Рішення № 85762977, 24.09.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа 336/2016/19

Пр. № 2/336/2015/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металург-2», про визнання права власності на частку в праві спільної власності в порядку спадкування на об`єкт нерухомості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

В позові зазначив, що право на зазначену квартиру набув його дід ОСОБА_3 , чия смерть сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю сплативши пайовий внесок за житло у листопаді 1990 року. Між тим право власності за життя діда, який був членом житлово-будівельного кооперативу, оформлено не було. Після смерті діда спадщину прийняв єдиний спадкоємець померлого першої черги за законом - батько сторін ОСОБА_4 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на момент смерті, при цьому своє речове право на житло не оформив. 14 жовтня 2017 року сталася смерть ОСОБА_4 , який заповіту на випадок смерті не складав. Його спадкоємцями першої черги за законом є його сини - сторони по справі, які на момент смерті спадкодавця постійно проживали разом з ним у спадковому житлі, тому в силу ст. 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Проте, коли у встановлений законом строк спадкоємці звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину постановою нотаріуса їм було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Оскільки згідно закону член кооперативу, який повністю сплатив свій пай за квартиру, стає її власником, просить визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаного житла у порядку спадкування після смерті батька.

11 квітня 2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову в справі не вживалися.

Суддею витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

В строк, встановлений ухвалою судді про відкриття провадження в справі, до суду надійшов зустрічний позов від ОСОБА_2 , який прийнятий до сумісного розгляду з первісним.

У зустрічному позові відповідач навів ті самі обставини та послався на ті ж самі докази, що і позивач, зазначивши, що є сином покійного ОСОБА_4 , з яким постійно проживав до смерті спадкодавця. Його звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в квітні 2018 року увінчалося відмовою нотаріуса у формі постанови у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно.

У зв`язку з викладеним просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач не з`явився, надавши письмове звернення з проханням про задоволення його позову, розгляд справи без його участі, яке містить визнання зустрічного позову, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

З аналогічними заявами звернулися відповідач і представник третьої особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металург-2».

Зава відповідача містить повне визнання позову ОСОБА_1 .

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. ст. 111, 123 ЦПК України знаходить за можливе вирішувати справу у відсутність учасників справи, на підставі наданих сторонами фактичних даних про їхні права та взаємовідносини.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить первісний і зустрічний позови обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач і відповідач є дітьми ОСОБА_4 , чия смерть сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8-10). ОСОБА_4 доводився сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7, 11). ОСОБА_3 набув право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , сплативши повністю пайовий внесок у сумі 5023 крб. 67 коп. у 1990 році (а. с. 13). 17 жовтня 2017 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В. із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 55, 56). 17 квітня 2018 року постановами нотаріуса спадкоємцям відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність відомостей про реєстрацію права власності на квартиру (а. с. 49, 86). Інші спадкоємці померлого з заявами про прийняття спадщини, як випливає з матеріалів спадкової справи, до нотаріуса не звертались.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на момент набуття спадкодавцем права на житло, член житлово-будівельного кооперативу, що повністю сплатив свій пайовий внесок за квартиру, отримує на неї право власності.

Зазначені положення узгоджуються із змістом ст. 384 ЦК України, відповідно до якої у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

З огляду на наведені положення цивільного законодавства суд доходить беззаперечного висновку, що, сплативши в 1990 році пайовий внесок за кооперативне житло у повному обсязі, ОСОБА_3

Фізична особа, яка в силу ст. 12 ЦК України є вільною у здійсненні своїх прав, вправі прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно із ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, який починається з часу відкриття спадщини.

Виключення з цього порядку становлять спадкоємці, які: 1) постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини та 2) протягом встановленого статтею 1270 цього Кодексу не заявили про відмову від неї.

Такі спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину (ст. 1268 ЦК України).

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцеві і яку успадкував його син ОСОБА_4 , оскільки згідно із наведеною статтею 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину.

Такі ж самі дії вчинили після смерті батька ОСОБА_4 його діти - сторони в справі.

Діючи добросовісно і розумно, сторони здійснили дії, спрямовані на реалізацію права на спадкування, а неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину з незалежних від їхньої волі причин, не може бути підставою для відмови в отриманні судового захисту.

І так як через відсутність реєстрації права власності спадкоємця на нерухомість оформити це право у позасудовому порядку не сталося можливим, суд знаходить всі підстави для захисту права сторін в повному обсязі і визнання за кожним з них права власності в порядку спадкування на 1/2 частину спірного житла.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь як первісного, так і зустрічного позовів.

Керуючись ст. ст. 384, 1261, 1268, 1269, 1273 ЦК України, ст. ст.10, 59, 60, 212-215, 224, 292, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя О.В. Щаслива