Рішення № 85769703, 20.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2019 р. № 520/9108/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (61023, м.Харків, вул. Весніна, 14), Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця,10, код ЄДРПОУ 40111732) про визнання неправомірним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України в якому просить суд: визнати Наказ №623 від 25.07.2019 року виданого Управлінням захисту економіки Національної Поліції України про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача, (старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології, майора поліції - ОСОБА_1), - неправомірним та скасувати його, стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати, та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Наказом №623 від 25.07.2019 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання Доручення ДЗЕ Національної поліції України від 15 квітня 2019 № 4686/39/04-2019 "Про недопущення фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж», яке було направлено до територіальних підрозділів ДЗЕ Національної поліції України, стосовно необхідності здійснення заходів щодо виявлення та перевірки фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж під час штучного створення виробничо-технологічних витрат природного газу. На думку позивача, зазначений наказ є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ні безпосередній керівник, ні керівник Управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ Національної поліції України не повідомили ОСОБА_1 про необхідність виконання доручення.

Також позивач зазначив, що виконання Доручення покладено на начальника відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології-майора поліції Ворфоломєєва В. В, останній в свою чергу, визначив безпосереднім виконавцем старшого оперуповноваженого цього відділу - ОСОБА_4 , який отримав це доручення 17.04.2019 року, про що свідчить його підпис. Однак, потім на цьому дорученні невідомою особою було дописано прізвища ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачів понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 28.10.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 13.11.19 року15:00 год.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі у письмову провадженні.

Відповідачі у судове засідання явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У наданих суду письмових запереченнях відповідач - Департамент захисту економіки Національної поліції України, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки підставою для прийняття спірного наказу слугував висновок службового розслідування. Вказаним висновком зафіксовано неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що виразилось у неналежному виконанні Доручення ДЗЕ Національної поліції України від 15 квітня 2019 № 4686/39/04-2019 "Про недопущення фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж», працівників відділення протидії злочинам у паливно - енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ, зокрема у Харківській області ОСОБА_1

Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Управління захисту економіки в Харківської області Департаменту захисту економіки Національної Поліції України на посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології.

Наказом Департаменту від 08.07.2019 № 560 «Про призначення та проведення службового розслідування» на підставі відомостей, викладених у рапорті начальника відділу протидії злочинам у сфері паливно-енергетичного комплексу, природних ресурсів, екології та фондового ринку ДЗЕ Рядінського Є. від 01.07.2019 № 7832/39/01-2019 щодо неналежного виконання доручення Департаменту від 15.04.2019 № 4656/39/04-2019 було призначене службове розслідування (12-13).

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 15.04.2019 Департаментом захисту економіки надано доручення територіальним підрозділам Департаменту за № 4656/39/04-2019 про недопущення фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж.

Відповідно до вказаного доручення начальникам управлінь захисту економіки в областях та в місті Києві, необхідно було:

- провести на території оперативного обслуговування аналіз наявної інформації щодо фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж та встановити чи відбувались в період 2018- 2019 років на газорозподільних мережах облгазів, міськгазів факти виробничо-технологічних втрат природного газу;

- витребувати від операторів документи щодо фіксації фактів виробничо- технологічних втрат природного газу, ліквідації наслідків аварії, проведення ремонтних робіт, виникнення небалансу і т.д. Провести детальну перевірку кожного з зазначених фактів на предмет внесення завідомо недостовірної інформації до офіційних документів щодо втрат природного газу;

- в межах компетенції провести перевірки операторів газорозподільних мереж на предмет наявності повного пакету документів щодо виробничо-технологічних втрат природного газу, встановити достовірність даних зазначених в актах виробничого-технологічних втрат природного газу складених працівниками оператора газорозподільних мереж Держпраці, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України;

- залучити до проведення перевірок таких фактів, працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України, Державної служби з питань праці, регіональних філій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- витребувати з АТ Укртрансгаз інформацію щодо фіксації диспетчерами зазначеної установи фактів виробничо-технологічних втрат природного газу (аварії, ремонтні роботи, небаланс), які мали місцена регіональних газорозподільних мережах;

- провести порівняльний аналіз інформації, отриманої від регіонального оператора газорозподільних мереж, з інформацією отриманою від АТ Укртрансгаз, Держпраці, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України на предмет розбіжностей даних та спростування інформації викладеної у актах виробничо-технологічних витрат природного газу складених працівниками оператора газорозподільних мереж;

- отримати з Державної екологічної інспекції України інформацію про фіксацію фактів перевищення операторами газорозподільних мереж норм викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря;

- встановити реєстрацію регіональних операторів газорозподільних мереж в ДФС України як платники екологічного податку та перевірити подачу операторами податкову звітність.

У дорученні попереджено про персональну відповідальність за повноту виконання, достовірність та вчасно надану інформацію. Інформацію про ведені заходи на виконання вказаного доручення зобов`язано надсилати Департаменту до 15 та 30 числа кожного місяця у вигляді розширеної довідки із зазначенням результатів перевірок, фабул виявлених кримінальних правопорушень із зазначенням проведених заходів за визначений період часу.

За результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок від 24.07.2019 року, яким зокрема, притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.71-77).

У пункті 7 вказаного висновку зазначено, що про результати службового розслідування підготувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, зазначених у пунктах 4-6 цього висновку.

Наказом Департаменту захисту економіки від 25.07.2019 року №623 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управлінь захисту економіки ДЗЕ Національної поліції України, за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилось у неналежному виконання Доручення ДЗЕ Національної поліції України від 15 квітня 2019 № 4686/39/04-2019 "Про недопущення фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж», працівників відділення протидії злочинам у паливно - енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ, зокрема в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.65-67).

Позивач не погодився з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-УІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-УІІІ від 15.03.2018 затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, яким визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення.

Згідно ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018.

Пунктом 1 розділу V Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно- правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розділом VI Порядку проведення службових розслідувань у НП України встановлено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, зносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Також, частиною 1 Розділу VI Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених Наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.2016 року № 50 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587, зазначено, що нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

У позовній заяві позивач зазначає, що ні безпосередній керівник, ні керівник Управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ Національної поліції України не повідомили його про необхідність виконання Дорученням ДЗЕ від 15.04.2019 року № 4686/39/04-2019.

У висновку службового розслідування від 24.07.2019 року зазначено, що згідно резолюції керівництва УЗЕ ( ОСОБА_7 ) виконання доручення покладено на начальника відділу протидії злочинам у паливно - енеогетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології Варфоломєєва В, який в свою чергу безпосереднім виконавцем визначив старшого оперуповноваженого цього ж відділу ОСОБА_1

Відповідно до Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 липня 2016 р. за № 944/29074), резолюція на документі складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата. У тексті резолюції може бути зазначений строк виконання, при цьому він повинен визначатися з урахуванням термінів, визначених у документі, але не порушуючи вимог нормативно-правових актів, що встановлюють строки виконання відповідних документів.

Судом встановлено, що на Дорученні ДЗЕ від 15.04.2019 року № 4686/39/04-2019 у верхньому левовому куті міститися резолюція за підписом Варфоломєєва В.В. , а саме зазначено: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - до виконання. При цьому, напроти прізвища ОСОБА_4 зазначена дата 17.04.2019 та підпис особи (а.с.19). Інших документів, які б свідчили про ознайомлення позивача з Дорученням до матеріалів справи відповідачем не надані.

Отже, в матеріалах справи відсутні а відповідачами не надані докази (підпис позивача на документі, або у журналі реєстрації документів, або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з Дорученням в електронній формі), що Доручення ДЗЕ від 15.04.2019 року № 4686/39/04-2019 було доведено до відома ОСОБА_1 .

Також, суд зазначає що в висновку службового розслідування від 24.07.2019 року не зазначено, які саме наведені у Дорученні ДЗЕ від 15.04.2019 року № 4686/39/04-2019 заходи не були здійсненні позивачем при виконанні своїх посадових обов`язків.

Крім того, у Наказі №623 від 25.07.2019 року про застосування дисциплінарного стягнення відповідачем застосовані такі вислови "не належне виконання посадових обов`язків", проте жодного конкретного проступку позивача не зазначено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та враховуючи не доведення відповідачем до відома позивача Доручення від 15.04.2019 року № 4686/39/04-2019 про його виконання, суд приходить до висновку, що наказ №623 від 25.07.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_1 за неналежне виконання Доручення ДЗЕ Національної поліції України від 15 квітня 2019 № 4686/39/04-2019 "Про недопущення фактів розкрадання природного газу операторами газорозподільних мереж».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

Щодо витрат пов`язаних з правничою допомоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 29.07.2019, акт №1 приймання - передачі наданої правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 29.07.2019, квитанція до прибуткового касового ордера № 47 від 01.11.2019 року у розмірі 9000 грн.

Враховуючи складність справи, складені адвокатом в рамках даної адміністративної справи документи та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання неправомірним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ ДЗЕ Національної поліції України №623 від 25.07.2019 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології УЗЕ в Харківській області майора поліції - ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця,10, код ЄДРПОУ 40111732) судовий збір у розмірі 768(сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Академіка Богомольця,10, код ЄДРПОУ 40111732) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч ) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Тітов