Ухвала суду № 85760555, 14.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.11.2019

№ 320/1814/15к 1-в/937/404/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Бєгушевої Л.В.

прокурора Нагорного В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 липня 2015 року до виконання щодо засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тамбовка Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого: 02 липня 2015 року Мелітопольським міськрайонний судом Запорізької області за ч.2 ст.307, ч.3 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, 17.11.2015 року вирок суду набрав законної сили,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду до виконання відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 ОСОБА_1 засуджений до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.309, ч.1 ст.317 КК України. Але, російською стороною відмовлено у видачі ОСОБА_1 для виконання вироку суду від 02.07.2015 в частині засудження за надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів за ч.1 ст.317 КК України, оскільки відповідно до російського законодавства його діяння не утворює склад злочину, так як відповідальність за ч.1 ст.323 (організація чи утримання притонів або систематичне надання приміщень для вживання наркотичних засобів) КК РФ, у відповідності з приміткою до даної статті настає при наданні приміщення для вживання наркотичних засобів більше двох разів. Видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою за будь-яке інше правопорушення, вчинене до її видачі, крім діяння, за яке вона була видана, і її особиста свобода з інших причин не може обмежуватися, крім випадків, визначених у пп. «а», «б» ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 576 КПК України ОСОБА_1 може бути підданий кримінальному покаранню за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 лише у частині засудження за незаконне виготовлення, придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту за ч.3 ст.309 КК України та незаконний збут наркотичних засобів за ч.2 ст.307 КК України.

А тому, в поданні ставиться питання про приведення вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.

Прокурор Нагорний В.А. в судовому засіданні просить привести вирок суду відносно засудженого до виконання лише за ч.2 ст.307, ч.3 ст.309 КК України, оскільки відповідно до російського законодавства за ч.1 ст.317 КК України не може бути підданий кримінальному покаранню.

Суд, вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримує клопотання, оцінивши зібрані докази, вважає, що клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню і вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 року відносно ОСОБА_1 підлягає приведенню до виконання тільки за ті діяння, за які відбулася видача.

Як вбачається з матеріалів справи вирокомМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.307, ч.3 ст.309, ч.1 ст.317 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.11.2015 вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до листа директора Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції від 16.08.2019 Генеральною прокуратурою РФ частково задоволено запит Міністерства юстиції України про видачу ОСОБА_1 для виконання вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 року (а.с.219).Російською стороною відмовлено у видачі ОСОБА_1 для виконання вироку суду від 02.07.2015 в частині засудження його за надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів за ч.1 ст.317 КК України, оскільки відповідно до російського законодавства його діяння не утворює склад злочину, так як кримінальна відповідальність за ч.1 ст.323 (організація чи утримання притонів або систематичне надання приміщень для вживання наркотичних засобів) КК РФ у відповідності з приміткою до даної статті настає при наданні приміщення для вживання наркотичних засобів більше двох разів. Видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою за будь-яке інше правопорушення, вчинене до її видачі, крім діяння, за яке вона була видана, і її особиста свобода з інших причин не може обмежуватися, крім випадків, визначених у пп. «а», «б» ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 576 КПК України ОСОБА_1 може бути підданий кримінальному покаранню за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 лише у частині засудження за незаконне виготовлення, придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту за ч.3 ст.309 КК України та незаконний збут наркотичних засобів за ч.2 ст.307 КК України.

На даний час ОСОБА_1 утримується під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» з 24.09.2019.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників, від 13.12.1957 року видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або утримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватись.

Згідно вимог ч.ч.1-3 ст.576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави під час прийняття рішення про видачу особив Україну, є обов`язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень. Якщо застереження компетентного органу іноземної держави щодо обмежень у видачі особи стосується виконання вироку, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.

Враховуючи вищевказані вимоги Європейської конвенції про видачу правопорушників та кримінального процесуального законодавства України, суд, приводить вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.07.2015 до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача ОСОБА_1 Російською Федерацією.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 576 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 липня 2015 року відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання задовольнити.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 виконати лише за кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.309 ч.3, 307 ч.2, 69, 70 КК України, та за які йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати час тримання його під вартою на території Російської Федерації у зв`язку з вирішенням питання про видачу в Україну та час його етапування.

СУДДЯ: