Рішення № 8575611, 29.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р.Справа № 7/334-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” м. Київ

до Приватного підприємства „Максимум Плюс”, смт. Білогір’я Хмельницької області

про стягнення 2252,96 грн.

Суддя С.І. Крамар

Представники сторін:

позивача: Черномаз В.В. - довіреність № 1502/10 від 15.02.2010р.

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки № НМ-01298 від 07.11.2008р. в розмірі 2252,96 грн., з яких 2007,00 грн. –основного боргу, 62,52 грн. –3% річних, 183,44 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за необхідне справу розглянути за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТзОВ „Санлайт Україна С.Р.Л.” (п

озивач) та ПИ „Максимум Плюс” (відповідач) укладено договір поставки №НМ –01298 від 07.11.2008р. на поставку товару.

Відповідно до п.1 Договору ТзОВ „Санлайт Україна С.Р.Л.” (Постачальник) зобов’язався поставляти товари, а Покупець приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації.

Позивач згідно видаткової накладної № НМ-000002560 від 18.11.2008р. поставив відповідачу товар непродовольчої групи всього на суму 2007,00 грн.

Згідно п.2.1 Договору відповідач (Покупець) зобов’язаний розрахуватися за отриманий товар з відтермінуванням оплати за товар протягом 60 днів з моменту отримання товару.

Відповідач зобов’язаний був розрахуватися за товар за даною видатковою накладною не пізніше 18.01.2009р.

Позивач 18.01.2009р. надіслав на адресу відповідача лист –вимогу №1/180109 на суму боргу згідно Договору в розмірі 2007,00 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 18.01.2009р. по 01.02.2010р. в розмірі 62,52 грн. та втрат від інфляції з 18.01.2009р. по 01.02.2010р. в розмірі 183,44 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 2252,96 грн., з яких: 2007,00 грн. –основного боргу, 183,44 грн. –інфляційних втрат, 62,52 грн. –3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 2007,00 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в строк встановлений Договором не виконав.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 18.01.2009р. по 01.02.2010р. в розмірі 62,52 грн. та втрат від інфляції за 18.01.2009р. по 01.02.2010р. в розмірі 183,44 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2007,00 грн., 3% річних в розмірі 62,52 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 183,44 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.”, м. Київ до Приватного підприємства „Максимум Плюс”, смт. Білогір’я Хмельницької області про стягнення 2252,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Максимум Плюс”, (смт. Білогір’я Хмельницької області, вул. Шевченка,69, код 34690559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.”, (м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,18/14, корп. 25, оф,401, код 31868241) –2007,00 грн. (дві тисячі сім грн. 00 коп.) основного боргу, 183,44 грн. (сто вісімдесят три гривни 44 коп.) нарахувань інфляції, 62,52 грн. (шістдесят дві грн. 52 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя