Ухвала суду № 85762605, 20.11.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6036/19

Провадження № 1-кп/727/286/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді: Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Ільчука М,В.

за участю учасників судового розгляду:

сторони обвинувачення - прокурора Ситенко О.Б.

сторони захисту - захисника Сторчак А.І.

- обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді засідань 2 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці клопотання про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, в кримінальному провадженні № №12019260000000253 від 23.05.2019 року

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260000000253 від 23.05.2019 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором Ситенко О.Б. заявлено клопотання (письмово) про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилається, в клопотанні на те, що на ризики, передбачені ст. 177 КПК України та ті, що визначені судом при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, та з метою запобігання ризиків - впливу ОСОБА_1 на свідків будучи на волі; його переховування від суду та вчиненню іншого злочину, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам, а тому, з урахуванням і тяжкості покарання, особи обвинуваченого, а саме відсутності сім`ї, те, що обвинувачений не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків, просить продовжити в установленому законом продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в його інтересах захисник Сторчак А. відповідно заперечили проти задоволення клопотання з тієї позиції, що прокурором не доведені ризики, з посиланням на докази.

Вислухавши доводи учасників судового процесу в рамках заявленого клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає на наступне.

В силу ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є, з-поміж іншого, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, яка визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз`яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 було вручено 19.11. 2019 року., про що обвинувачений і не заперечував в засіданні.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд на підставі ухвали скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, і передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. Зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти… Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В засіданні установлено, що термін дії запобіжного заходу застосованого судом відносно обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 25.11. 2019р.; судовий розгляд не завершено, не завершено допит свідків сторони обвинувачення, не досліджені докази сторони обвинувачення, сторони захисту, не допитаний обвинувачений.

Крім цього, встановлено матеріалами справи, що ОСОБА_1 був затриманий 13.12. 2018 року. Ухвалою слідчого судді від 15.12. 2018 року до ОСОБА_1 було застосовано під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яка набрала чинності 22.12. 2018 року після розгляду в апеляційній інстанції. Відповідно на підставі ухвал слідчого судді від 05.02. 2019 року, 04.04. 2019 року та від 16.05. 2019 року вказаний запобіжний захід в установленому законом порядку було продовжено.

Ухвалою суду від 10.06. 2019 року в стадії судового розгляду (в підготовчому засіданні) справи до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням йому альтернативного заходу у вигляді застави у розмірі 80000 грн., який ухвалами, відповідно суду від 31.07. 2019 року та 26.09. 2019 року, було продовжено.

Обставини на які посилається обвинувачений та його захисник в обгрунтування підстав зміни запобіжного заходу, на думку суду, не спростовують наявність ризиків передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України та ризикам, наведеним в клопотанні прокурора.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ризики: - переховування від суду; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, враховується, ризик впливу обвинуваченого на свідків, які в судовому засіданні не допитані та ризик вчинення нових кримінальних правопорушень та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 діб., який не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд, серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати з врахуванням обставин справи.

Враховуючи наявність вище перелічених ризиків, суд, не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт і вважає, за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, звертає увагу, що стороною захисту, не надано суду жодного посилання на доказ щодо наявності постійного місця проживання в їх підзахисного, його характеристики, наявності сім`ї, тобто міцних соціальних зв`язків, стану його здоров`я. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що наведені вище заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

При цьому, суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, обставини по справі, з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до даного часу, не змінилися, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися.

Відповідно до п.3 ст. 183 КПК України, суд з врахуванням обставин пред`явленого обвинувачення, вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 80.000 грн.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 17 січня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з свідками. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.01.2020 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку визначеному законом.

Суддя Слободян Г.М.