Ухвала суду № 85769967, 19.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1370/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів,-

в с т а н о в и в:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області: від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; від 17.10.2019р. за №160о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 17.10.2019р. та переведення на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту позову видно, що позивачем оскаржуються рішення відповідача щодо його звільнення з займаної посади (з посади публічної служби) та переведення на нижчу посаду, отже, такий позов в силу наведених положень КАС України має бути подано у місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд наголошує на тому, що строк обчислюється з дня коли особі стало відомо про порушення її прав, а не з дня, коли йому було вручено оскаржуване рішення чи настали інші обставини.

За правилами частин 4 та 6 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує наказ ГУНП в Чернівецькій області від 17.10.2019р. за №160о/с. З копії оскаржуваного наказу, доданого до позову, слідує, що позивач з таким ознайомився 24.10.2019р. Відтак, суд допускає, що про порушення своїх прав указаним вище рішенням позивач дізнався 24.10.2019р., а позов в цій частині подано з дотриманням строку, визначеного КАС України.

Водночас, позивач також оскаржує наказ ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2019р. №610 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Названий наказ не містить будь-яких відміток, тому визначити коли саме його зміст та суть стали відомі позивачу не представляється можливим. Крім того, позивач у поданому позові не наводить жодних пояснень з приводу того, коли йому стало відомо про порушення своїх прав таким наказом.

Наведені обставини унеможливлюють перевірку судом дотримання позивачем строку звернення до суду у цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачеві необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

У відповідності до ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40грн).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зміст позовних вимог становлять дві вимоги немайнового характеру. Однак, враховуючи те, що рішення щодо вимоги про скасування наказу ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2019р. №610 має правові наслідки для вирішення вимоги про скасування наказу ГУНП в Чернівецькій області від 17.10.2019р. за №160о/с, суд вважає, що одна з заявлених вимог є похідною від іншої, відтак розмір і порядок сплати судового збору, визначений законом, судовий збір за даний позов становить 768,40грн.

Водночас, позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI. Однак, таке посилання позивача є помилковим, оскільки зазначена норма Закону №3674-VI звільняє позивачів від сплату судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому, позивачем заявлено позов про скасування наказів, на підставі яких його звільнено з займаної посади та переведення на нижчу посаду.

Таким чином, позивачу слід подати до суду документ про сплату судового збору у повному розмірі, встановленому Законом № 3674-VI.

Враховуючи викладені вище обставини, суд робить висновок про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Кушнір