Ухвала суду № 85769113, 20.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

20 листопада 2019 р. Справа № 400/3509/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідачів:1. Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 2. Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколавї, 54001про:заява про забезпечення позову,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати умисною бездіяльність та протизаконність дій Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України та зобов`язати вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 в сумі 401400,00 грн. у відповідності до вимог Постанови КМУ № 805 від 21.10.2015 року та затвердженого позитивного висновку органом ДФС України щодо призначення та виплати ОГД;

- стягнути з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів в солідарному порядку коштів в сумі 401400,00 грн. у відповідності до вимог Постанови КМУ № 805 від 21.10.2015 року та затвердженого позитивного висновку органом ДФС України щодо призначення та виплати ОГД, та 100000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної відповідачем протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю.

19 листопада 2019 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення обов`язком відповідча вчинити певні дії, а саме - сплатити ОСОБА_1 ОГД в сумі 348150,00 грн. (безспірної суми) встановленої Висновком від 20.05.2019 року, виданого органом Головного управління ДФС в Миколаївській області та затвердженого і погодженого органом ДФС України, складеного на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 1440/1734/18 від 19.12.2018 року, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 1440/1734/18 від 24.04.2019 року.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що суму 348150,00 грн. призначено йому на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 1440/1734/18 від 19.12.2018 року, за яким визнано протиправною бездіяльність ДФС України та Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо не розгляду заяви (рапорту) від 09.02.2018 року про призначення та виплату ОГД у відповідності до вимог Постанови КМУ № 805 від 21.10.2015 року, за якою внесені зміни до Постанови КМУ № 707 від 12.05.2017 року та надано зобов`язання про розгляд такої заяви (рапорту) органом ДФС України та ГУ ДФС у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 року у справі № 1440/1734/18 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 1440/1734/18 від 19.12.2018 року змінено в частинізастосування норм Постанови КМУ № 805 від 21.10.2015 року, якою внесені зміни до Постанови КМУ № 707 від 12.05.2017 року, в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

До цього часу суму 348150,00 грн. позивачу сплачено не було. Тому, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнитичи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що, звертаючись до суду із клопотанням про вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, наведені позивачем доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст. 150 КАС України, оскільки позивачем на час звернення з такою заявою не надано суду жодних доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Єдиним обгрунтуванням заяви про забезпечення позову є те, що відповідачами не здійснено виплату ОГД в сумі 348150,00 грн. за наявності затвердженого позитивного висновку органу ДФС та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

При цьому, позивач просить суд зобов`язати сплатити суму 348150,00 грн., яка на його думку є безспірною, хоча предметом спору є стягнення на користь ОСОБА_1 ОГД в сумі 401400,00 грн. у відповідності до вимог Постанови КМУ № 805 від 21.10.2015 року та затвердженого позитивного висновку органом ДФС України щодо призначення та виплати ОГД.

Суд наголоушує на тому, що питання безспірності відповідних сум до стягнення на користь позивача є предметом спору у даній справі та буде розглядатись в судовому порядку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких обєктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності дій/бездіяльності Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Миколаївській області, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими діями та/або бездіяльністю.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала підписана суддею 20.11.2019 року.

Суддя О.В. Малих