Ухвала суду № 85764923, 13.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15101/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області Тарадойни С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва Ладним С.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007826 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ялта АР Крим, громадянина України, освіта загальна середня, не працюючого, розлученого, маючого статус внутрішньо переміщеної особи, військовозобов`язаного, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ладного С.О.,

захисника адвоката Найєма М.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

за участю осіб, які виявили бажання

бути поручителями підозрюваного: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

12.11.2019 року старший слідчий в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області Тарадойна С.С. звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури м.Києва Ладним С.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007826 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України.

ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.

Вимоги клопотання слідчого обґрунтовані тим, що 18.09.2019 ОСОБА_1 , керуючись особистими мотивами, а саме припинення агресивних, на його думку дій невідомих йому осіб, маючи на меті порушення нормального ритму життя в м.Києві, шляхом дезорганізації функціонування транспортного сполучення мостом Метро, в тому числі роботи Київського метрополітену, бажаючи викликати у населення відчуття шоку, страху і безпорадності, вирішив вчинити завідомо неправдиве повідомлення про вчинення вибуху.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та руйнуванням об`єктів інфраструктури міста, цього самого дня, тобто 18.09.2019, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, в денний час 18.09.2019, помістив до автомобіля «Опель», д.н.з НОМЕР_1 кабріолет з відкидним верхом), який належить йому на праві користування, вогнепальну зброю, а саме 2 рушниці - мисливську гладкоствольну та мисливську нарізну, та набої до них, предмет, схожий на пневматичний пістолет, набої та інші пристрої до вказаної зброї, після чого приблизно о 15-00 годині направився до мосту «Метро». Рухаючись мостом «Метро» в напрямку з Правого на Лівий берег м. Києва через р. Дніпро, в крайній лівій смузі, порушуючи п.15.9 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 зупинив автомобіль «Опель», д.н.з НОМЕР_1 , на мосту, в крайній лівій смузі, заблокувавши тим самим вільний рух для інших автомобілів, які в цей час проїздили через міст «Метро». В подальшому, перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_1 , взявши до рук наявну в салоні його автомобіля вогнепальну зброю, не виходячи з салону, через відкинутий дах автомобіля, почав проводити численні хаотичні постріли вгору, при цьому почав висловлювати словесні погрози вчинення вибуху та підриву мосту «Метро». Внаслідок вчинення вказаних дій з боку ОСОБА_1 , які виразились у вчиненні хаотичних пострілів з вогнепальної зброї, виникла реальна загроза влучення куль в вагони метрополітену, а також водіїв та пасажирів автомобілів, що проїздили через міст «Метро», а також створювали реальну небезпеку для життя та здоров`я людей.

Загроза вибуху була сприйнята водіями автомобілів, які в цей час проїздили через міст «Метро» як реальна, та останні по спецлінії «102» повідомили про вказану подію.

З метою недопущення можливого заподіяння шкоди здоров`ю людей, працівниками поліції починаючи з 16-15 години було обмежено рух авто-мото транспорту та поїздів Київського метрополітену з обох боків мосту «Метро».

Вказаними злочинними діями ОСОБА_1 було спричинено тяжкі наслідки, які виразились у застосуванні вогнепальної зброї, що створювало небезпеку для життя та здоров`я людей, а також погрози вчинення вибуху, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, було спричинено матеріальних збитків, які виразились у тривалому порушення нормальної роботи громадського транспорту, паралізувало нормальну життєдіяльність ряду районів міста Києва та породило чутки та паніку серед населення.

В подальшому, після затримання ОСОБА_1 було проведено огляд місця події, його особистий обшук та проведено перевірку об`єктів на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, якими встановлено відсутність вибухових пристроїв, речовин та предметів.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, а саме: завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, що призвело до тяжких наслідків.

Крім того, під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, ОСОБА_1 , з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи у громадському місці, виконав ряд дій, які є суспільно небезпечними та грубо порушують громадський порядок. Так, ОСОБА_1 , перебуваючи на мосту «Метро» у належному йому автомобілі «Опель», д.н.з НОМЕР_1 , вчиняв численні хаотичні постріли з метою привернення до себе уваги, при цьому грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю та проявляючи явну неповагу до суспільства, ігнорував ризики завдання шкоди здоров`ю громадян внаслідок рикошетів, або випадкового влучання куль в автомобілі та поїзди метрополітену, які рухались мостом.

З метою припинення порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , до автомобіля «Опель», д.н.з НОМЕР_1 , під`їхав наряд працівників УПП в м.Києві ДПП, які висловили вимогу припинення протиправної поведінки. Здійснюючи опір законним вимогам працівників поліції, ОСОБА_1 висловив погрози, щодо вчинення вибуху та висловив вимогу покинути місце правопорушення інакше, з його слів, вибуховий пристрій буде приведено в дію.

О 18-00 годині з метою обстеження місця події, працівниками поліції було застосовано квадрокоптер «Імпайр-1». Однак продовжуючи вчинення хуліганських дій, з метою опору законним діям працівників поліції, що спрямовані на припинення правопорушення, при наближенні зазначеного пристрою, ОСОБА_1 застосував наявну у нього вогнепальну зброю, а саме здійснив кілька прицільних пострілів в напрямку квардрокоптеру, внаслідок чого квадрокоптер впав в річку Дніпро та був знищений. Вказаним діями ОСОБА_1 Національній поліції України було заподіяно матеріального збитку на приблизну суму 168000 гривень.

В подальшому під час проведення спеціальної поліцейської операції, ОСОБА_1 в ході телефонної розмови з групою перемовників висловлював погрози підриву мосту та запевняв, що в його автомобілі знаходиться велика кількість вибухівки, та свої дії припиняти категорично відмовився.

18.09.2019, о 19-35 годині, ОСОБА_1 в ході проведення активної фази спеціальної поліцейської операції був затриманий працівниками «УКОРД».

Всіма злочинними діями ОСОБА_1 , які виразились у грубому порушенні громадського порядку, було спричинено порушення спокою громадян, тимчасово порушено нормальний рух транспорту.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме: хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, пов`язаним з опором представникам влади, які вчинені із застосуванням вогнепальної зброї.

18.09.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

19.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України.

20.09.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_1 Дніпровським районним судом міста Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

На думку слідчого, вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується: протоколом огляду місця події від 18.09.2019; протоколом огляду місця події від 18.09.2019; протоколами обшуку від 18.09.2019 та 19.09.2019; протоколом огляду відеозаписів від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2019; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.11.2019; протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.09.2019, 19.09.2019, 25.10.2019; іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 17.11.2019. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не є можливим, оскільки необхідно отримати висновок призначеної в ІСТЕ СБ України балістичної експертизи, та звернутись з клопотанням до слідчого судді про проведення стаціонарної психіатричної експертизи щодо підозрюваного, оскільки відповідно до висновку амбулаторної психіатричної експертизи №594 від 29.10.2019, ОСОБА_1 потребує проведення стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, в ході якої будуть надані відповіді на поставлені перед експертами питання в рамках амбулаторної психіатричної експертизи. Тривалість проведення експертизи - 30 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.509 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Провести вказані експертизи раніше не виявлялось можливим, оскільки об`єкти дослідження для проведення балістичної експертизи отримані СУ Головного управління від Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліція у м.Києві тільки 05.11.2019, а висновок психіатричної експертизи отримано 07.11.2019.

Враховуючи викладене, 12 листопада 2019 року до Дніпровського районного суду міста Києва подано клопотання про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4-х місяців, а саме до 17.01.2020 включно.

У свою чергу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, заявлені у клопотанні від 19.09.2019 ризики не зменшились, оскільки ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того ОСОБА_1 не має постійного місця проживання в м. Києві, не працевлаштований, не має відповідних джерел для існування та оренди житла (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Також слідчий вважає, що ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваний, маючи в розпорядженні відомості свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, в клопотанні слідчого зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, можливе покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, його майновий стан, репутацію, вік та стан здоров`я.

На думку слідчого, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної поведінки шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років і менш суворі запобіжні заходи, вважає слідчий, недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Враховуючи вищевикладене, слідчий у своєму клопотанні, погодженому з прокурором, просить суд продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого.

1. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.

На думку прокурора обґрунтованість підозри підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження належними та допустимими доказами, заявлені раніше ризики не зменшилися. На даний час існують зазначені в клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного, підвищену суспільну небезпеку злочину та ризики, які існують.

2. Захисник підозрюваного - адвокат Найєм М.М. проти задоволення клопотання слідчого та доводів прокурора про неможливість застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, заперечував.

Крім того, захисник вважав не повністю обґрунтованою оголошену ОСОБА_1 підозру, а також заперечував проти наявності зазначених прокурором ризиків, оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій на сході України, з 2014 по 2019 рік проходив військову службу у Збройних силах України, що позначилося на його психологічному стані, тому в даний час він потребує психологічної реабілітації, яка не може бути надана йому в умовах слідчого ізолятора.

В даний час ОСОБА_1 через волонтерів укладено договір оренди житла, а також є особи, готові взяти його на особисту поруку, яких захисник просив заслухати в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

3. Підозрюваний ОСОБА_1 позицію свого захисника підтримав, пояснив суду, що зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою.

ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя.

Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

V. Підстави запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.

Судом було встановлено, що 18.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, 19.09.2019 року - ч.4 ст.296 КК України (кримінальне провадження №12019100040007826).

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області Тарадойни С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва Ладним С.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007826, оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного та захисника щодо завчасного вручення їм копії клопотання, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 18.09.2019 року о 19-20 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час (19-20 година 18.09.2019 року) є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

19.09.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 20.09.2019 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 13.11.2019 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040007826 до чотирьох місяців, а саме до 17.01.2020 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.2 ст.259, ч.4 ст.296 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12019100040007826 від 18.09.2019, протоколами огляду місця події від 18.09.2019; протоколами обшуку від 18.09.2019 та 19.09.2019; протоколом огляду відеозаписів від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.09.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2019; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.11.2019; протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.09.2019, 19.09.2019, 25.10.2019; іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри, тому слідчий суддя вважає безпідставними заперечення сторони захисту з цих питань.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливевчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, слідчий суддя враховує наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою від 20.09.2019 року (необхідність проведення стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, на що прямо вказано у висновку судово-психіатричного експерта №594 від 29.10.2019 року, а також завершення призначеної слідчим балістичної експертизи), та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочинів із використанням вогнепальної зброї, що створювало небезпеку для життя та здоров`я людей, а також погрозами вчинення вибуху на стратегічному об`єкті підвищеної небезпеки, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, внаслідок чого у місті Києві тривалий час було порушено нормальну роботу громадського транспорту, паралізовано нормальну життєдіяльність ряду районів столиці та породило паніку серед населення.

Слідчий суддя також враховує, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання: за ч.2 ст.259 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, за ч.4 ст.296 КК України - від трьох до семи років, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів та корисливого злочину, однак в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу та постійного місця проживання не має.

На думку слідчого судді, наданий стороною захисту договір оренди без будь-яких доказів про право власності на вказане житло не підтверджує згоду власника майна на проживання підозрюваного у вказаній квартирі.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що продовжують існувати з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 20.09.2019 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12019100040007826.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного, зокрема те, що останній має статус внутрішньо переміщеної особи, військовозобов`язаний, ветеран війни та потребує медичної та психологічної реабілітації, уклав договір оренди житла, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що його створює підозрюваний для себе особисто та суспільства в цілому, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї та навиків володіння нею.

На думку слідчого судді зазначені ризики підтверджуються у тому числі і дослідженим в судовому засіданні висновком судово-психіатричного експерта №594 від 29.10.2019 року, згідно з яким при дослідженні підекспертний описує в себе певні психічні розлади (можливо психотичного рівня), які відносить до періоду часу весна-осінь 2019 року, зокрема, описує в себе відчуття, що за ним стежили невідомі люди, автівки, створювали йому «спеціальні умови», тощо; підекспертний підозрілий, напружений, продовжує висловлювати ідеї відношення, переслідування, виявляє значне зниження критичних здібностей до перенесеного стану в минулому та свого стану на момент огляду (а.с.109).

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.

Не встановлено наявність вказаних хвороб і під час проведення зазначеної вище судово-психіатричної експертизи №594 від 29.10.2019 року (а.с.102-110).

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання.

VІ. Визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді від 20.09.2019 року при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу як альтернативу триманню під вартою підозрюваному ОСОБА_1 було визначено заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят і становить сто п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Ухвалюючи рішення про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без змін визначену в ухвалі від 20.09.2019 року заставу підозрюваному ОСОБА_1 у розмірі 288150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) гривень 00 копійок та покладенні на нього обов`язки у випадку внесення визначеної раніше судом застави.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

VІІ. Розгляд заяв про бажання взяти особу на поруки.

До слідчого судді звернулися із письмовими заявами про бажання взяти особу на особисту поруку наступні громадяни:

- ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 .

У своїх письмових заявах вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяви підтримали, при цьому пояснивши, що особисто з підозрюваним не знайомі, однак беруть на себе зобов`язання забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу.

Захисник та підозрюваний заяви підтримали та просили їх задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заяв та передання підозрюваного на особисту поруку, посилаючись на те, що особиста порука не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 з огляду на ризики, які існують, та взаємовідносини підозрюваного з можливими поручителями.

Дослідивши письмові заяви вказаних громадян, детально роз`яснивши присутнім особам, які виявили бажання взяти підозрюваного на поруки, вимоги ст.180 КПК України та з`ясувавши їх стосунки з підозрюваним, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручителі дійсно можуть впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у ході судового розгляду пояснення, надані особами, які виявили бажання бути поручителями підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що їх взаємовідносини з підозрюваним ОСОБА_1 , з яким вони навіть не знайомі, не гарантують реальний вплив на поведінку підозрюваного, значно ускладнять їх контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов`язків і, як наслідок, не виключають наявних ризиків, зокрема ризику продовження чи повторення протиправної поведінки ОСОБА_1 .

Крім того, слідчий суддя позбавлений можливості дослідити дані, що характеризують особи можливих поручителів, оскільки стороною захисту не надано жодного відповідного доказу.

Враховуючи викладене, а також підвищену суспільну небезпеку інкримінованих підозрюваному злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на поруки.

Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області Тарадойни С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва Ладним С.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007826 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 20.09.2019 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12019100040007826 до 12 січня 2020 року включно.

Визначену в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 20.09.2019 року заставу підозрюваному ОСОБА_1 у розмірі 288150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) гривень 00 копійок та покладенні на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, - залишити без змін.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок №37318005112089).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- пройти курс лікування від наркотичної та алкогольної залежності;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Найєма М.М. про зміну запобіжного заходу та передання підозрюваного на особисту поруку - відмовити.

Виконання ухвали доручити начальнику Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 10-00 годині 18 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна