Ухвала суду № 85763120, 18.11.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2570/17

6/330/119/2019

"18" листопада 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

судді Нестеренко Т.В.

при секретарі Корнієнко М.М.

розглянувши подання Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 року до Якимівського районного суду Запорізької області звернувся державний виконавець Якимівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, згідно виконавчого листа виданого Якимівським районним судом Запорізької області 14.05.2018 року по справі №330/2570/17, провадження №2/330/108/2018.

Подання вмотивоване тим, що на виконанні Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження 59450977 з виконання Виконавчого листа №2/330/108/2018 виданий 14.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38990, 76 грн.. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавцем 03.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчою провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не виконано, декларацію не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником відсутнє право власності на нерухоме майно. При відкритті виконавчого провадження виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки боржника до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. ОСОБА_2 Сергійович станом на 14.11.2019 року доходи не одержує, в УПФУ на обліку не перебуває, рахунки відсутні. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -- фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" № 3857-ХИ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Відповідно до частини першої статті 441 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Закон України "Про судовий збір" не передбачає оплату судовим збором подання Виконавця про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні у праві виїзду за межі України. Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 5 частини першої статті 6, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», пунктом 8 статті 19, пунктом 4 статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» від 31.03.1995 №231, статтею 441 ЦПК України, заявник просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього Виконавчим листом №2/330/108/2018 виданого 14.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38990,76 грн..

У відповідності до ч.4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання, заяву державного виконавця про розгляд подання без їх участі, суд вважає необхідним у задоволенні подання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 441 ЦПК україни, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Судом встановлено, що на виконанні Якимівського РВДВС ГТУЮ в Запорізькій області знаходиться виконавче провадження 59450977 з виконання Виконавчого листа №2/330/108/2018 виданий 14.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38990,76 грн. 03.07.2019 року виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. У відповідності до тексту подання, боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відкриття виконавчого провадження виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки боржника до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду від 03.07.2019 року №14762, однак ОСОБА_1 на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Державний виконавець при зверненні до суду з поданням не надав доказів того, що ОСОБА_1 отримав відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця, відповідно суд не має можливості встановити чи був боржник належним чином повідомлений про відкриття відносно нього виконавчого провадження та отримання ним виклику державного виконавця. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити до реєструючих органів, та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником відсутнє право власності на нерухоме майно. Станом на 14.11.2019 року ОСОБА_1 , доходи не одержує, в УПФУ на обліку не перебуває, рахунки відсутні. Державним виконавцем були зроблені необхідні запити, встановлено місце реєстрації боржника, проте не встановлено чи проживає боржник за вказаною адресою та чи дійсно ухиляється від виконання зобов`язання зі сплати заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом

У положеннях ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема якщо є неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання; боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи); щодо нього подано цивільний позов до суду.

Частиною 2 цієї ж статті даного Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Законом не передбачене обов`язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов`язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» вбачається, що паспорт в розумінні даного Закону - це паспорт громадянина України для виїзду за кордон і проїзний документ дитини.

У відповідності до змісту вищезазначених норм Закону, громадянинові України, який має паспорт громадянина України для виїзду за кордон може бути тимчасово обмежено виїзд за кордон.

Отже, підставою для обмеження у праві виїзду за межі України є наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням та наявність паспорту для виїзду за кордон.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду (чи рішенням інших органів) зобов`язань.

Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Необхідною умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України є наявність встановленого факту про те, що боржнику відомо про рішення, яким на нього покладені відповідні зобов`язання, примусове виконання якого здійснюється державною виконавчою службою.

Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.

В судовому засіданні встановлено, що відомості про отримання ОСОБА_1 викликів державного виконавця відсутні, також не встановлено чи вживались державним виконавцем заходи для встановлення фактичного місця проживання, привід до боржника державним виконавцем не застосовувався. Проте наявність лише самої заборгованості за рішенням суду не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, а насамперед, з метою невиконання зобов`язання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останнього за кордон.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, так як відсутні докази зміни, або наміру змінити постійне місце проживання.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення подання державного виконавця Якимівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області про надання дозволу на тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України боржника.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, суб`єкт подання не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон.

Таке подання може здійснюватись тільки у рамках цивільної юрисдикції, і таке обмеження можливо застосувати у разі умисного ухилення від виконання рішення суду, доказів яких не містять матеріали подання. Крім того державним виконавцем не був складений акт про неможливість виконання рішення суду у звязку із перебуванням боржника за межами України.

Тому за наведених обставин суд вважає у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»,ст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа по цивільній справі №2/330/108/2018 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, сторонами в той же термін з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: Т.В.Нестеренко