Рішення № 85766012, 04.10.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6156/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в травні 2017 року звернувся до районного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії начальника Чернігівської митниці ДФС Шавлака О.В. щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення № 0187/10200/17 від 11.04.2017 року, якою його визнанно винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та скасувати постанову начальника Чернігівської митниці ДФС Шавлака О.В. про адміністративне прапорушення № 0187/10200/17 від 11.04.2017 року 14 грудня 2017 року якою його визнанно винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 11 квітня 2017 року Чернігівською митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0187/10200/17, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною з огляду на те, що така постанова винесена з пропуском строку накладення адміністративного стягнення, при цьому, на думку позивача посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення його до відповідальності, не враховано всіх обставин вчинення правопорушення.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 06.06.2017 р. (суддя Роман О.А.).

В вересні 2017 р. в своїх запереченнях начальник Чернігівської митниці ДФС Шавлак О.В. зазначив, що під час виконання митних формальностей здійсненою перевіркою згідно центральної бази даних ЄАІС ДФСУ та АСМО «Інспектор» встановлено, що 04.08.2015 р. у зоні діяльності митниці позивачем ввезено на митну територію України у митному режимі транзиту транспортний засіб марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Вказує, що позивач повинен був доставити транспортний засіб марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VINНОМЕР_2 , оформлений 04.08.2015 р. в митному режимі транзит, до органу доходів і зборів призначення в строк до 14.08.2015 р. Фактично позивачем доставлений зазначений транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення лише 27.03.2017 р. Оскільки позивач в порушення п. 1 ч. 1 ст. 95 МКУ не доставив у встановлені Митним кодексом України строки зазначений транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення, перевищивши строк доставки більше ніж на десять діб, а також вчасно не помістив зазначений товар в інший митний режим, дозволений Митним кодексом України, то зазначені обставини вказували на наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 05.09.2018 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіонової Н.М.

Відповідно до п.10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (2017 р.) розгляд даної справи проводиться за нормами КАС України, чинного з 15.12.2017 р., в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачем та представником відповідача подані заяви про розгляд справи за їх відсутності з урахуванням позиції кожної хі сторін, викладених у заявах з процесуальних питань, в зв`язку з чим суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Після подання представником відповідача заяви про розгляд справи за його відсутності, через канцелярію суду надійшов відзив, в якому начальник Чернігівської митниці ДФС Шавлак О.В. просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідачем були дотриманні всі вимоги чинного законодавства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема, зазначено на те, що правопорушення, вчинене позивачем, є триваючим, а тому строку притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем дотримані.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 04 серпня 2015 року на митну територію України через пункт пропуску "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в митному режимі «транзит» ввезено автомобіль марки «БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

27.03.2017 р. в пункті пропуску «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС під час проведення митного контролю головним державним інспектором-кінологом Чернігівської митниці ДФС Сербіним І.О. було складено протокол № 0187/10200/17 щодо позивача про порушення митних правил за ст.470 ч.3 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 11 квітня 2017року о 11 год. 00 хв. за адресою: м.Чернігв, просп. Перемоги, 6 в приміщенні Чернігівської митниці ДФС.

11.04.2017 р. начальником Чернігівської митниці ДФС Шавлаком О.В. винесно постанову №0187/10200/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 1 ст.90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.3 ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 МК України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (ч.1 ст.102 МК України).

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2015 року на митну територію України через пункт пропуску "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 в митному режимі «транзит» ввезено автомобіль марки «БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VINНОМЕР_2 , однак останній до митного органу вищевказаний транспортний засіб у визначений термін не доставив, тим самим перевищив більше ніж на десять діб встановлений ст.95 Митного кодексу України строк доставки вказаного транспортного засобу до митного органу призначення, що відповідно до ч.3 ст.470 МК України є підставою для накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає , що у зв`язку із тим, що транспортний засіб «БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 вийшов із ладу, а коштів на ремонт вищевказаного транспортного засобу у нього не було, він не мав можливості вивезти даний транспортний засіб із митної території України в строк, визначений ст. 95 Митного кодексу України.

Проте, ОСОБА_1 не надано жодного документу, який би підтверджував настання аварії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб ні в межах строку транзитного перевезення, ні під час складання протоколу, ні під час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Судом встановлено, що порушення позивачем митних правил шляхом ввезення 04 серпня 2015року на митну територію України через пункт пропуску "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 в митному режимі «транзит» ввезено автомобіль марки «БМВ",реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який не було доставлено в орган доходів і зборів призначення із перевищенням відповідного строку більше ніж на десять діб, підтверджується зібраними у справі доказами, протоколом про порушення митних правил №0187/10200/17 від 11.04.2017 року. Факт ввезення вказаного транспортного засобу на територію України та перевищення встановленого ст.95 Митного кодексу України строку також не заперечується позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, законодавством передбачено виключний перелік обставин, що можуть виключати адміністративну відповідальність за порушення митних правил, передбачених, зокрема, ст.470 Митного кодексу України, до яких відносяться аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб.

Згідно ч.1 ст.192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що статтею 531 Митного кодексу України визначено перелік підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду справи, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №0187/10200/17 від 11.04.2017року, оскільки дана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено на позивача внаслідок порушення ним митних правил, в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.470 МК України, та, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність порушення прав позивача при розгляді справи про порушення митних правил та накладення на нього стягнення, за захистом яких останній звернувся до суду.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що стягнення відповідачем було накладено з пропуском притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ст.470 ч.3 МК України, є триваючим, тобто строки притягнення до відповідальності відраховуються з часу виявлення.

Частиною 4 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 8 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що порушенням митних правил слід вважати як завершені дії, спрямовані на порушення митного законодавства, так і спробу їх вчинення.

На підставі ст.530 ч.6 Митного кодекса України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Таким чином, відповідно до вимог ст.77 ч.2 КАС України відповідач довів правомірність своїх дій та рішення.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дії відповідача щодо виявлення порушення митних правил, складання протоколу та його розгляду з винесенням постанови стосовно позивача відповідають закону, порушень вимог законодавства не встановлено, правові підстави для скасування постанови від 11.04.2017 р. відсутні.

За таких підстав, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі має кожен, чиї права та свободи було порушено.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність порушень в діях відповідача щодо прав позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не заснованими на законі, а відтак не підлягають задоволенню.

Згідно ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 19 Конституції України, п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 8 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил», керуючись п.10, 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), ст.ст.2, 5, 9, 73, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Чернігівської митниці ДФС (місцезнаходження за адресою: 14017, м.Чернігів, пр.Перемоги, буд.6; код ЄДРПОУ 39482156) про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення в повному тексті.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова