Ухвала суду № 85769863, 18.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3346/19

УХВАЛА

іменем України

18 листопада 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участі:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника відповідача: Григорчук Г.П., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Шепетівської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Шепетівське підприємство теплових мереж про визнанням протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Шепетівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Шепетівське підприємство теплових мереж, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення LXII (позачергової) сесії Шепетівської міської ради №1 від 11.10.2019 року "Про стан виконання рішення № 1 від 06.11.2017 року".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що приймаючи 11.10.2019 рішення № 1 "Про стан виконання рішення сесії № 1 від 06.11.2017" Шепетівська міська рада порушила норми законодавства, що позбавляє ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" здійснити передачу Цілісного майнового комплексу Шепетівське підприємство теплових мереж у законний спосіб, не дає можливості визначити вартість ЦМК Шепетівське підприємство теплових мереж та вартість майна, що належить ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", позбавляє можливості підписати Акти прийому-передачі майна зі сторони ТОВ "Шепетівка Енергоінвест".

Суд, ухвалою від 25.10.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Шепетівської міської ради вказав на те, що прийняття рішення господарським судом Хмельницької області від 20.05.2019 року та постанови Північно-західним апеляційним господарським судом від 10.09.2019 року надало можливість Шепетівській міській раді повернути (в примусовому порядку) майно цілісного майнового комплексу Шепетівське підприємство теплових мереж та провести ряд послідовних дій щодо початку опалювального сезону в м. Шепетівка. Зазначив, що скасування рішення Шепетівської міської ради № 1 від 11.10.2019 може призвести до зриву опалювального сезону в м. Шепетівці та зростанню соціальної напруги в місті, весь процес та рішення, що приймалися Шепетівською міською радою та виконавчим комітетом щодо забезпечення сталого проходження опалювального сезону в м. Шепетівці фактично будуть зупинені. Просив в задоволенні позову відмовити.

Третьою особою - Шепетівським підприємством теплових мереж до суду надіслано пояснення щодо позову, в яких представник вказав, що Шепетівська міська рада приймаючи рішення від 11.10.2019 року №1 діяла в інтересах територіальної громади міста та в законний спосіб з дотриманням норм чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та дійшов висновку про таке.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

В силу п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З матеріалів справи вбачається, що спір в даній справі стосується договору концесії. Зокрема, з оскаржуваного рішення вбачається, що повернення майна з концесії Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" станом на 10.10.2019 року відбулося в примусовому порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" добровільно не передало майно цілісного майнового комплексу "Шепетівське підприємство теплових мереж" та відповідну документацію на нього.

Договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб`єктові підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об`єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб (ст.1 Закону України про концесії").

Поняття концесійного договору міститься у Господарському кодексі України, з чого можна зробити висновок, що договір концесії є господарським договором. А згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи юридичну природу спору, що виник між сторонами, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до категорії спорів, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки, даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для закриття провадження у цій справі.

Одночасно, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Шепетівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Шепетівське підприємство теплових мереж про визнанням протиправним та скасування рішення Шепетівської міської ради від 11.10.2019 року №1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20 листопада 2019 року

Головуючий суддя П.М. Майстер