Рішення № 85760189, 18.11.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3735/19

Провадження № 2 /331/1601/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Качан К. К.

представника третьої особи- ОСОБА_1

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в серпні 2019 року звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 /4 частини доходу щомісячно , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/ 6 частини доходу відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що проживає з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_5 ..

Наразі вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною , а відповідач в свою чергу, незважаючи на наявні зобов`язання зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 , має можливість та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та її утримання до досягнення дитиною трьох років

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року провадження по справі відкрите .

31 жовтня 2019 року третя особа ОСОБА_4 надала пояснення щодо позову, в якому зазначила, що права позивача жодним чином не порушено, ОСОБА_2 не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач не виконує обов`язків щодо утримання малолітньої дитини та її матері, крім того, вважає, що зазначений позов подано з метою скасування в Запорізькому апеляційному суду рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.08.2019 року, яким змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання дитини ОСОБА_6 з твердої грошової суми на 1 /4 частину від сукупного доходу.

В судове засідання позивачка надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач надав заяву про визнання позову, просив справу розглядати у його відсутність.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав надані ОСОБА_4 пояснення та просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши вступне слово представника третьої особи , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Мати дитини ОСОБА_2 відповідно до копії паспорта, наявного в матеріалах справи , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Неповнолітня дитина ОСОБА_5 , згідно довідки про склад сім`ї № 6 ОСББ «Толока 37» , яка видана ОСОБА_3 для пред`явлення до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, проживає разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачка у відповідності до довідки АТ «Мотор Січ» перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 06.04.2019 року по 03.02.2022 року.

Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сплачує аліменти на утримання сина на користь третьої особи ОСОБА_4 ..

Наразі сторони добровільно не домовилися про утримання дитини ОСОБА_5 , а тому кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд. При цьому суд зауважує, що третьою особою не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України щодо виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дружини та дитини.

За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно вимог ч 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Згідно ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Водночас за положеннями ч.4 ст.84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, за змістом вказаної норми права, розмір утримання не пов`язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Відповідач надав суду заяву про визнання позову , тобто фактично визнав, що має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 /4 частини доходу щомісячно , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/ 6 частини доходу відповідача.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У відповідності до положень ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках стягнення аліментів на неповнолітніх дітей розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З огляду на вищевикладене , суд вважає, що визнання відповідачем позову не порушує права третьої особи щодо отримання аліментів , а сукупний розмір аліментів на дітей , які буде сплачувати відповідач не буде перевищувати 70 відсотків доходу ОСОБА_3 , тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову наразі у суду немає.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову.

Питання про судові витрати належить вирішити з урахуванням вимог ч.1 ст. 142 ЦПК України, та тієї обставини, що позивачка була звільнена від сплати судового збору , а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 50% судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову , тобто 384,20 гривень.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 /4 частини всіх видів заробітку (доходу) , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 22 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання, в розмірі 1 /6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку , починаючи стягнення з 22 серпня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 384 гривень 20 копійок.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 19 листопада 2019 року.

Суддя: Жукова О.Є.

18.11.2019