Ухвала суду № 85756407, 20.11.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.11.2019

227/4458/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря Сисенко Ю.В.

прокурора Величко А.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Оніпко Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, не працюючого, одруженого, має неповнолітню дитину, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

10.09.2018 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження відкладено.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 діє застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2019 року, строк дії якого спливає 23.11.2019 року.

Оскільки завершити судовий розгляд справи до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою не є можливим в силу об`єктивних причин (не допитаний свідок обвинувачення), судом, в порядку ст. 331 КПК України, ініційовано питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у злочинах, які йому інкримінують. Зазначав, що на даний час залишаються існувати ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу. Зазначаючи про існування вказаних ризиків прокурор посилався на те, що обвинувачений є раніше судимою особою, злочини, в яких його обвинувачують вчинив в період не знятої та не погашеної судимості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Вказане на думку прокурора свідчить про схильність обвинуваченого до незаконних дій та порушення суспільних норм. Враховуючи наведене, суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому в разі визнання його винним, відсутність у останнього офіційного місця роботи прокурор вказував, що ризики, які існували при обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, ризик переховування від суду та ризик вчинення іншого злочину, на теперішній час не зменшились і тому вважав, що менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити уникнення заявлених ризиків з боку обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений повністю визнав свою провину, розкаюється у скоєному, має стійкі соціальні зв`язки, а саме дружину та неповнолітню дитину, постійне місце мешкання і тому вважали, що відносно останнього можливо обрати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Суд заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з такого.

На даний час судовий розгляд не може бути завершений, оскільки судом не допитані свідки обвинувачення.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2019 року підозрюваному ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2019 року.

При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що існувала обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, а також встановлено існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на теперішній час обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, що знайшло своє підтвердження в досліджених судом письмових доказах, поясненнях потерпілих та самого обвинуваченого.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, які відносяться до тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є особою, яка раніше вже притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності та відбувши покарання в січні 2019 року, в період не знятої та не погашеної судимості за попередній злочин, знов вчинив аналогічні злочини, що свідчить, на думку суду, про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.

З досліджених судом матеріалів встановлено, що обвинувачений одружений, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, офіційно, до затримання, не працюючого, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

З`ясовані в ході судового розгляду обставини, дають суду підстави вважати, що ризики, що існували під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , а саме ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, станом на день розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшились.

На ймовірність існування вказаних ризиків свідчить те, що обвинувачений є раніше судимим, вчинив злочини в період не знятої та не погашеної судимості за попередній злочин, офіційної роботи не мав, що свідчить про відсутність у останнього офіційних джерел доходу, що ймовірно і було повштохом до незаконних дій з його боку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що доводи сторони захисту про те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки у місці проживання, оскільки має дружину, дитину, постійне місце мешкання, не можуть свідчити про те, що заявлені прокурором ризики зменшились, оскільки вказані обставини існували і на момент вчинення ОСОБА_3 злочинів, які йому інкримінують і ці обставини не зупинили останнього.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні злочин відносно потерпілої ОСОБА_2 , обвинувачений вчинив в присутності малолітньої дитини, що свідчить про цинічність особи обвинуваченого, нехтування ним загальнолюдськими нормами моралі.

Враховуючи наведене, вимоги ст.177, 183, 199, 331 КПК України суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і строк тримання під вартою обвинуваченому повинен бути продовжений.

Крім того, суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Крім того, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд визначає обвинуваченому розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на думку суду, в разі її внесення, буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а саме:не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання; прибувати до суду за першою вимогою.

Керуючись ст.ст.177, 331, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 20 листопада 2019 року по 18 січня 2020 року.

Встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40140,00 грн. (сорок тисяч сто сорок гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач - ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст..194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання; прибувати до суду за першою вимогою.

Відповідно до вимог ст..182 КПК України, роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 18 січня 2020 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та ІТТ № 3 ГУ НП в Донецькій області м.Покровськ.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

На ухвалу суду може бути внесена апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії даної ухвали.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця