Ухвала суду № 85769669, 14.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду

14 листопада 2019 р. Справа № 520/10135/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представників:

позивача - Рощупкіної В .Г. , відповідача - Виноградова В.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом державної установи "Качанівська виправна колонія (№ 54)") до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, рішень про застосування штрафних санкції та податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, державна установа "Качанівська виправна колонія (№ 54)"), з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.07.2019 року №10-00000981307;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №00016091307, №00016101307 від 12.07.2019 року;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.07.2019 року № 00016111307.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання в порядку ст. 173 КАС України.

Представником відповідача подано до суду заяву, в якій просить суд залишити позовну заяву державної установи "Качанівська виправна колонія (№ 54)") без розгляду.

В обґрунтування заяви, з посиланням на постанову Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі № 480/106/19 зазначено, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку не позбавляє права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску або рішення відповідного органу доходів і зборів (в разі адміністративного оскарження) до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.07.2019 року №10-00000981307 та рішення про застосування штрафних санкцій №00016091307, №00016101307 від 12.07.2019 року позивачем оскаржувались в адміністративному порядку до ДФС України, рішення про результати розгляду скарги підприємство отримано 13.08.2019 року, тоді як до суду з даним позовом звернулось лише 26.09.2019 року, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву та просив її задовольнити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Предметом позову є оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.07.2019 року №10-00000981307, рішень про застосування штрафних санкцій №00016091307, №00016101307 від 12.07.2019 року та податкового повідомлення - рішення від 12.07.2019 року № 00016111307, які прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався правом адміністративного оскарження та 24.07.2019 року подав до ДФС України скаргу №6/14/2035/Л6 на оскаржувані вимогу зі сплати ЄСВ, рішення про застосування штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення.

За результатами розгляду скарги позивача, ДФС України прийнято рішення від 22.08.2019 року №40475/6/99-99-22-05-01-25 та від 27.08.2019 року №41207/6/99-99-11-05-0225, якими скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Рішення ДФС України направлялися на адресу позивача поштою.

Відповідач стверджує, що при обчисленні строку звернення до суду з даним позовом слід застосовувати положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абзаців 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз. 9 ч.4 ст. 25 вказаного Закону).

В той час, згідно положень ч.4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Право особи на судовий захист гарантується Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

За правилами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, 26, а також у рішенні від 18 лютого 2011 року по справі "Мушта проти України", заява № 8863/06, пункти 37, 38, 47, розкриваючи зміст принципу юридичної визначеності в контексті передбаченого у п. 1 ст. 6 ЄКПЛ права на доступ до суду зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючі положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Виходячи з положень вищезазначених норм права, а також з норм міжнародного права, задля забезпечення позивачу доступу до правосуддя та можливість реалізації ним свого права на судовий захист, регламентованого ст. 55 Конституції України, а також враховуючи, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору подавши до ДФС України скаргу, рішення ДФС України за результатами розгляду скарги позивача винесено 22.08.2019 року та 27.08.2019 року, до суду з даним позовом звернувся 26.09.2019 року, тобто з незначним пропуском строку подачі до суду позовної заяви, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску ДУ "Качанівська виправна колонія (№ 54)") строку звернення та поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи поновлення позивачу строку звернення до суду, в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись положеннями ст. ст. 240, 241-243, 248, 256, 294, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом державної установи "Качанівська виправна колонія (№ 54)") до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги, рішень про застосування штрафних санкції та податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 19 листопада 2019 року.

Суддя Шевченко О.В.