Ухвала суду № 85764937, 15.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18492/19

Провадження №: 1-кс/755/8787/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Дранішнікової О.В.,

захисника Кривов`яза М.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ліберди М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040009394 від 14 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Ліберда М.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Дранішніковою О.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 14 листопада 2019 року, приблизно о 03 год 19 хв, ОСОБА_1 та дві невстановлені особи, прийшли до автомобіля марки «Audi, А4», н/з НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , який остання залишила зачиненим на не охоронюваній стоянці, на узбіччі вулиці Євгена Сверстюка у місті Києві, в напрямку проспекту Соборності, навпроти будинку, що розташований за адресою: місто Київ, проспект Соборності, 30а.

Після цього, ОСОБА_1 та дві невстановлені особи, згідно заздалегідь підготовленого плану дій, підійшли до автомобіля та ОСОБА_1 чи одна з невстановлених осіб за допомогою невстановленого предмету розбив заднє скло кришки багажника автомобіля марки «Audi, А4», н/з НОМЕР_1 , отримавши при цьому доступ до багажного відділення автомобіля. Інші співвиконавці злочину в цей час стояли на протилежній стороні вул. Євгена Сверстюка, та спостерігали за навколишньою обстановкою, з метою недопущення затримання ОСОБА_1 чи однієї з невстановлених осіб та допомоги у заволодіння чужим майном, в подальшому.

Згодом, ОСОБА_1 та дві інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, по черзі через розбите скло кришки багажника вказаного автомобіля, дістали три сумки, в яких містився одяг: плаття чорного кольору, 4 шт. - загальна вартість 64 долари США, штани чорного кольору, код. 7374, 8 шт. - загальна вартість 80 доларів США, кофти, 15 шт. - загальна вартість 151 долар США, плаття чорного кольору, код. 3330 3 шт. - загальна вартість 75 доларів США, плаття жовтого кольору, код. 3330 3 шт. - загальна вартість 75 доларів США, кофти, 20 шт. - загальна вартість 191 долар США, плаття, код. 2044, 5 шт. - загальна вартість 70 доларів США, кофти, код. 24636, 10 шт. - загальна вартість 170 доларів США, кофти, код. 23709, 6 шт. - загальна вартість 63 доларів США, кофти, код. 2020, 6 шт. - загальна вартість 72 долари США, плаття, 46 шт. - загальна вартість 1 184 долари США, плаття, код. 1925115, 4 шт. - загальна вартість 73 долари США, плаття, код. 192511, 8 шт. - загальна вартість 312 доларів США, плаття, код. 1921013, 8 шт. - загальна вартість 184 доларів США, плаття, 20 шт. - загальна вартість 648 доларів США, кофти, 32 шт. - загальна вартість 273 долари США, кофти, 12 шт. - загальна вартість 102 долари США, вартість двох сумок чорного кольору - 40 доларів США, вартість сумки фіолетового кольору 150 доларів США, при цьому одна з невстановлених осіб дістала першу сумку разом з якою втекла з місця вчинення злочину, викраденим розпорядилася на власний розсуд, друга невстановлена особа дістала другу сумку разом з якою втекла з місця вчинення злочину, викраденим розпорядилася на власний розсуд, а ОСОБА_1 дістав третю сумку, взяв її до рук та разом з викраденою сумкою втік з місця вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 та дві невстановлені особи завдали значної майнової шкоди потерпілій ОСОБА_2 , на загальну суму 3 977 доларів США, що станом на 14 листопада 2019 року, згідно офіційного курсу НБУ складає 96 703 грн 09 к.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення та можливість іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Захисник Кривов`яз М.С. заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не обґрунтована, оскільки розмір завданої шкоди не підтверджується належними та допустимими доказами, а саме частина 3 статті 185 КК України. Крім того, з рапорту працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 затримано з двома чорними сумками проте в клопотанні зазначається, що підозрюваний розпорядився майном на власний розсуд. Крім того, при затриманні ОСОБА_1 були порушені вимоги ч. 4 ст. 213 КПК України, оскільки затримання підозрюваного відбулось 14 листопада о 03 год 20 хв, а захисника ОСОБА_1 було призначено, 14 листопада 2019 року о 13 год 30 хв. Також ОСОБА_1 затримано з порушенням вимог ст. 208 КПК України, оскільки ч. 1 ст. 208 КПК України передбачає конкретні підстави для затримання, які на момент виявлення ОСОБА_1 були відсутні. Зазначені у клопотанні слідчого ризики не обґрунтовуються жодними матеріалами доданими до клопотання. Також просив врахувати ту обставину, що у підозрюваного на утриманні перебуває хвора мати та відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, оскільки воно є не обґрунтованим та він жодного відношення до крадіжки немає. Він того вечора посварився з дружиною та перебував в парку і пускав пітарди. Також зазначив, що після його затримання працівниками поліції до нього були застосовані психологічне та фізичне насильство, щоб він надав відносно себе викривальні покази.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом 14 листопада 2019 року відомості про вчинення злочинів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040009394.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

14 листопада 2019 року о 03 год 20 хв - ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

14листопада 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявними у справі додатками: рапортом інспектора РР Дніпровського РВУПО у м. Києві від 14листопада 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 14 листопада 2019 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 14 листопада 2019 року, протоколами огляду місця події від 14 листопада 2019 року, протоколами допитів свідків від 14 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, щодо нього в Оболонськийрайонний суд м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України та у Дарницький районний суд м. Києва направлено обвинувальні акти за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає його не обґрунтованим, з тих підстав що слідчим у клопотанні не зазначено, якими саме діями ОСОБА_1 може перешкоджати провадженню, а лише формально зазначений ризик.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96 050 грн 00 к.та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо підстав затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України слід зазначити таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Як вбачається з даних протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 14 листопада 2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 14 листопада 2019 року о 03 год 20 хв в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України, як особа, яку безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Відповідно до рапорту інспектора РР Дніпровського РВУПО у м. Києві від 14 листопада 2019 року зазначено, що за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, 52а, 14 листопада 2019 року о 03 год 21 хв виявлено невідому особу біля якої знаходились дві великі сумки чорного кольору, які за описом похожі на сумки викрадені за адресою: м. Київ, просп . Соборності, 30а, як згодом встановлено невідома особа виявилась - ОСОБА_1 .

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що кримінальне правопорушення вчинене 14 листопада 2019 року, приблизно о 03 год 19 хв, а затримано ОСОБА_1 о 03 год 20 хв, що свідчить про те, що останнього затримано безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та сукупність очевидних ознак на місці події вказували на те, що ОСОБА_1 причетний до вказаного кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання незаконним затримання підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо тверджень сторони захисту про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_1 при затриманні, то слід зазначити таке.

Згідно ч. 4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Згідно ч. 1 ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено Кримінальним процесуальним кодексом України, Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

Як вбачається з Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою від 14 листопада 2019 року №026-0008726 до даного органу звернувся слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ліберда М.В., у зв`язку із чим було видане дане доручення, час видачі 14 листопада 2019 року о 12 год 45 хв.

Жодних підтверджень точного часу звернення до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, після затримання ОСОБА_1 , в матеріалах справи немає.

Також слід відзначити, що з долучених до клопотання матеріалів вбачається те, що з моменту затримання ОСОБА_1 до моменту складання протоколу про його затримання, який оформлено за участю захисника Трепака В.М., жодних слідчих та процесуальних дій з ОСОБА_1 не проводилось.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння порушення права особи на захист.

Слід зазначити, що в даному випадку потрібно говорити про такі порушення права на захист, яких було допущено при збиранні доказів.

Зважаючи на те, що оцінку доказів на допустимість надається судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку, а також враховуючи ту обставину, що жодних очевидних порушень на захист збоку сторони обвинувачення не вбачається, тому слідчий суддя вважає зазначене клопотання адвоката передчасним та необґрунтованим на даній стадії.

Щодо заяви підозрюваного про застосування до нього незаконних заходів впливу з боку органів досудового розслідування, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Враховуючи заяву підозрюваного ОСОБА_1 про застосування до нього фізичного та психологічного насильства після затримання, слідчий суддя на підставі ч. 6 ст. 206 КПК України, вважає за необхідне доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування для з`ясування обставин отримання підозрюваним тілесного ушкодження та, у разі наявності підстав, вжиття відповідних заходів реагування.

Також, щодо наявності у підозрюваного тілесних ушкоджень слід зобов`язати слідчого забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , з метою з`ясування обставин (час, місце) отримання тілесного ушкодження, його характеру та механізму утворення.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ліберди М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання -з 03 год 20 хв 14 листопада 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96 050 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Кривов`яза М.С. задовольнити частково.

На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування для з`ясування обставин здійснення фізичного та психологічного впливу працівниками поліції на підозрюваного ОСОБА_1

Зобов`язати слідчих, які входять до групи слідчих у даному кримінальному провадженні № 12019100040009394 від 14 листопада 2019 року забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , результати якого долучити до матеріалів кримінального провадження.

Зобов`язати прокурора, який виконує повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019100040009394 від 14 листопада 2019 року здійснити контроль щодо організації слідчим проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1

В іншій частині в задоволенні скарги - відмовити.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 18 листопада 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко