Рішення № 85759890, 01.07.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/682/17

Провадження № 8/309/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Савицький С.А.

при секретарі Данило І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23.05.2017 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 та прилеглу до нього земельну ділянку, площею 0,0451 га, та земельну ділянку площею 0,0512 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , в порядку спадкування. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належний йому на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглу до нього земельну ділянку, площею 0,0451 га., та земельну ділянку, площею 0,0512 га., призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

При житті ОСОБА_3 не було здійснено оформлення права власності на вказаний житловий будинок, який він успадкував після смерті матері, у встановленому законом порядку.

Крім того, 29.08.1990 року, виконавчим комітетом Хустської міської ради, ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка, площею 0,0512 га., призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, батько позивача, через необізнаність в законодавстві та відсутність коштів не виготовив правовстановлюючі документи на будинок та земельні ділянки.

Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька, так як інших дітей в нього не було, а мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час, позивач проживає у вказаному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька позивачка фактично прийняла спадщину і вступила в управління спадковим майном.

Звернувшись до нотаріуса для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , позивачу було повідомлено, що отримати свідоцтво про право на спадщину не можливо, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Факт належності вказаного будинку та земельних ділянок ОСОБА_3 підтверджується технічним паспортом, рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради народних депутатів №330 від 29.08.1990 року.

На даний час відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє позивача права на прийняття спадщини у встановленому законом порядку і тому вона змушена звернутися до суду.

Рішенням Хустського районного суду від 23.05.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.

20.06.2018 року до Хустського районного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення від 23.05.2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що позивачкою - ОСОБА_2 при подачі вищезгаданого позову до суду було приховано той факт, що на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку, 04.06.2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я матері заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати заявниці ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 являється ОСОБА_1

22.05.2018 року, приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. було заведено спадкову справу, однак, коли після спливу шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , то нотаріус їй повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на даний будинок у цілому.

Приховування позивачкою ОСОБА_2 . вищенаведеного факту про право власності на 1/3 частину житлового будинку привели до прийняття необґрунтованого рішення, яке фактично позбавило права власності матері заявниці на належну їй частину вказаного житлового будинку.

Ухвалою Хустського районного суду від 21.06.2018 року відкрито провадження про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по даній цивільній справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася. Про дату та час судового засідання повідомлена належним.

Представник відповідача - Хустської міської ради в судове засідання не зявився. Про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про вручення їй судової повістки.

Відповідно до ст. 211, 223, 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників судового процесу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зміст рішення суду повинен відповідати положенням, зазначеним в ст.265 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України, яка діяла на момент подачі заяви про перегляд судового рішення, - рішення чи ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті судом за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами, що в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 362 ЦПК України є істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ п. 3 постанови від 30.03.2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" роз`яснив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

В п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" зазначено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, судам слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Аналогічні норми визначені в ст. 423 ЦПК України, що діють на момент розгляду справи.

Суд вважає обґрунтованим посилання заявниці ОСОБА_1 на те, що позивачкою - ОСОБА_2 при подачі вищезгаданого позову до суду було приховано той факт, що на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку, 04.06.2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я матері заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати заявниці ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 являється ОСОБА_1

22.05.2018 року, приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. було заведено спадкову справу, однак, коли після спливу шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , то нотаріус їй повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на даний будинок у цілому.

Приховування позивачкою ОСОБА_2 . вищенаведеного факту про право власності на 1/3 частину житлового будинку привели до прийняття необґрунтованого рішення, яке фактично позбавило права власності матері заявниці на належну їй частину вказаного житлового будинку, спадкоємцем якого на даний час є ОСОБА_1 .

На момент винесення рішення Хустським районним судом - 23 травня 2017 року, зазначені заявником обставини існували, однак не були відомі суду.

Відтак, ОСОБА_1 доведено, що дані обставини існували на час розгляду справи, і що вони могли вплинути на винесене рішення та спростувати висновки, встановлені судом, оскільки рішенням, що переглядається, порушено право власності померлої ОСОБА_4 на 1/3 частину майна по АДРЕСА_1 , спадкоємцем якої являється заявниця ОСОБА_1 .

Тому суд вважає, що зазначені заявником обставини є істотними та нововиявленими, такими, що вплинули на рішення Хустського районного суду від 23.05.2017 року.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки при розгляді вказаної категорії справ обов`язковим є наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину має бути підтверджена документально, тобто відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а ненадання таких документів є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.3 ст.429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.

Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», п.п.27, 28).

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягає до задоволення, а рішення суду від 23.05.2017 року підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 423, 429 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами - задоволити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2017 року по цивільній справі №309/682/17 за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.