Ухвала суду № 85754630, 19.11.2019, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/377/19

Провадження № 2-н/399/39/19

УХВАЛА

19 листопада 2019 року селище Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши матеріали заяви дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,

встановила:

Дочірнє підприємство "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 11021, 68 грн. та 192, 10 грн. судового збору.

Однак, дана заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 185 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником було додано до заяви, квитанцію № 17561 від 24.07.2019 року про сплату судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 192,10 грн.

Однак дослідивши карточку справи, суддя вважає, що врахувати зазначену квитанцію як належний доказ сплати судового збору не можливо, з огляду на наступне: перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою компютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматизованому режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Станом на 19.11.2019 року підтвердження сплати заявником судового збору за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 192,10 грн., в автоматичному та ручному режимі в «Д-3» відсутнє. У звязку з чим, заявнику або його представнику необхідно надати суду докази щодо зарахування сплаченого ними судового збору за подання заяви про видачу судового наказу до Державного бюджету України.

За таких обставин, вважаю, що заяву дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ слід залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 163, 183, 185 ЦПК України, суддя -

постановила:

Заяву дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лях М.М.