, п. 7, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», пп. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 4 091 585,00 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму 114 249,00 грн., за 2017 рік на суму 73 800,00 грн., за 2018 рік на суму 3 903 536,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством

занижено податок на додану вартість на загальну суму 577 773,00 грн., в тому числі за: квітень 2016 на суму 37 017,00 грн., червень 2016 на суму 20 604,00 грн., листопад 2016 на суму 30 113,00 грн., грудень 2016 на суму 233 237,00 грн., січень 2017 на суму 14 019,00 грн., лютий 2017 на суму 31 500,00 грн., березень 2017 на суму 21 000,00 грн., травень 2017 на суму 11 000,00 грн., червень 2017 на суму 11 000,00 грн., липень 2017 року на суму 14 417,00 грн., жовтень 2017 на суму 15 436,00 грн., грудень 2017 на суму 12 000,00 грн., листопад 2018 на суму 126 430,00 грн.,

завищено від`ємне значення ПДВ на суму 20 000,00 грн., в т.ч.: за грудень 2018 на суму 20 000,00 грн.;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами).

Не погоджуючись із викладеними в акті висновками, ТОВ «Прилуцький нафтоналив» подало на них заперечення (з доповненнями) (а.с. 105-114 Т.1), які частково враховані ГУДФС у Чернігівській області, про що позивача повідомлено листом від 13.05.2019 за №6940/10/25-01-14-01-06 (а.с. 115-133 Т.1).

У зв`язку з наведеним, висновок акту перевірки від 12.04.2019 №257/14/31758032 викладено в такій редакції:

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Прилуцький нафтоналив»:

- п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» п. 5, п. 6, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», пп. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 3 858 847,00 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму 41 711,00 грн., за 2018 рік на суму 3 817 136,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством:

занижено податок на додану вартість на загальну суму 577 773,00 грн., в тому числі за: квітень 2016 на суму 37 017,00 грн., червень 2016 на суму 20 604,00 грн., листопад 2016 на суму 30 113,00 грн., грудень 2016 на суму 233 237,00 грн., січень 2017 на суму 14 019,00 грн., лютий 2017 на суму 31 500,00 грн., березень 2017 на суму 21 000,00 грн., травень 2017 на суму 11 000,00 грн., червень 2017 на суму 11 000,00 грн., липень 2017 року на суму 14 417,00 грн., жовтень 2017 на суму 15 436,00 грн., грудень 2017 на суму 12 000,00 грн., листопад 2018 на суму 126 430,00 грн.,

завищено від`ємне значення ПДВ на суму 20 000,00 грн., в т.ч.: за грудень 2018 на суму 20 000,00 грн.;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами).

На підставі акту перевірки, з урахуванням внесених змін, ГУДФУ у Чернігівській області винесено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019:

№00001431400, яким товариству збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 823 559,00 грн. (3 858 847,00 грн. за основним платежем та 964 712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 88 Т.2);

№00001441400, яким товариству збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 722 216,00 грн. (577 773,00 грн. за основним платежем та 144 443,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 86-87 Т.2);

№00001451400, яким товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 20 000,00 грн. (а.с. 20-21 Т.1);

№00001461400, яким товариству нараховано штрафні санкції в сумі 138 401,00 грн., у зв`язку із відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ (а.с. 22-24 Т.1).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку (а.с. 134-148 Т.1), однак рішенням ДФС України від 22.07.2019 №34651/6/99-99-11-04-01-25 скарга залишена без задоволення (а.с. 149-155).

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємий період, з метою здійснення основної діяльності, ТОВ «Прилуцький нафтоналив» мало господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «ОТНП», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг».

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ «Лівайн Торг», ТОВ «Альянс Еволюшн», ТОВ «Пром Гарант Плюс» та ТОВ «Торговий дім «Авіас», судом встановлено, що з метою здійснення основної господарської діяльності ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було придбано у вказаних контрагентів ПММ.

Зокрема, 03.01.2018 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «Лівайн Торг» (постачальник) було укладено договір поставки №7/164, підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 197-198, 239 Т.1), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний товар.

Статтею 1 Договору передбачено, що найменування товару: згідно накладних на товар; одиниця вимірювання: літр; кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442.

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними (стаття 3 Договору). Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар (п. 4.1 Договору).

Відповідно до пп. 4.4.1 пп. 4.5.1 Договору, після отримання оплати товару, постачальник зобов`язаний на протязі 5-ти робочих днів передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

У випадку отримання скретч-карток з доставкою «Новою Поштою» - після отримання товару постачальник впродовж одного дня відправляє покупцю скретч-картки, видаткові накладні та специфікації.

Строк поставки товару: до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Місце поставки (передачі) товару: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Умови поставки товару: самовивезення (стаття 5 Договору).

На виконання умов договору ТОВ «Лівайн Торг» протягом 2018 року було поставлено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» дизпаливо Energy та бензин А-95, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 199, 202, 205, 207, 210, 213, 215, 221, 223, 226, 231, 234 Т.1).

Оплата за придбані ПММ здійснена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, відповідно до наданих контрагентом рахунків-фактур (а.с. 201, 204, 206, 209, 212, 216-218, 225, 228, 230, 233, 236 Т.1), що підтверджується специфікаціями відпущених скетч-карток на нафтопродукти та складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (а.с. 242-243 Т.1).

Відпуск ТОВ «Прилуцький нафтоналив» придбаного у ТОВ «Лівайн Торг» товару здійснений на АЗС відповідно до виписаних на підставі специфікацій (окремо до кожної видаткової накладної) скретч-карток (а.с. 200, 203, 208, 211, 214, 219, 220, 222, 224, 227, 229, 232, 235 Т.1).

Також 26.01.2017 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «Альянс Еволюшн» (постачальник) було укладено договір поставки №09/173, підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 238, 244-245Т.1), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товар (бензин А-92 Enerdgy, бензин А-95, бензин А-95 Enerdgy, дизпаливо Enerdgy, газ), згідно накладних на товар.

Ціна 1 літра товару визначається у накладних на товар. Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки (стаття 3, пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пп. 2.1 Договору, передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Умови поставки товару: самовивезення.

На виконання умов договору ТОВ «Альянс Еволюшн» протягом 2017 року було поставлено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» ПММ, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 247, 250 Т.1; 2, 5, 8, 11, 14, 17, 19, 22, 25, 28 Т.2).

Оплата за придбані ПММ здійснена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, відповідно до наданих контрагентом рахунків-фактур (а.с. 246, 249 Т.1; 4, 7, 10, 13, 16, 18, 21, 24, 27, 30 Т.2), що підтверджується специфікаціями відпущених скетч-карток на нафтопродукти та складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (а.с. 240-241 Т.1).

Відпуск ТОВ «Прилуцький нафтоналив» придбаного у ТОВ «Альянс Еволюшн» товару здійснений на АЗС відповідно до виписаних на підставі специфікацій (окремо до кожної видаткової накладної) скретч-карток (а.с. 248 Т.1; 1, 3, 6, 9, 12, 15, 20, 23, 26, 29 Т.2).

20.09.2016 ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) було укладено з ТОВ «Пром Гарант Плюс» (постачальник) договір поставки №21/173, підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 237 Т.1; 31-33 Т.2), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю товари згідно накладних, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Договором передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442.

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів.

Строк поставки товару: до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Місце поставки (передачі) товару: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Умови поставки товару: самовивезення.

На виконання умов договору ТОВ «Пром Гарант Плюс» протягом 2016 року було поставлено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» дизпаливо Energy, бензин А-95, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 34, 37, 40, 43 Т.2).

Оплата за придбані ПММ здійснена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, відповідно до наданих контрагентом рахунків-фактур (а.с. 36, 39, 42, 45 Т.2).

Відпуск ТОВ «Прилуцький нафтоналив» придбаного у ТОВ «Пром Гарант Плюс» товару здійснений на АЗС відповідно до виписаних на підставі специфікацій (окремо до кожної видаткової накладної) скретч-карток (а.с. 35, 38, 41, 44 Т.2).

У свою чергу, п. 4.4 Договору установлено, що після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Таким чином, отримання ТОВ «Прилуцький нафтоналив» від ТОВ «Пром Гарант Плюс» скретч-карток фактично підтверджує оплату позивачем придбаного товару у повному обсязі.

19.11.2015 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Авіас» (постачальник) було укладено договір поставки №16/173, підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 46-48 Т.2), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний товар.

Договором передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442.

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів.

Строк поставки товару: до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Місце поставки (передачі) товару: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Умови поставки товару: самовивезення.

На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім «Авіас» протягом 2016 року було поставлено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» дизпаливо Energy та бензин А-95, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77 Т.2).

Оплата за придбані ПММ здійснена позивачем у повному обсязі в безготівковій формі, відповідно до наданих контрагентом рахунків-фактур (а.с. 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79 Т.2).

Відпуск ТОВ «Прилуцький нафтоналив» придбаного у ТОВ «Торговий дім «Авіас» товару здійснений на АЗС відповідно до виписаних на підставі специфікацій (окремо до кожної видаткової накладної) скретч-карток (а.с. 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78 Т.2).

При цьому, п. 4.4 Договору установлено, що після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов`язаний передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Таким чином, отримання ТОВ «Прилуцький нафтоналив» від ТОВ «Торговий дім «Авіас» скретч-карток фактично підтверджує оплату позивачем придбаного товару у повному обсязі.

Вищевказані видаткові накладні, виписані зазначеними контрагентами, відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «Прилуцький нафтонилив» за кількістю та ціною на субрахунку 203, 20.3 «Паливо», «Дизпаливо», «Бензин А-95» згідно вимог застосування плану бухгалтерських рахунків (а.с. 166-189 Т.2).

Придбані у ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «ОТНП», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг» ПММ використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: для заправки транспортних засобів, які знаходяться на балансі товариства.

Так, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» є підприємством реального сектору економіки, має власні виробничі потужності (балансова вартість основних засобів складає 20032 тис. грн.), власні приміщення загальною площею 496 кв.м, орендовані земельні ділянки загальною площею 3,3877 га. Для транспортної обробки вантажів по прийманню та зберіганню товариством побудована промислова зона, яка розташована в м. Прилуки по вул. Дружби народів, 16 на площі 3350 кв.м. Для виконання господарської діяльності використовуються власні залізничні колії, залізничні цистерни, наливна естакада, вузол обліку, трубопровід наливу нафти, ємкості для зберігання товарів, резервуари ємкістю 3000 куб.м., та понад 400 найменувань інших основних засобів, які находиться на балансі підприємства. Вартість основних засобів, зокрема, транспортних, станом на 31.01.2019 становить 1463730,41 грн.

З метою контролю за використанням скретч-карт та витрачанням ПММ на ТОВ «Прилуцький нафтоналив» налагоджено документальний облік пального: ведуться подорожні листи автомобілів, відомості на видачу пального водіям автотранспортних засобів, зведені відомості, що містять інформацію про видачу пального, його витрачання, залишки на початок та на кінець місяця, кілометраж автомобіля. Списання пального на роботу автотранспорту здійснюють на підставі подорожніх листів.

Суд звертає увагу, що як у період господарських взаємовідносин, так і станом на день розгляду справи по суті вищевказані контрагенти позивача зареєстровані у встановленому законом порядку, їх установчі документи не скасовані та є чинними.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «ОТНП», судом встановлено таке.

Основною діяльністю ТОВ «Прилуцький нафтоналив» є оптова торгівля нафтою (код УКТ ЗЕД 270900). Позивач реалізує нафту, яка відповідає ГОСТу 9965-76 та отримується в процесі змішування нафти та нафтопродуктів, згідно Технологічного регламенту ТР 31758032.001-2007, розробленого на замовлення товариства (термін дії продовжено до 31.12.2016 відповідно до погодження, наданого ДП УНДіНП «МАСМА» від 23.11.2011 №10/10-1483) (а.с. 199-236 Т.2). Вказаний регламент був чинний на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «ОТНП».

Як вбачається із вказаного регламенту, для підготовки нафти у відповідності з ГОСТом, у виробничій діяльності ТОВ «Прилуцький нафтоналив» використовується нафта сира (код УКТ ЗЕД 270900), мазути прямогонні (код УКТ ЗЕД 2710) фракція лігроїно-газойлева (код УКТ ЗЕД 2709).

З 14.12.2016 на ТОВ «Прилуцький нафтоналив» почав діяти Технологічний регламент на змішування нафтопродуктів ТР 31758032.001:2016, розроблений на замовлення позивача ТОВ «Паливно-альтернативні технології» (термін дії до 31.12.2021) (а.с. 114-151 Т.2).

Технологічний регламент ТР 31758032.001:2016 містить ті самі приписи, що і Технологічний регламент ТР 31758032.001-2007.

У зв`язку з наведеним, 01.04.2016 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «ОТНП» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №НП-95/16, підписаний повноважними представниками сторін (а.с. 174-176 Т.1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити нафтопродукти (дистилят сирець оливний /ДС/ до 5000 т, лігроїно-газойлеву фракцію /ЛГФ/ до 1000 т, та інші нафтопродукти).

Договором передбачено, що товар поставляється: з товарного парку ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» с. Шостаківка, або з товарного парку ТОВ «База Агротехпостачання» м. Козятин, або з інших нафтопереробних підприємств залізничним або автомобільним транспортом. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній.

Кількість та ціна на кожну партію товару обумовлюється постачальником та покупцем і підтверджуються виставленими рахунками-фактури. Ціна за одиницю товару є договірною й вказується з урахуванням ПДВ, і узгоджується в рахунку-фактурі, який виставляє постачальник. На момент укладання договору ціна на ДС – 6750,00 грн./т, ЛГФ – 14500,00 грн./т (з ПДВ). Загальна вартість товару на момент укладання договору складає 48 250 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 8 041 666,67 грн.). Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і/або державним стандартам, що діють на території України й підтверджуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу виготовлювача товару.

На виконання умов договору ТОВ «ОТНП» поставлено ТОВ «Прилуцький нафтоналив» лігроїно-газойлеву фракцію, що підтверджується видатковою накладною від 12.12.2016 №РН-01524 (а.с. 177 Т.1).

Постачання товару відбувалось перевізником на замовлення ТОВ «ОТНП», що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) (а.с. 179-181 Т.1). На поставлений товар контрагентом надано позивачу сертифікати якості заводу-виробника (а.с. 184, 187, 190 Т.1).

Придбана позивачем лігроїно-газойлева фракція прийнята на зберігання 12.12.2016, що підтверджується відміткою у товарно-транспортних накладних та актами приймання нафтопродуктів від 12.12.2016 №115/241, №114/240, №113/239, (а.с. 182-183, 185-186, 188-189 Т.1), та у цей же день змішана із сирою нафтою, як передбачено вищевказаним Технічним регламентом, про що зазначено у акті (а.с. 196 Т.1).

Зазначене змішування відбулось відповідно до наказу директора ТОВ «Прилуцький нафтоналив» від 12.12.2016 №140, для цілей промивання трубопроводів від залишків важких нафтопродуктів у період року із значними коливаннями температурного режиму, згідно затвердженої Виробничої інструкції (а.с. 195 Т.1; 160-163 Т.2).

Оплата за товар проведена позивачем у повному обсязі на підставі виставленого контрагентом рахунку-фактури від 12.12.2016 №СФ-01524 (а.с. 178 Т.1).

Придбання у ТОВ «ОТНП» лігроїно-газойлевої фракції належним чином відображене ТОВ «Прилуцький нафтоналив» у бухгалтерському обліку, що підтверджується відповідними документами (а.с. 112, 113, 164-165 Т.2).

Таким чином, з наведеного вбачається, що сторонами у повному обсязі виконано умови договору поставки нафтопродуктів від 01.04.2016 №НП-95/16, а придбана лігроїно-газойлева фракція використана ТОВ «Прилуцький нафтоналив» з метою здійснення основної господарської діяльності.

Щодо кредиторської заборгованості ТОВ «Прилуцький нафтоналив», судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2014 між позивачем (замовник) та фірмою-нерезидентом «Power Provision Limited» (Англія) (виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг (з додатком), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується: виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента за межами України, готового придбати нафту замовника, у відповідності до умов замовника. Товар та умови продажу визначені замовником у договорі та додатку №1 до договору. Додаток №1 є невід`ємною частиною даного договору; надавати допомогу замовникові в укладанні договорів купівлі-продажу між ним та покупцем; проводити аналіз кон`юнктури товарного ринку, спрямований на виявлення потенційних ринків збуту для замовника (а.с. 157-161 Т.1).

Термін дії договору – до 31 грудня 2015 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну даного договору жодна із сторін не відмовляється від цього договору, то дія договору продовжується на один календарний рік (п. 4 Контракту.)

На виконання умов договору фірмою-нерезидентом «Power Provision Limited» (Англія) було знайдено покупця, який погоджувався придбати товар ТОВ «Прилуцький нафтоналив» на умовах, зазначений у Додатку №1 до договору, про що 17.02.2014 надіслав інформацію (а.с. 162 Т.1).

02.06.2014 та 31.07.2014 сторонами укладено акти здачі-приймання робіт і наданих послуг №1 та №2 (а.с. 163-166 Т.1). відповідно да акту №1 винагорода виконавця за виконання 2 етапу складає 762 995,70 дол. США, що є еквівалентом 9 062 530,25 грн. по курсу НБУ на дату укладання та підписання даного акту. Відповідно да акту №2 розрахунок вартості послуг виконавця за виконання 2 етапу складає 29 402,94 дол. США, що є еквівалентом 352 929,02 грн. по курсу НБУ на дату укладання та підписання даного акту.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням позивачем вказаного вище договору про надання маркетингових послуг, фірма-нерезидент «Power Provision Limited» (Англія) звернулась до Господарського суду Чернігівської області із відповідним позовом.

Рішенням суду від 12.01.2015 у справі №927/1901/14 позов фірми «Power Provision Limited» було задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Прилуцький нафтоналив» на користь контрагента 352 929,02 грн. боргу (а.с. 167-169 Т.1).

Надалі, 10.02.2015 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та фірмою «Power Provision Limited» було укладено мирову угоду до договору про надання маркетингових послуг від 03.02.2014 (а.с. 170-171 Т.1).

Як вбачається із вказаної мирової угоди, яка є невід`ємною частиною договору про надання маркетингових послуг від 03.02.2014, станом на дату її укладання ТОВ «Прилуцький нафтоналив» не було виконано свої зобов`язання за договором, в частині оплати послуг виконавця, на суму 802 398,64 дол. США.

У зв`язку з викладеним, пунктом 2 мирової угоди сторони погодили внести такі зміни до договору: «до п. 2.1 Договору: Оплата за надані послуги здійснюється після підписання акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 років».

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2015 до договору про надання маркетингових послуг від 03.02.2014, сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору до 31.12.2020 (а.с. 173 Т.1).

У зв`язку з наведеним, заборгованість перед фірмою «Power Provision Limited» у сумі 802 398,64 грн. обліковується ТОВ «Прилуцький нафтоналив» в бухгалтерському обліку на рахунку 632, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 190-192 Т.2).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Щодо порушень вимог податкового законодавства в частині обрахунку податку на прибуток суд зазначає, що згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час здійснення господарських операцій) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Також відповідно п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Згідно п.5 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.5 П(с)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктами 5, 6 та 11 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Судом встановлено, та підтверджено належними і допустимими доказами, що у перевіряємий період ТОВ «Прилуцький нафтоналив» мало господарські взаємовідносини із ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «ОТНП», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг». Суть господарських операцій полягала у придбанні позивачем ПММ, які були використані для здійснення товариством безпосередньої господарської діяльності, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку. При цьому, посилання представника відповідача на відсутність у ТОВ «Прилуцький нафтоналив» документів, які підтверджують фактичне отримання нафтопродуктів, суд вважає необґрунтованими, оскільки контрагентами позивача виписано товариству специфікації відпущених скретч-карток, які відповідно до умов договорів підтверджують факт сплати за отриманий товар та є підставою (довірчими документами) для отримання видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно відображено достовірні дані, що стосуються податку на прибуток за перевіряємий період.

Щодо правомірності формування ТОВ «Прилуцький нафтоналив» податкового кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

В силу положень п.198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Суд звертає увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі – Наказ №88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з п.2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як встановлено абзацом 5 ст. 1 Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Зокрема, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним само по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на формування позивачем зобов`язань зі сплати податку на додану вартість вплинуло формування зазначених показників за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «ОТНП», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг».

У свою чергу, суд звертає увагу, що надані ТОВ «Прилуцький нафтоналив» документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, які містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Також контролюючим органом не спростовано того факту, що вказані контрагенти позивача у спірний період були платниками податку на додану вартість та сплачували його. У матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на поставку товару (нафтопродукти), виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» доведено використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаного у ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «ОТНП», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Альянс Еволюшн» та ТОВ «Лівайн Торг» товару, оскільки він використаний товариством з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.

Фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними товариствами відображено у податковій звітності ТОВ «Прилуцький нафтоналив» за відповідні податкові періоди, суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, що не заперечувалось ГУДФС у Чернігівській області.

При цьому, доводи представника відповідача, що позивачем не доведено факт використання лігроїно-газойлевої фракції у господарській діяльності та її внутрішнє переміщення по товариству, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана фракція була отримана товариством 12.12.2016 та цього ж дня змішана із сирою нафтою. Тобто фактично її внутрішнє переміщення та оприбуткування на склад не відбулось. Крім того, з наданих суду доказів можливо встановити сам факт змішування, його причини та кількість здійсненого змішування.

Щодо доводів ГУДФС у Чернігівській області, що під час перевірки взято до уваги ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 27.02.2017 у справі №712/2315/17 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відповідно до якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спільно з іншими особами, в період 2015-2017 років створили та придбали ряд суб`єктів господарювання, в т.ч. ТОВ «Пром Гарант Плюс», з метою прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації сплати податків до бюджету іншими суб`єктами господарювання реального сектору економіки, суд зазначає таке.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Також суд звертає увагу, що Верховним Судом в постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170), зазначено, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно о правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 05.06.2018 у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18) та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17, наявність кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагента платника податку, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Варто врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції позивача з ТОВ «Пром Гарант Плюс» з поставки нафтопродуктів цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчиненої операції, а також про те, що здійснення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Згідно із ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії» суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом», є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту у порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарської операції ТОВ «Прилуцький нафтоналив» з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право на формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд вважає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального здійснення господарської операції з придбання у спірних контрагентів нафтопродуктів, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також суд вважає, що ГУДФС у Чернігівській області необґрунтовано віднесено заборгованість ТОВ «Прилуцький нафтоналив» перед фірмою-нерезидентом «Power Provision Limited» до безнадійної, враховуючи таке.

Відповідно до пп. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору від 03.02.2014 про надання маркетингових послуг (з додатками), укладеного з фірмою-нерезидентом «Power Provision Limited», оплата за надані послуги здійснюється після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг протягом 90 календарних днів.

Термін дії договору – до 31 грудня 2015 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну даного договору жодна із сторін не відмовляється від цього договору, то дія договору продовжується на один календарний рік (п. 4 Договору.)

02.06.2014 та 31.07.2014 сторонами укладено акти здачі-приймання робіт і наданих послуг №1 та №2 (а.с. 163-166 Т.1). Відповідно да акту №1 винагорода виконавця за виконання 2 етапу складає 762 995,70 дол. США, що є еквівалентом 9 062 530,25 грн. по курсу НБУ на дату укладання та підписання даного акту. Відповідно да акту №2 розрахунок вартості послуг виконавця за виконання 2 етапу складає 29 402,94 дол. США, що є еквівалентом 352 929,02 грн. по курсу НБУ на дату укладання та підписання даного акту.

10.02.2015 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та фірмою «Power Provision Limited» укладено мирову угоду до договору про надання маркетингових послуг від 03.02.2014 (а.с. 170-171 Т.1), пунктом 2 якої сторони погодили внести такі зміни до договору від 03.02.2014: «до п. 2.1 Договору: Оплата за надані послуги здійснюється після підписання акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 років».

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2015 до договору про надання маркетингових послуг від 03.02.2014, сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору до 31.12.2020 (а.с. 173 Т.1).

Таким чином, строк позовної давності по заборгованості, яка виникла у ТОВ «Прилуцький нафтоналив» перед фірмою «Power Provision Limited» не минув, оскільки не сплинув строк оплати за надані послуги (до 2024 року згідно мирової угоди) та строк дії договору від 03.02.2014 (до 2020 року відповідно до додаткової угоди), відповідно вона не є безнадійною.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 №00001461400, суд зазначає, що відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами правомірність його винесення з огляду на те, що у акті перевірки від 12.04.2019 №257/14/31758032 контролюючим органом зазначено про порушення ТОВ «Прилуцький нафтоналив» строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 554 782,00 грн., однак ГУДФС у Чернігівській області не зазначено жодних даних, які б могли ідентифікувати такі накладні (номери, дати, сторони операції). Як в акті перевірки, так і в додатку до податкового повідомлення-рішення №00001461400 зазначено лише місяці порушення термінів реєстрації.

Крім того, наявні розбіжності у розрахунках до податкових повідомлень-рішень. Зокрема, у додатку до податкового повідомлення-рішення №00001451400 Розрахунок фінансових (штрафних) санкцій з ПДВ у рядку 14 вказано завищення від`ємного значення ПДВ в сумі 20 000,00 грн., без нарахування штрафної санкції. Разом з тим, в додатку до податкового повідомлення-рішення №00001461400 (Розрахунок по ПДВ) вказана сума включена до рядка 16 та на неї нарахована штрафна санкція 10 000,00 грн. Таким чином, сума ПДВ 20 000,00 грн. та сума штрафних санкцій 10 000,00 грн. включені до загальної суми штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішення №00001461400.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення, винесені ГУДФС у Чернігівській області протиправно, відтак мають бути скасовані.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 15.05.2019 №00001431400, №00001441400, №00001451400, №00001461400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" судові витрати в сумі 20 070 (двадцять тисяч сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 листопада 2019 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (код ЄДРПОУ 31758032, вул. Вокзальна, 5, кв. 24, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 9392183, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна