Вирок № 85759302, 19.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1761/14-к

Провадження №1-кп/242/12/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях: Козаковій Н.Г., Гандзюк К.С., Сафроновій К.В., за участю прокурорів: Пономарьова С.О., Ніжнік С.І., Кондратенко С.М., захисника Герасимець М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050500000752 від 14.04.2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, не перебуває у шлюбі, судимого: 02.12.2011 року Симферопольським районним судом АР Крим за ч. 1 ст. 186 КК України до громадських робіт на строк 150 годин; 18.06.2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до громадських робіт на строк 146 годин і штрафу 1700 грн.; 22.07.2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389, 71, 72 КК України до арешту на строк 3 місяця 5 днів, штраф у розмірі 1700 грн. виконувати самостійно, звільнений 09.12.2013 року з Торезької ВП по відбуттю строку покарання; 02.11.2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, в теперішній час відбуває призначене покарання, який зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» 1995 року в останній редакції від 01.01.2008 р., яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами і прекурсорами на території м. Селидове, Донецької області при наступних обставинах.

14.04.2014 року ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 , приблизно о 12 годин 00 хвилин добровільно надав приміщення своєї квартири ОСОБА_2 для незаконного виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, «Дезоморфін». Після чого ОСОБА_2 , використовуючи приладдя, хімічні речовини, шляхом термічної обробки медичного препарату «Пенталгін ІС» ,виготовив невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, «Дезоморфін». В цей же день, після виготовлення ОСОБА_2 вищевказаного наркотичного засобу, ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, надав приміщення квартири за адресою свого мешкання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для незаконного вживання наркотичних засобів, де останні шляхом внутрішньовенної ін`єкції вжили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, «Дезоморфін». 14.04.2014 року у період часу з 14 години 25 хвилин до 15 години 15 хвилин в ході огляду квартири, що належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено медичні шприци з мікрокількістю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено- дезоморфін.

19.11.2019 року між прокурором Селидівського відділу Красноармійської місцевої прокуратури Кондратенко С.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014050500000752 від 14.04.2014 року, та обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Герасимець М.В., укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України в повному обсязі у судовому провадженні. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 317 КК України у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. В угоді зазначено, що в строк відбутого покарання підлягає зарахуванню та частина покарання, що відбута за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року, за період з 19 липня 2018 року по 12.06.2019 року. Крім того, слід зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання у виді позбавлення волі попереднє ув`язнення з 13.06.2019 по день вступу у чинність вироку, яким затверджено цю угоду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику Герасимець М.В. судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди згідно зі ч. 1 ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Прокурор та захисник у судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечували.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.317 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вищевказаних обставин.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Вид та міра покарання у вигляді позбавлення волі, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за даним вироком до постановлення вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2018 року за ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 2 КК України, суд вважає за доцільне застосувати щодо нього вимоги ст. 70 ч. 4 КК України, що було передбачено сторонами в угоді про визнання винуватості.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

При призначенні узгодженого сторонами покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу винного, який характеризується задовільно за місцем проживання, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття.

Як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує рецидив злочинів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 19.11.2019 року про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами виду та міри покарання.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 737 грн. 88 коп.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.11.2019 року, укладену між прокурором Селидівського відділу Красноармійської місцевої прокуратури Кондратенко С.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Герасимець М.В.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2018 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська УВП № 6».

Строк покарання рахувати з 19.11.2019 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання, що відбуте за попереднім вироком за період з 19.07.2018 року по 12.06.2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України в строк покарання у виді позбавлення волі попереднє ув`язнення з 13.06.2019 по день вступу у чинність вироку, яким затверджено цю угоду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 737 (сімсот тридцять сім) грн. 88 коп. (за висновком експерта № 587 від 24.04.2014 року).

Речові докази по справі: 4 шприца проградуйовані на 5 мл.; скляний флакон коричневого кольору закритий кришкою з надписом «Саліцилова кислота»; 3 шприца зі стертим градуюванням; порожню конвалюту з ПВХ плівки та фольги з надписом «Пенталгін»; шприц проградуйований на 2 мл.; шприц проградуйований на 20 мл.; скляний флакон, горло якого зачинено корпусом від шприцу, що зберігаються в камері речових доказів Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя І.М. Владимирська