Рішення № 85769257, 18.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2019 р. № 400/2716/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056 проскасування припису від 17.07.2019 р. № 58 та постанови від 31.07.2019 р. № 50,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області з вимогами про скасування постанови відповідача №50 від 31.07.2019 та припису №58 від 17.07.2019.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідно до ст.256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються дата і місце його складання. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.07.2019, який слугував підставою для винесення постанови, що оскаржується та припису, місцем його складання є с. Коблево, Березанський район, що не відповідає дійсним обставинам цієї справи. Крім того, вказана перевірка була проведена на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.07.2019 №253. Процедуру проведення вказаної перевірки регламентує постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Згідно п.1 загальної частини Порядку цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.7 загальної частини Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно п.12 загальної частини Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю пі час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Як вбачається з направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.07.2019 №253 підставою проведення вказаної позапланової перевірки було звернення ОСОБА_2 від 18.07.2019 №М-38-22-19ю Таким чином вказане направлення було надане ще до звернення громадянки ОСОБА_2 , що вказує на незаконність проведення вказаної перевірки. Також, в порушенні в.12 Порядку, відповідачем не виконано свій обов`язок щодо розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення даної позапланової перевірки в день її початку.

З вищевикладеного вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.07.2019, складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а зміст направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.07.2019 №253 суперечить приписам Порядку, інформація викладена в цих документах не відповідає дійсним обставинам справи. Отже, вказаний протокол в контексті ст.251 КУпАП не може бути доказам по справі оскільки є недопустимим доказом.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області при винесені постанови №50 про притягнення до відповідальності та стягнення з позивача штрафу у розмірі 8500 гривень, в порушення вимог ст.280 КУпАП не з`ясував вищевикладені обставини цієї справи, що мали значення для її правильного вирішення внаслідок чого виніс незаконну та необґрунтовану постанову, яка є предметом оскарження по цій справі.

В постанові, що оскаржується міститься неправдива інформація, що позивача було заслухано як особу, яка брала участь у розгляді справи, що не відповідає дійсності, оскільки позивач не приймав участь у розгляді справи.

Спірний припис є взаємно пов`язаним документом з постановою і підстави для скасування постанови є також і підставами для скасування спірного припису.

Також, позивач послався на Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 та №1-40/2010 від 09.09.2010, відповідно до яких адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах презумпції невиносності, та саме відповідач має довести законність прийнятих рішень, які оскаржуються по цій справі.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судове засідання, призначене на 04.11.2019 позивач, його представник та представник відповідача не з`явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 18.11.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

17.07.2019 працівниками Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку за об`єктом «Реконструкція існуючого магазину за адресою АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5, 9 ст.96 КУпАП - виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

17.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду направлено на адресу ОСОБА_1 Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №58, в якому вимагається усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт на об`єкті: «Реконструкція існуючого магазину за адресою АДРЕСА_2 ».

31.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на підставі протоколу 17.07.2019 винесено постанову №50 по справі про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 8500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.7 ст.34 Закону, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо помилок у протоколі та направленні стосовно місця складання (с. Коблево) та дати звернення ОСОБА_2 , то ці помилки є несуттєвими.

Окремі дефекти форми рішення суб`єкта владних повноважень не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. (постанова Верховного Суду від 25.03.2019 у справі №826/25401/15).

Якщо спірне рішення прийняте суб`єктом влади у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Запропонований підхід є універсальним принципом розгляду адміністративних спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

З приводу аргументу про незаконність перевірки позивача у зв`язку з відсутністю на веб-сайті відповідної інформації, то суд звертає увагу, що зазначений аргумент міг бути приводом для недопущення працівників органу державного нагляду до проведення перевірки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено до перевірки працівників державного архітектурно-будівельного нагляду.

Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 по справі №804/1113/16 зроблено висновок, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, допустивши до перевірки, позивач втратив можливість заперечувати законність її проведення, та має право лише заперечувати суть виявлених порушень.

Натомість, позивачем у позовній заяві жодного аргументу на спростування висунутого звинувачення у проведенні будівельних робіт без дозвільних документів, а також експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не наведено.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування спірного припису та постанови, а також задоволення адміністративного позову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 37471912) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 20.11.19