Вирок № 85757201, 12.11.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600

Справа № 541/1898/19

Провадження № 1-кп/541/276/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Пащенко Є.М.

прокурора – Безцінної О.В.

захисника Ковердяєвої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 та ч. 3 ст.185 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миргород Полтавської області, українця, громадянина України, не працює, не одружений, з середньою освітою, фактично проживаючий за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1) 05.05.2005 Миргородським міським судом за ст.ст.190 ч.2, 76 КК України до обмеження волі на строк до 2 років 6 місяців, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробувальним строком 3 роки;

2) 02.12.2005 Миргородським міським судом за ст.190 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.71 КК України остаточне покарання визначено 3 роки 5 місяців обмеження волі; Звільнився з місця відбування покарання 29.05.2007 року

3) 19.04.2011 Миргородським міським судом за ст.190 ч.1 КК України до 160 годин громадських робіт;

4) 18.06.2014 Миргородським міським судом за ст.186 ч.1 КК України до штрафу 850 грн.;

5) 21.05.2018 Миргородським міським судом за ст.185 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт.

6) 31.07.2019 вироком Миргородського міськрайонного суду за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі та на підставі положень ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком 1 рік та 6 місяців.

7) 18.09.2019 вироком Миргородського міськрайонного суду за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2019 року в ночі ОСОБА_1 , правомірно перебував у житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . Під час спільного вживання алкогольних напоїв разом з власницею будинку та її сином, ОСОБА_1 , помітив на столі мобільний телефон марки ERGO» BASIC B502, належний ОСОБА_2 . В подальшому, під дією раптово виниклого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що власник та інші сторонні особи за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «ERGO» BASIC B502 вартість якого, відповідно до висновку експерта №1411 від 12.08.2019 складає 916 грн. 67 коп.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 , матеріальних збитків на загальну суму 916 грн. 67 коп.

10 липня 2019 року близько 16 години, маючи намір та бажання на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , прибув до приміщення житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ., що належить померлому ОСОБА_3 та наданий час яким користується його син ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись тим, що потерпілий та інші сторонні особи поряд відсутні і за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, виламавши вхідні двері ударом плеча, проник в середину будинку за вищевказаною адресою, де виявив та в подальшому викрав належне потерпілому ОСОБА_4 майно, а саме:

1.Чоловічий джемпер, вартість якого відповідно до висновку експерта № 1349 від 29.07.2019 становить 75 гривень 00 копійок;

2. Чоловічу кофту, вартість якої відповідно до висновку експерта № 1349 від 29.07.2019 становить 48 гривень 33 копійки;

3.Електрочайник Delfa DK-2500 X2 вартість якого відповідно до висновку експерта № 1348 від 26.07.2019 становить 401 гривня 67 копійок;

4.ТВ-ресивер «ROMSAT», вартість якого відповідно до висновку експерта № 1348 від 26.07.2019 становить 246 гривень 33 копійки.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 , матеріальних збитків на загальну суму 771грн. 33 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю, розкаявся у вчиненому та розповів про обставини вчинення ним крадіжок з будинку ОСОБА_4 та мобільного телефону ОСОБА_2

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим змісту фактичних обставин справи, у вчиненні яких він звинувачується, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції в судовому засіданні, де обвинувачений визнає свою вину у вчиненні злочину, суд приймає їх до уваги такими, що відповідають дійсності без повного дослідження всіх доказів по справі, визнавши згідно ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу.

Заслухавши показання обвинуваченого, суд приходить до усвідомленого переконання про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у таємному викраденні майна та речей потерпілого ОСОБА_4 , вчинені повторно поєднані з проникненням до житла, містять всі ознаки складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. А його дії щодо викрадення мобільного телефону марки «ERGO» BASIC B502 належного потерпілій ОСОБА_2 мітять склад злочину передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, так як дана крадіжка вчинена повторно.

Судом не встановлено обставин обтяжуючих вину обвинуваченого. Та встановлено лише пом`якшуючу обставину у виді активного сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого майна.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом враховується те, що він вчинив один злочин середньої тяжкості а інший тяжкий, розмір заподіяної шкоди потерпілим, його ставлення до скоєного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також його особу, який в свої тридцять вісім років ніде не працював, вчинив злочини протягом незначного періоду часу з моменту відбуття покарання за вчинення крадіжки та в період коли в провадженні Миргородського міськрайонного суду відносно нього перебували кримінальні провадження за вчинення інших крадіжок. Обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо. Також суд враховує висновки викладені в досудової доповіді органу пробації. Відповідно яких, орган пробації вважає, що обвинувачений має високий рівень ризиків вчинення повторних кримінальних правопорушень та високу небезпеку для суспільства, тому не припускається можливість його виправлення без призначення покарання пов`язаного з ізоляцією.

Проаналізувавши вказане, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочини, за який засуджується даним вироком, в період до постановлення відносно нього вироку Миргородським міськрайонний судом від 31 липня 2019 року, відповідно якого йому призначено остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі, та звільнено від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України, остаточне покарання йому призначається з урахуванням абзацу 2 пункту 23 Постанови пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», в якому визначено, що коли особа, щодо якої було застосоване рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Також суд остаточне покарання призначається йому за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, так як обвинувачений вчинив злочини, за які засуджується даним вироком, в період до постановлення відносно нього вироку Миргородським міськрайонним судом Полтавської області від 18 вересня 2019 року, відповідно якого йому призначено остаточне покарання у виді 3 роки позбавлення волі,.

Керуючись ст.ст. 349;368; 370; 374; 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч.3 ст.185 КК України

Призначити ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину передбаченого за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину передбаченого за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та покаранням призначеним вироком Миргородського міськрайонного суд Полтавської області від 18.09.2019 року визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Виконувати самостійного вирок Миргородського міськрайонного суду ухвалений 31 липня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі та на підставі положень ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком 1 рік та 6 місяців.

Продовжити запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу фактичного його затримання 06 серпня 2019 року, зарахувавши строк попереднього ув`язнення в розрахунку, один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави, витрати на залучення експерта в сумі 4239 коп. 27 коп.

Речові докази по справі: чоловічий джемпер, чоловіча кофта, електрочайник Delfa DK-2500 X2, ТВ-ресивер «ROMSAT», які повернуті під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити власнику та дозволити користуватися на власний розсуд.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд, засудженим з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками процесу в той же строк з моменту його проголошення.

Суддя О.А. Городівський