Ухвала суду № 85761112, 20.11.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12746/17

Провадження № 1-в/643/329/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

прокурора – Котельнікова Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду подання начальника Московського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення у зв`язку із закінченням іспитового строку від призначеного покарання:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, п.1,2 ч.2 ст. 76 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду з Московського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшло подання про звільнення ОСОБА_1 від призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 покарання, в зв`язку з закінченням іспитового строку.

В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Московському районному відділі Державної установи «Центр пробації» в Харківській області. За період іспитового строку повторного злочину не скоїв, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, покладені на нього за вироком суду обов`язки виконав. За період відбування іспитового строку зарекомендував себе задовільно.

У судове засідання представник Московського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області та засуджений ОСОБА_1 не з`явилися.

Прокурор заперечував проти задоволення подання через відсутність у наданих до подання матеріалів інформації щодо не скоєння ОСОБА_1 нових злочинів за період іспитового строку.

Відповідно до ст. 78 ч.1 КК України, ч.2 ст. 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Вивчивши матеріали особової справи ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що подання задоволенню не підлягає, оскільки доказів того, що засуджений у період іспитового строку не скоював нових злочинів матеріали справи не містять, а суд у цій стадії процесу не може самостійно витребувати нові докази, не може самостійно отримати відомості щодо скоєння або нескоєння засудженим у період іспитового строку нових злочинів, і тому підстави для задоволення подання вітсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст. ст. 369 -372, 376, п. 9 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Московського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення у зв`язку із закінченням іспитового строку від призначеного покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, – відмовити.

Матеріали особової справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути до Московського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Т. В. Поліщук