Рішення № 85759782, 07.11.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9780/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

судді - Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань - Пазяк С.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Зубенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.09.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2406/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.

Як зазначено в постанові посадової особи митниці, 01.02.2017 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит». Відповідно до інформації ПІК «Інспектор - 2006» громадянин ОСОБА_1 мав вивезти автомашину «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 в строк до 11.02.2017 року, однак станом на 03.08.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.

Тобто, громадянину України ОСОБА_1 ставиться у вину умисні дії, спрямовані на невивезення ним автомобіля марки «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 у передбачений законом строк.

Позивач вказує, що погодитися з даним висновком посадової особи Закарпатської митниці ДФС не можна через його неправильність, необ`єктивність та неповно проведеної за даним фактом перевірки.

Звертає увагу на те, що протокол про порушення митних правил від 03.08.2017 року № 2406/30500/17 містить інформацію, яка не підтверджена належними доказами.

ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що вказаний протокол складений без перекладача і написане в ньому він не мав можливості прочитати, оскільки не володіє української мовою та навчався в школі з угорськомовним навчанням.

Позивач стверджує, що наведені у проколі обставини не відповідають дійсності, оскільки він не перетинав кордон на автомобілі «CITROEN Xsara», а на іншому т/з «Крайзер». Тому на думку позивача інспектор склав протокол без наявності будь-яких доказів, які б підтверджували факт вивезення вказаного у протоколі транспортного засобу.

Окрім того позивач зазначив, що 08.08.2017 року звернувся до начальника Закарпатської митниці про проведення службової перевірки для встановлення яким чином на підставі чого на нього був зареєстрований в базі даних «Інспектор» автомобіль «CITROEN Xsara», однак у відповідь отримав тільки формальну відписку.

Таким чином на думку позивача митними органами не були проведені жодні процесуальні дії для встановлення істини у справі та не доведено, що саме позивач ОСОБА_1 дав згоду на реєстрацію в базі даних на ввезення транспортного засобу в режимі «транзит».

Окрім того позивач вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним з тих підстав, що правопорушення, передбачене ст. 470 МК України не відноситься до триваючих порушень, а відтак вважається закінченим з настанням конкретної календарної дати, тобто вказане у постанові порушення було вчинено і закінчено 11.02.2017 року, а отже на думку позивача строк накладення адміністративного стягнення за дане порушення митних правил могло бути накладено не пізніше 6 місяців з дня його вчинення, тобто не пізніше 11.08.2017 року.

На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. в справі про порушення митних правил № 2406/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 року визначеного головуючим суддею Бедьо В.І.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили задовольнити з підстав, викладених у її змісті.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у зв`язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю позовної заяви. Наголошує на тому, що громадянин України ОСОБА_1 зобов`язаний був вивезти автомобіль марки «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 в строк до 11.02.2017 року, однак станом на 03.08.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши подані ними письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2406/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 01.02.2017 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит». Відповідно до інформації ПІК «Інспектор - 2006» громадянин ОСОБА_1 мав вивезти автомашину «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 в строк до 11.02.2017 року, однак станом на 03.08.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.

Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор», внаслідок чого встановлено, що 01.02.2017 року, о 03 год. 11 хв., через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортний засіб «CITROEN Xsara», реєстраційний номерний знак Словаччини

НОМЕР_1 В строк до 03.08.2017 року вказаний автомобіль не був вивезений за межі території України і станом на дату складення протоколу вивезеним не значився.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 2406/30500/17 вбачається, що 03.08.2017 року під час написання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 заперечив факт ввезення зазначеного транспортного засобу за межі території України та повідомив, що слідував в автомобілі тільки в якості пасажира.

Як слідує зі змісту позову ОСОБА_1 стверджує, що не розумів зміст складеного відносно нього протоколу про порушення митних правил, адже не розуміє української мови, акцентує увагу на тому, що при складанні протоколу не надавались послуги перекладача з угорської, чим було порушено його права.

Разом з тим позивач не надав суду жодних доказів того, що звертався до митного органу з проханням про отримання послуг перекладача. Також суд враховує у даному випадку ту обставину, що ОСОБА_1 є громадянином України.

Позивач стверджує, що наведені у проколі обставини не відповідають дійсності, оскільки він не перетинав кордон на автомобілі «CITROEN Xsara», а на іншому т/з «Крайзер». Тому на думку позивача інспектор склав протокол без наявності будь-яких доказів, які б підтверджували факт вивезення вказаного у протоколі транспортного засобу.

Окрім того позивач зазначив, що 08.08.2017 року звернувся до начальника Закарпатської митниці про проведення службової перевірки для встановлення яким чином на підставі чого на нього був зареєстрований в базі даних «Інспектор» автомобіль «CITROEN Xsara», однак у відповідь отримав тільки формальну відписку.

Однак суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження зазначених позивачем фактів, зокрема доказів, які б спростовували наведені в оскаржуваній постанові обставин.

Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, підтверджується протоколом про ПМП № 2406/30500/17 від 03.08.2017 року.

Судом також вивчено доводи сторони позивача щодо закінчення на їх думку строків накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки позивач відносить вказане порушення до не триваючих.

Суд при вивченні даного питання виходить із наступного.

4 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 448/1715/16-а, адміністративне провадження №К/9901/16366/18 (ЄДРСРУ № 78326384) досліджував питання щодо визначення триваючим адміністративним правопорушенням - порушення автомобілем на іноземній реєстрації режиму транзиту, а також строки накладення стягнення за вказане правопорушення.

З аналізу частини першої ст. 467 Митного кодексу України, вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним.

Митний кодекс України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, що пов`язані з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують Закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Верховний Суд відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляється в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку, а відтак, приймаючи оскаржувану постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 Митного кодексу України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до встановлених вимог технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються митний контроль у пунктах пропуску здійснюється шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України, митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян), усне опитування громадян; облік автомобільних транспортних засобів і товарів.

Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі митної території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого приписами МК України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення Закону, як наслідок, відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 607/12366/15-а, адміністративне провадження №К/9901/6485/18 (ЄДРСРУ № 75775121).

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням наведених норм законодавства та фактичних обставин справи, беручи до уваги, що доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а позов без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39515893, що знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного рішення суду - 11.11. 2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо