Рішення № 85769821, 20.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 р. № 520/4463/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 94 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.01.2016 р. з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій і допомог у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 23.03.2018 р. № 100 /32233-2003007976 протиправними;

- зобов`язати головне у правління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром в розмірі якій обчислений 94% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 23.03.2018 р. № 100/32233-2003007976;

- здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.01.2016 р. з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2016 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати”;

- подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області подало до ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Харківській області направила довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 19.06.2017 р. № 100/32233-2003007976. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі № 820/2831/18 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 р. у розмірі 90% грошового забезпечення. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала законної сили 24.02.2018 року. На виконання постанови КМУ №103 від 21.03.2018 р. Ліквідаційна комісія ГУМВСУ в Харківській області направила нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 23.03.2018 р. № 100/32233-2003007976. На виконання зазначеної постанови відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.01.2016 р.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зменшило розмір пенсії позивачу з 94% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. та обмежив пенсію максимальним розміром. Позивач вважає, шо своїми діями які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу з 01.01.2016 р. з 94% грошового забезпечення та обмеженні пенсії максимальним розміром відповідач порушує інтерес позивача якій полягає в отриманні пенсії в більшому розмірі який обчислений з грошового забезпечення поліцейських.

Ухвалою суду від 10.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

Представником відповідача, 20.05.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що 26.07.2019 набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по справі № 820/2831/18, яким, зокрема, зобов`язано ГУПФУ перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених в довідці Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії від 19.06.2017 року №100/32233-2003007976. На виконання зазначеного рішення суду на підставі довідки №100/32233-2003007976 від 19.06.2017 року, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. з розрахунку 94% грошового забезпечення 9956,87 грн.

07.08.2018 набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по справі № 820/3961/18, яким, зокрема, зобов`язано ГУПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 23.03.2017 пенсію без обмеження максимальним розміром, у розмірі, який обчислено 90% грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, разових премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розмір яких зазначений у довідці Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 13.03.2018 № 107 та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 23.03.2017. На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 23.03.2017 без обмеження максимальним розміром, у розмірі, який обчислено 90% грошового забезпечення з урахуванням одноразових виплат, розмір яких зазначений у довідці Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 13.03.2018 №107.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, яким пенсію позивача було встановлено в розмірі 70% грошового забезпечення, на цей час є нечинним, а твердження позивача про зменшення розміру його пенсії з 94% до 70% грошового забезпечення - помилковим. У зв`язку з чим, Головне управління вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно матеріалів пенсійної справи позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 01.01.2011 року в розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 33), що підтверджується копією протоколу про розмір призначеної пенсії за пенсійною справою №2003007976 від 01.01.2011 р. (а.с.44).

Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області видано довідку №100/32233-2003007976 від 23.03.2018 р. про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно якої відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та від 21.02.2018 р. №103, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинного законодавства на 01.01.2016 становить: посадовий оклад – 3400,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням "полковник поліції" - 2400,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) – 2900,00 грн., надбавка за роботу з таємними документами (15%) – 510,00 грн., премія (5%) – 170,00 грн., всього: 10490,59 грн. (а.с.46).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області №100/32233-2003007976 від 23.03.2018 з розрахунку 70% грошового забезпечення в розмірі 10490,59 грн., що підтверджується копією протоколу про розмір призначеної пенсії за пенсійною справою НОМЕР_1 (а.с.45).

Як вбачається з протоколу про розмір призначеної пенсії за пенсійною справою №2003007976, згодом, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувало з 01.10.2011 р. розмір пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 94% грошового забезпечення. (а.с.47).

Згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №2003007976 ОСОБА_1 виплачено доплату по перерахунку за період з 01.10.2011 по 30.06.2018 в сумі 39333,79 грн.

З 01.01.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області самостійно проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 94% грошового забезпечення в розмірі 10490,59 грн., визначеного на підставі довідки № 100/32233-2003007976 від 23.03.2018. (а.с.49).

Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність протиправних дій з боку відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 94 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, оскільки з 01.01.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області самостійно було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 94% грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області № 100/32233-2003007976 від 23.03.2018.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі №820/2831/18, яке 26.07.2018 р. набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 19.06.2017 року № 100/32233-2003007976.

На виконання вищезазначеного рішення Управлінням на підставі довідки №100/32233-2003007976 від 19.06.2017 року, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. з розрахунку 94% грошового забезпечення. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 9956,87 грн. (а.с.56).

Також, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі №820/3961/18, яке 07.08.2018 набрало законної сили, зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 23.03.2017 пенсію без обмеження максимальним розміром, у розмірі якій обчислено 90% грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, разових премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розмір яких зазначений у довідці ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 13.03.2018 № 107 та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 23.03.2017.

На виконання вищезазначеного рішення суду по справі №820/3961/18 Управлінням позивачу проведено перерахунок пенсії з 23.03.2017 без обмеження максимальним розміром, у розмірі, який обчислено 90% грошового забезпечення з урахуванням одноразових виплат, розмір яких зазначений у довідці Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 13.03.2018 №107, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою №2003007976. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 11045,20 грн. (а.с.62).

Таким чином, в межах розгляду цієї справи судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі №820/3961/18, прийнятого саме за позовною заявою позивача, ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії з 23.03.2017 без обмеження максимальним розміром, у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення з урахуванням одноразових виплат, розмір яких зазначений у довідці Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 13.03.2018 №107, у зв`язку з чим доводи позивача що Управління зменшило розмір його пенсії з 94% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріали справи не містять документального підтвердження щодо наявності протиправних дій відповідача які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 94 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення. При цьому, перерахунок пенсії з 23.03.2017 без обмеження максимальним розміром, у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення здійснено саме на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі №820/3961/18, прийнятого за позовною заявою ОСОБА_1 .

Таким чином, діями пенсійного органу при проведенні перерахунку пенсії не було порушено прав позивача, оскільки наступні перерахунки були здійснені на виконання рішень суду, а звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач фактично висловлює незгоду з перерахунком пенсії, вчиненим відповідачем на виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено підстав для визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 94 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, оскільки відсутні ознаки порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та законних інтересів позивача.

Та, оскільки, перерахунок пенсії у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення здійснено саме на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. по справі №820/3961/18, суд не вбачає підстав зобов`язувати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений 94% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій від 23.03.2018 р. № 100/32233-2003007976, у зв`язку з чим вказані вимоги є необґрунтованими, а тому, не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги визнати протиправними дії відповідача які полягають в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2016 р. та зобов`язати головне у правління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 94% грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки № 100/32233-2003007976 від 23.03.2018, згідно проведеного перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 13185,64 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 10740,00 грн. (а.с.49).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2016 р. застосовувала до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, в редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Отже, враховуючи, що ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/201, то внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Крім того, передбачені ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII.

В той же час, п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому судом встановлено, що пенсія позивачу призначена ще у 2011 році.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону № 614-VIII від 15.07.2015) перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З урахуванням дати призначення пенсії позивачу (2011 рік) і пункту 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII обмеження пенсії максимальним розміром, до позивача не застосовується.

Враховуючи вищенаведене, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо правомірності обмеження пенсії позивача граничним розміром є помилковими.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2016 р. та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 р.

Щодо вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.01.2016 р. з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2016 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати”, суд зазначає,

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

Суд зазначає, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Відносно вимоги здійснити виплату позивачу однією сумою, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду в межах задоволених позовних вимог, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною нормою КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, встановлення вказаного заходу судового контролю є доцільним виключно у випадку, коли наявні достатні та об`єктивні підстави вважати, що суб`єкт владних повноважень буде ухилятись від виконання судового рішення.

В даному випадку, необхідність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач обґрунтовує виключно власними припущеннями, а в ході судового розгляду справи судом не встановлено наявності жодних обставин, які б вказували на можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення, тому суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 382 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2016 р. протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 р.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин