Рішення № 85763936, 18.11.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3237/19

Провадження № 2/456/1309/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

18 листопада 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Кредитної спілки «Вигода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник КС «Вигода» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Вигода» 10613, 05 грн. заборгованості за договором споживчого кредиту № А39546 від 24 січня 2018 року, а саме: 8663, 63 грн. основної суми боргу та 1949, 42 грн. процентів за користування кредитом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24 січня 2018 року між КС "Вигода" та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №А39546, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові грошові кошти у кредит в сумі 15 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, на умовах, передбачених договором. Згідно з п. 1.4 кредитного договору, кредит надається строком на 18 місяців - з 24.01.2018 до 24.07.2019. Позивач видав ОСОБА_1 зазначену в договорі грошову суму, а саме 15 000,00 грн., згідно видаткового касового документа №183 від 24.01.2018 р., на підставі заяви про одержання коштів по кредиту, а відповідач прийняв вказану суму коштів та зобов`язався належним чином повернути позивачу кредит у порядку і на умовах, зазначених в кредитному договорі. В п.п. 3.1 - 3.2, 4.1 кредитного договору, сторони погодили, що сума процентів за користування кредитом розраховується в розмірі 43% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки – фіксована, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Так, відповідно до графіку розрахунків №А39546 від 24 січня 2018 року позичальник зобов`язаний щомісячно до 24 числа кожного місяця сплачувати кредит з періодичною сплатою процентів і основної суми кредиту «рівними долями», за яким передбачається незмінна сума платежу протягом всього терміну дії угоди в розмірі 1145,12 грн., такий платіж включає в себе як проценти, нараховані за користування кредитом, так і частину кредиту. При цьому, питома вага процентів, які нараховуються на залишок основної суми, з кожним наступним платежем зменшується, а питома вага суми кредиту зростає. Протягом часу користування кредитом відповідач ОСОБА_1 порушувала графік розрахунків по кредитному договору та за період з дня видачі кредиту по день звернення з позовом до суду ОСОБА_1 було здійснено вісім платежів на загальну суму 11462,00 грн., відтак станом на 21.08.2019 у неї по кредитному договору виникла заборгованість в розмірі 10613,05 грн., а саме 8663,63 грн. - основної суми боргу та 1949,42 грн. - процентів за користування кредитом. Звернув увагу, що 17.01.2019 та 08.04.2019 представником КС «Вигода» були надіслані відповідачу ОСОБА_1 претензії, відповідно до яких позивач просив погасити заборгованість по кредитному договору, однак остання відповіді на претензії не надала, а грошові кошти не сплатила. Також зазначив, що 24.01.2018 між КС "Вигода" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №19, відповідно до якого поручитель поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 обов`язків, що виникають із кредитного договору №А 39546 від 24.01.2018. Згідно з п. 2.1 договору поруки, - поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов`язання забезпечених договором усім належним поручителю майном. П.2.2 договору поруки передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 2.3. договору поруки, - порукою забезпечується виконання поручителем зобов`язання боржника ОСОБА_1 у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений кредитним договором. Згідно з п. 4.1.- 4.2. договору поруки, - строк дії договору поруки — 48 місяців з дати початку дії договору, датою початку дії поруки, відповідно до договору поруки є 24.01.2018, датою припинення поруки є 24.01.2022. Так, у зв`язку з порушенням боржником своїх зобов`язань по кредитному договору представник КС «Вигода» звернувся з листом-претензією № 7 від 17.01.2019 до поручителя ОСОБА_2 , однак остання відповідь на претензію не надала, грошові кошти не сплатила. У зв`язку з цим позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, однак 18.11.2019 подала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча неодноразово повідомлялась про розгляд справи на 10.10.2019, 18.11.2019, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу повернулись на адресу суду 21.09.2019, 19.10.2019 з відміткою «вручено»,а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча неодноразово повідомлялась про розгляд справи на 10.10.2019, 18.11.2019, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу повернулись на адресу суду 21.09.2019, 19.10.2019 з відміткою «вручено», а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов Кредитної спілки «Вигода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід задоволити з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору споживчого кредиту № А39546 від 24.01.2018, такий укладено між КС «Вигода» та ОСОБА_1 . Остання отримала кредит в сумі 15000, 00 грн. та зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти на умовах передбачених договором, в розмірах та терміни, встановлені умовами кредитного договору /а.с. 6-7/.

Відповідно до графіку розрахунків № А39546 від 24 січня 2018, між КС «Вигода» та ОСОБА_1 встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом /а.с.8/.

Відповідно до заяви на отримання кредиту, 24.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до КС «Вигода» з даною заявою з метою отримання споживчого кредиту в розмірі 15000, 00 грн. /а.с. 9/.

Відповідно до видаткового касового документу від 24.01.2018, ОСОБА_1 видано кредит, згідно договору № А39546 від 24.01.2018 у розмірі 15000, 00 грн. /а.с.10/.

Відповідно до карточки платежів по гривневому кредиту до договору кредиту № А39546 від 24.01.2018, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 15000,00 грн., річний процент 43,00 %, планова дата закриття кредиту 24.07.2019 /а.с. 11/.

Відповідно до розрахунку сум, що стягуються від 21.08.2019, заборгованість ОСОБА_1 по кредиту станом на 21.08.2019 становить: залишок основної суми – 8663, 63 грн., проценти за користування кредитом – 1949, 42 грн., а всього заборгованість становить 10613, 05 грн. За період з 24.01.2018 по 21.08.2019 ОСОБА_1 було здійснено 8 платежів на суму 11 462, 00 грн. /а.с. 12-13/.

Відповідно до листа за вих. № 6 від 17.01.2019, представник КС «Вигода» звертався до ОСОБА_1 з претензією щодо повернення кредиту, згідно встановленого графіку в договорі кредиту № А39546 від 24.01.2018 /а.с. 14/.

Відповідно до листа за вих. № 20 від 08.04.2019, представник КС «Вигода» звертався до ОСОБА_1 з претензією щодо повернення кредиту, згідно встановленого графіку в договорі кредиту № А39546 від 24.01.2018 /а.с. 15/.

Відповідно до договору поруки № 19 від 24.01.2018, такий укладено між КС «Вигода» та ОСОБА_2 , відповідно до даного договору поручитель поручається перед кредитором в обсязі та на умовах встановлених договором, за належне виконання ОСОБА_1 обов`язків, що виникають із кредитного договору № А39546 від 24.01.2018, укладеного між кредитором та боржником, згідно якого боржник отримує кредит в сумі 15000, 00 грн. строком на 18 місяців та зобов`язується повернути кредитору кредит, нараховані проценти за користування кредитом, а також виконати інші умови кредитного договору /а.с. 17/.

Відповідно до листа за вих. № 7 від 17.01.2019, представник КС «Вигода» звертався до ОСОБА_2 з претензією щодо повернення коштів, відповідно до договору поруки № 19 від 24.01.2018 /а.с. 18/.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Згідно з ч.1 ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі", згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.

В судовому засіданні встановлено, що 24.01.2018 між КС «Вигода» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № А39546, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 15000, 00 грн. Відповідно до пункту 1.4 даного договору, строк дії договору 18 місяців з 24 січня 2018 року до 24 липня 2019 року. Пунктом 3.1. споживчого договору встановлено, що сума процентів за користування кредитом розраховується в розмірі 43 % річних від суми залишку кредиту за кожень день користування кредитом.

Окрім цього в судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору споживчого кредиту № А39546 сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів. Однак боржник ОСОБА_1 , за період користування кредитом з 24.01.2018 по 21.08.2019 здійснила вісім платежів на загальну суму 11462, 00 грн., а відтак станом на 21.08.2019 у неї виникла заборгованість в розмірі 10613, 05 грн., а саме 8663, 63 грн. - основного боргу та 1949, 42 грн. - процентів за користування кредитом.

Також відповідно до п. 8.1 договору споживчого кредиту № А39546 кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, інших платежів передбачених договором в повному обсязі та дострокового повернення кредиту. У зв`язку з наведеним позивач скористався своїм правом щодо стягнення заборгованості відповідно до даного договору.

Суд звертає увагу, що представник КС «Вигода» звертався до ОСОБА_1 з претензією щодо повернення кредиту, згідно встановленого графіку в договорі кредиту № А39546 від 24.01.2018, однак остання кредит та відсотки за його користування не сплатила.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного суду від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц зазначено, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Окрім цього в судовому засіданні також встановлено, що відповідно до п. 9.1 договору споживчого кредиту № А39546, даний кредит забезпечується договором поруки № 19 від 24.01.2018.

Згідно з ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Суд звертає увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки.

Верховний Суд України у Постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14 вказав на те, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки. Право кредитора й обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються. А тому кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації його права, зокрема і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Навіть якщо в межах строку поруки була пред`явлена претензія, і поручитель не виконав вказані у ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право припинилося.

Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 200/15135/14-ц, оскільки кредитним договором передбачено сплату періодичних платежів, а за договором поруки поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року в справі № 6-53цс14, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що між КС «Вигода» та ОСОБА_2 24.01.2018 укладено договір поруки № 19, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором в обсязі та на умовах встановлених договором за належне виконання ОСОБА_1 обов`язків, що виникають із кредитного договору № А39546 від 24.01.2018, укладеного між кредитором та боржником, згідно якого боржник отримує кредит в сумі 15000, 00 грн. строком на 18 місяців та зобов`язується повернути кредитору кредит, нараховані проценти за користування кредитом, а також виконати інші умови кредитного договору. Відповідно до п. 2.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов`язань забезпечених договором усім належним поручителю майном. П.2.2. даного договору встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник, поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Також п. 4.1. договору поруки встановлено, що строк дії договору 48 місяців з дати початку дії договору. Датою початку дії поруки є 24 січня 2018 року, датою припинення поруки є 24 січня 2022 року. Відповідно до п. 5.1 даного договору у разі невиконання боржником зобов`язань забезпечених порукою пред`явити вимогу поручителю шляхом направлення вимоги поручителю або пред`явлення до поручителя позову до суду.

У зв`язку з наведеним, представник КС «Вигода» зверталась до ОСОБА_2 з претензією щодо повернення коштів, відповідно до договору поруки № 19 від 24.01.2018, однак остання своїх зобов`язань передбачених договором не виконала, тому представник КС «Вигода» був змушений звернутись до суду.

Також в судовому засіданні встановлено, що строк дії договору поруки 48 місяців з дати початку дії договору. Датою початку дії поруки є 24 січня 2018 року, а датою припинення поруки є 24 січня 2022 року. Однак, як вбачається з договору споживчого кредиту № А39546 кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, інших платежів передбачених договором в повному обсязі та дострокового повернення кредиту.

Отже, враховуючи наведене, в ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , а також відповідач ОСОБА_2 , які є солідарними боржниками, в порушення вимог договору споживчого кредиту та договору поруки, не виконали взятих на себе зобов`язань, позаяк ними не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання боргових зобов`язань в цілому щодо погашення нарахованої станом на 21.08.2019 заборгованості за споживчим кредитним договором від 24.01.2018.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявлена заборгованість за договором споживчого кредиту та по процентам за користування кредитом на загальну суму 10613, 05 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8663, 63 грн. та заборгованості по відсоткам 1949, 42 грн., підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача.

Також пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути в рівних частинах з кожного з відповідачів на користь позивача документально підтверджені судові витрати із сплати судового збору в сумі 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 582, 610-612, 651, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов Кредитної спілки «Вигода» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Вигода» 10613, 05 /десять тисяч шістсот тринадцять/ грн. 05 коп. заборгованості за договором споживчого кредиту № А39546 від 24 січня 2018 року, а саме 8663, 63 грн. основного боргу та 1949, 42 грн. процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 на користь Кредитної спілки «Вигода» по 960 /дев`ятсот шістдесят/ грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. Л. Бучківська