ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" березня 2010 р.Справа № 7/139-10 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин Хмельницької області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нетішин Хмельницької області
до Нетішинської міської ради Хмельницької області, м. Нетішин Хмельницької області
треті особи:
на стороні позивача ФОП: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 м. Нетішин Хмельницької області
на стороні відповідачів ФОП: ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, Дочірнє підприємство „Ліки України”, м. Нетішин Хмельницької області
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя Крамар С.І.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_28 довіреність від 24.02.2009р.
відповідачів: 1. ОСОБА_29 довіреність від 25.09.2009р. (в судовому засіданні 11.03.2010р.)
2. Хотюк І.В. довіреність № 12 від 16.03.2010р.
третіх осіб: на стороні позивача ОСОБА_28 представник за довіреностями
на стороні відповідачів не зявились
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом в якому просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (державна реєстрація за № 04057450056 від 29.07.2005р.), на якій розміщене приміщення магазину „Універмаг”, укладеного 29.07.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою Хмельницької області із змінами та доповненнями.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки на якій розташоване приміщення магазину „Універмаг” грубо порушує права фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оскільки вказаний договір було укладено без її згоди та згоди усіх інших співвласників магазину „Універмаг”. При укладенні вказаного договору оренди земельної ділянки не було дотримано усіх вимог чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України. Для укладення такого договору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не мала належного обсягу цивільної дієздатності (господарської компетенції). Крім того, відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України земельна ділянка на умовах оренди надається на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами землеустрою земельної ділянки. Незважаючи на відсутність необхідної документації на землю, порушуючи права співвласників приміщення магазину „Універмаг” між ПП ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою було укладено вищевказаний договір оренди земельної ділянки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача ПП ОСОБА_2 в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечують. Зазначили, що відповідно до укладеного 28.12.2000 року договору купівлі-продажу позивачем придбано 11/500 частини приміщення магазину „Універмаг”. Не враховуючи дану обставину, позивач звертається до суду з позовом про визнання недійсним в цілому договору оренди земельної ділянки, який було укладено для забезпечення діяльності обєкту нерухомості співвласником якого є ОСОБА_2, ОСОБА_25 та інші співвласники. Таким чином, у випадку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки будуть порушені особисті права ОСОБА_2, будуть порушені права ОСОБА_25 та інших співвласників, адже в разі визнання договору недійсним вони фактично не матимуть можливості належним чином на свій розсуд використовувати частину обєкту нерухомості, яка належить на праві спільної часткової власності іншим особам. Більше того, укладений договір забезпечує діяльність та нормальне функціонування обєкту нерухомості, розташованого в м. Нетішин по пр. Незалежності, 20. Також відповідач звертає увагу на наступні конкретні обставини, що передували укладенню спірного договору. Первинно земельна ділянка, яка є предметом договору, який позивач просить визнати недійсним була надана ОСОБА_2 рішенням 14 сесії Нетішинської міської ради 23 скликання № 7 від 27 грудня 2000 року із земель резервного фонду міста в тимчасове користування на умовах оренди для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. В період після 28.12.2000 року ОСОБА_1 не зверталась до ОСОБА_2 особисто, не зверталась до Нетішинської міської ради з проханням у відповідності до чинного на той час законодавства вирішити питання переходу до неї права користування частиною земельною ділянки у звязку із переходом до неї права власності на частину приміщення магазину „Універмаг”, а 01.01.2001 року уклала з ОСОБА_2 двосторонній безстроковий договір № 04 про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території. Аналогічні договори ОСОБА_2 було укладено зі всіма іншими співвласниками - відрізняється тільки розмір участі у витратах, оскільки у кожного із співвласників придбані площі є різними. Із тексту даного договору слідує, що ОСОБА_31 погодилась на участь у витратах на утримання будівлі та території. Двосторонній безстроковий договір № 04, укладений 01.01.2001 року, про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території був чинним на момент закінчення терміну дії укладеного ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки, а відповідно до умов укладеного тоді договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 особисто мала переважне право на укладання договору оренди на новий строк у разі закінчення дії цього договору, тому до закінчення строку дії договору ОСОБА_2 звернулась в Нетішинську міську раду з заявою про продовження договору оренди на новий строк. Оскільки, на момент звернення ОСОБА_2 до Нетішинської міської ради з заявою про укладання з нею договору оренди земельної ділянки на новий строк у зв'язку із закінченням строку дії раніше укладеного договору, ОСОБА_1 не повідомила ОСОБА_2 про своє бажання розірвати раніше укладений договір № 04 від 01.01.2001 року про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території, не звернулась із відповідною заявою до Нетішинської міської ради, а тому для забезпечення діяльності та нормального функціонування обєкту нерухомості, розташованого в м. Нетішин по пр. Незалежності, 20, ОСОБА_2 абсолютно законно було укладено договір оренди земельної ділянки, а в подальшому додаткові угоди, визнати недійсними які просить позивач. За період, що пройшов з моменту укладання договору ОСОБА_1 належним чином виконувала прийняті на себе зобов'язання. Факт, що позивач роками добросовісно виконувала свої зобов'язання по відшкодуванню понесених відповідачем витрат по оплаті за оренду землі, в межах строку встановленого для звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним не заявляла про порушення її права, свідчить про її згоду на укладення договору 29.07.2005 року оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього. До сьогодні є чинними і договори про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території, укладені ОСОБА_2 з іншими співвласниками, що виключає твердження в позовній заяві, що думка співвласників ОСОБА_2 не була врахована.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 повідомив, що розміри земельної ділянки на якій розташований магазин „Універмаг” визначені в генеральному плані міста Нетішин та межі даної земельної ділянки визначені на місцевості, а тому ОСОБА_2 не потрібно було виготовляти проект відведення земельної ділянки.
Представник відповідача Нетішинської міської ради в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов повідомив наступне. 27 грудня 2000 року рішенням чотирнадцятої сесії Нетішинської міської ради III скликання № 7 було надано в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Нетішині на проспекті Незалежності, 20, площею 0,4649 га. На виконання зазначеного рішення міської ради між Нетішинською міською радою та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки від 23 січня 2001 року строком до 24 січня 2004 року. 3 березня 2004 року Кабінетом Міністрів України за № 220 було прийнято постанову „Про затвердження Типового договору оренди землі”. Зазначеною постановою Кабінетом Міністрів України було визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінетом Міністрів України від 17 березня 1993 року № 197 „Про форму договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди)”. На виконання зазначеної вище постанови КМ України від 3 березня 2004 року № 220 Нетішинською міською радою рішенням двадцять другої сесії IV скликання від 20 жовтня 2004 року за № 10 було затверджено Типовий договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, у новій редакції. 29 липня 2005 року на виконання зазначеного вище рішення Нетішинської міської ради від 20 жовтня 2004 року № 10 Нетішинською міською радою і ФОП ОСОБА_2 було змінено умови договору оренди земельної ділянки шляхом викладення його в новій редакції. Строк дії цього договору в новій редакції до 25 січня 2006 року. Рішенням тридцять п'ятої сесії Нетішинської міської ради IV скликання від 10 лютого 2006 року № 28 було продовжено до 25 січня 2011 року дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,4649 га, яка розташована на пр. Незалежності, 20, м. Нетішин, укладеного з ФОП ОСОБА_2 23 березня 2006 року на виконання зазначеного рішення Нетішинської міської ради між ФОП ОСОБА_2 і Нетішинською міською радою було укладено угоду про внесення змін і доповнень до цього договору оренди земельної ділянки, якою цей договір продовжено на 5 (п'ять) років. У преамбулі цієї угоди було зазначено, що сторони ознайомлені з вимогами діючого законодавства України щодо недійсності угод і розуміли значення своїх дій, а тому Нетішинська міська рада належним чином виконувала умови договору оренди земельної ділянки і не була зацікавлена, як орендодавець, в будь-яких порушеннях вимог чинного законодавства України. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити ФОП ОСОБА_1 в позові.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
27.12.2000р. рішенням Нетішиської міської ради № 7 надано ФОП ОСОБА_2 в тимчасове користування на умовах оренди для роздрібної торгівлі та комерційних послуг земельну ділянку площею 0,4649 га, що розташована на пр. Незалежності, 20.
28.12.2000р. між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частини магазину за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив 11/500 частини приміщення магазину „Універмаг” загальною площею 1765,5 кв.м., що знаходиться в місті Нетішині по проспекту Незалежності, 20. Вказана частина приміщення знаходиться на другому поверсі магазину „Універмаг” та на плані зазначена під № 2-а.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу ОСОБА_32 та зареєстрований в реєстрі за № 2872.
01.01.2001р. між сторонами укладено договір № 4 про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території за умовами якого відповідач передає позивачу як співвласнику в постійне користування частину приміщення згідно договору купівлі-продажу № 2872 від 28.12.2000р. у магазині „Універмаг”, площею 39,10 кв.м., що розміщена у м. Нетішині, пр. Незалежності, 20.
Згідно п. 6.2 договору № 4 про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території позивач сплачує відповідачеві платежі за комунальні послуги, електроенергію, землю та інші послуги.
23.01.2001р. між Нетішинською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 4649 кв.м., яка знаходиться в місті Нетішині, просп. Незалежності, 20, згідно рішення Нетішинської міської ради від 27.12.2000р. за № 7.
29.07.2005р. між Нетішинською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (далі Договір) за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Нетішині, проспект Незалежності, 20, надану рішенням чотирнадцятої сесії Нетішинської міської ради від 2712.2000р. № 7.
Даний Договір 29.07.2005р. зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за № 040574500056.
Згідно з п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4649 га.
Згідно з актом приймання-передачі обєкта оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку згідно Договору.
23.03.2006р. між Нетішинською міською радою та ОСОБА_2 укладено угоду про внесення змін та доповнень до Договору.
26.03.2009р. Товариство співвласників майнового комплексу магазину „Універмаг” звернулось з листом до Нетішинського міського голови в якому просить припинити дію Договору, надати дозвіл для товариства на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки, площею 0,4649 га, на якій розташований магазин „Універмаг”, в оренду.
Згідно з клопотанням № 06-043-04/09 від 12.05.2009р. старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Шепетівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель пропонує Нетішинському міського голову ОСОБА_33 надати дозвіл на розробку технічної документації земельної ділянки для передачі її у користування на умовах оренди Товариству співвласників майнового комплексу магазину „Універмаг”.
14.05.2009р. Товариство співвласників майнового комплексу магазину „Універмаг” звернулось до Нетішинського міського голови з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації на спірну земельну ділянку.
Листом від 28.05.2009р. Нетішинська міська рада повідомила товариство про те, що питання про надання дозволу товариству розглядалось на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, згідно висновків якої на черговій сесії міської ради вирішити питання щодо передачі співвласникам майнового комплексу магазину „Універмаг” в оренду земельної ділянки не можливо у звязку з відсутністю у них свідоцтва на право власності на нерухомий обєкт, відповідно до частки в майновому комплексі.
18.08.2009р. між Нетішинською міською радою та ОСОБА_2 укладено додатковий договір (угоду) № 188 до Договору.
Згідно наявних в матеріалах справи договорів купівлі-продажу частини магазину ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 є співвласниками магазину „Універмаг”.
Згідно договору про надання правової допомоги від 10.01.2010р., квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 10.03.2010р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 708 від 18.12.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн.
Згідно договору від 01.02.2010р., квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 01.02.2010р. відповідач просить суд стягнути з позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн.
За таких обставин, позивач звернувся з позовом в якому просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (державна реєстрація за № 04057450056 від 29.07.2005р.), на якій розміщене приміщення магазину „Універмаг”, який укладений 29.07.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою Хмельницької області із змінами та доповненнями.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до частин 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
При вирішенні спору судом не застосовується строк позовної давності, оскільки сторонами не подано заяви про застосування строку позовної давності відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 28.12.2000р.) цивільні права і обов`язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно договору купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р. є співвласником магазину „Універмаг”, що знаходиться на земельній ділянці, яка передана відповідачу ОСОБА_2 в оренду згідно Договору.
Частиною 4 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення спірного Договору) передбачено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
В свою чергу, договором купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р., який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також іншими наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу частини магазину, не визначено порядку набуття покупцями права на спірну земельну ділянку.
Також не визначено порядку набуття ОСОБА_1 та іншими співвласниками магазину „Універмаг” права на спірну земельну ділянку й договором № 4 від 01.01.2001р. про участь у витратах на утримання будівлі магазину „Універмаг” та його території, оскільки п. 6.2 даного договору лише визначений обовязок позивача здійснювати плату за землю відповідачеві ОСОБА_2
Укладення договору оренди земельної ділянки на якій знаходиться магазин „Універмаг” між ПП ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою позбавляє інших співвласників магазину „Універмаг”, в тому числі позивача, на передбачене ст. 120 Земельного кодексу України право на земельну ділянку.
Тому, укладення спірного Договору відбулося без урахування вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача ОСОБА_2, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача Нетішинської міської ради з приводу того, що спірним Договором від 29 липня 2005 року Нетішинською міською радою і ФОП ОСОБА_2 було змінено умови договору оренди земельної ділянки від 23.01.2001р. шляхом викладення його в новій редакції, оскільки зі змісту спірного Договору вбачається, що це окрема угода. Вона не містить посилань на те, що є додатковою угодою чи змінами до договору, чи новою редакцією попереднього договору.
З приводу вимог позивача про визнання недійсним Договору у звязку з відсутністю у ОСОБА_2 проекту відведення земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з абзацом 4 ст. 16 Закону України „Про оренду землі” (в редакції чинній на час укладення спірного договору) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
В свою чергу, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 повідомив, що розміри земельної ділянки на якій розташований магазин „Універмаг” визначені в генеральному плані міста Нетішин та межі даної земельної ділянки визначені на місцевості, а тому ОСОБА_2 не потрібно було виготовляти проект відведення земельної ділянки.
Враховуючи викладене, в даному випадку станом на час укладення Договору розроблення проекту відведення земельної ділянки законом не вимагалось.
Інших підстав для визнання спірного договору оренди недійсним позивачем не зазначено та судом не виявлено.
За таких обставин, суд вважає, що позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (державна реєстрація за № 04057450056 від 29.07.2005р.), на якій розміщене приміщення магазину „Універмаг”, укладеного 29.07.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою Хмельницької області, обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідачів, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нетішин Хмельницької області до Нетішинської міської ради Хмельницької області, м. Нетішин Хмельницької області треті особи: на стороні позивача ФОП: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 м. Нетішин Хмельницької області; на стороні відповідачів ФОП: ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, Дочірнє підприємство „Ліки України”, м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста від 29.07.2005р. укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, Хмельницька область, код НОМЕР_1) та Нетішинською міською радою Хмельницької області, (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, код 25939741) та зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за № 040574500056.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, Хмельницька область, код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 750,00 грн. (сімсот пятдесят грн. 00 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ.
Стягнути з Нетішинської міської ради Хмельницької області, (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, код 25939741) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 750,00 грн. (сімсот пятдесят грн. 00 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ.
Суддя
Судове рішення № 8575630, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/139-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: