Рішення № 85761578, 20.11.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636 / 3680 / 19

2 / 636 / 1797 / 2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі – Фатєєвій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просить суд визнати за ним, право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України, ЄДРПОУ 07923280, подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання з належними документами про виключення з числа службового житла однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., житловою площею 15,3 м2.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині А4104, та має військову вислугу більше 20 років є учасником бойових дій.

28.03.2008 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області видав ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення №015190, яким позивачу разом з його родиною з 2-х осіб надано право на заняття приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

З 23.04.2008 року Позивач разом із своєю родиною проживають та зареєстровані за вказаною адресою.

Позивач, звернувся до КЕВ м. Харкова із заявою щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службових, однак отримав відмову, обґрунтовану тим, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком, оскільки займане приміщення не відповідає встановленій нормі забезпечення в даному населеному пункті, підстави для розгляду питання виключення житлового приміщення з числа службових відсутні. Не погодившись із вказаною відмовою Позивач вимушений був звернутись до суду з метою її оскарження.

Позивач – ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, надав суду відзив в якому заперечував щодо задоволення позову вважає, що черга Позивача на виключення житла з числа службових ще не настала та правові підстави для задоволення вимог про зобов`язання КЕВ м. Харків звернутись з клопотанням до виконавчого комітету Чугуївської міської ради про виключення спірної квартири з числа службових відсутні. Від представника Відповідача до суду надійшла заява в якій він просить суд розглядати справу за відсутності представника Відповідача та відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині А4104, та має військову вислугу більше 20 років, що підтверджується витягом з послужного списку.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.05.2015 року Позивач є учасником бойових дій.

28.03.2008 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області видав ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення №015190, яким позивачу разом з його родиною з 2-х осіб надано право на заняття приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення №137 від 06.03.200813 року. Вказана квартира має статус «службової».

З 23.04.2008 року Позивач разом із своєю родиною зареєстровані за вказаною адресою, що підтверджується відміткою у паспорті Позивача та довідкою відділу реєстрації місця проживання особи Чугуївської міської ради №030-33/4844 від 04.10.2018 року.

Відповідно до Довідки №149 від 11.06.2015 року, виданої управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту як учасник бойових дій АТО та його внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до КЕВ м. Харкова із заявою щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службових, однак отримав відмову, обґрунтовану тим, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком, оскільки займане приміщення не відповідає встановленій нормі забезпечення в даному населеному пункті, підстави для розгляду питання виключення житлового приміщення з числа службових відсутні.

За змістом положень статті 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається з підстав, що не заборонені законом.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Згідно з частиною 1 статті 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Так, згідно з частиною 1 статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Пунктом 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 року № 37 визначено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Пунктом 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 установлено процедуру виключення жилого приміщення з числа службових.

Так, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Згідно з пунктами 2, 3 вказаного Порядку, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу.

Згідно абзацу 3 пункту 3.1. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 № 737, чинної на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці та члени їх сімей, за відсутності в них за місцем проходження служби жилого приміщення, мають право на отримання службових жилих приміщень. Службове жиле приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що для включення (виключення) квартир до (із) числа службових на підставі наказу начальника гарнізону про визначення кількості службових жилих приміщень та жилих приміщень для постійного проживання в гарнізоні начальником гарнізону за погодженням з КЕВ (КЕЧ) району направляються листи до сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад (відповідних державних адміністрацій) про включення (виключення) квартири до (із) числа службових. До листа щодо виключення квартир із числа службових обов`язково додається відповідний протокол засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України.

Для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім`ї.

Обов`язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Підготовка документів для розгляду на Комісії з контролю за розподілом жилого приміщення у гарнізонах Збройних Сил України питання виключення квартири з числа службових та надання її військовослужбовцю для постійного проживання здійснюється відповідно до вимог розділу IV цієї Інструкції.

Питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями: для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років, а для осіб, звільнених у запас або відставку, які звільнені з військової служби за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років; для сімей померлих (загиблих) військовослужбовців, сімей, які мають у своєму складі інвалідів та тяжкохворих.

Пунктом 4.1. зазначеної Інструкції передбачено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у Збройних Силах України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Згідно пункту 4.2. Інструкції правом першочергового одержання жилих приміщень, крім осіб, зазначених у статті 45 Житлового кодексу Української PCP, користуються військовослужбовці - ветерани війни, військовослужбовці, які прослужили 25 і більше календарних років, військовослужбовці, які безпосередньо несуть бойове чергування, льотно-підйомний склад та плавсклад, які перебували на обліку та потребують поліпшення житлових умов.

За змістом пункту 4.3. Інструкції житло, яке надається військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, для постійного проживання, повинно бути упорядкованим відповідно до вимог цього населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У відповідності до пункту 4.4 Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщенням для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.

Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Отже, позивачем дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, на цей час позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має календарну вислугу більше 20 років, перебуває на квартирному обліку в КЕВ м. Харкова, але постійного житла до цього часу не отримав.

Щодо обставин викладених Відповідачем у відзиві суд вважає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не КЕВ м. Харкова.

Таким чином, відповідач повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання разом з клопотанням начальнику гарнізону та командира військової частини.

Не подаючи відповідне клопотання, КЕВ м. Харкова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ м. Харкова у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло.

Бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання, - є позбавленням процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись: ст.ст. 10, 11, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України, ЄДРПОУ 07923280, подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання з належними документами про виключення з числа службового житла однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., житловою площею 15,3 м2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –