Рішення № 8575429, 09.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р.Справа № 12/87-2360 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергитична,2, м. Тернопіль, в особі Заліщицького району електричних мереж, вул. С. Бандери, 100,а, м. Заліщики, Тернопільської області           

до приватного підприємства "Агро –КПК", вул. Залізнична, 3, с. Угринківці, Заліщицького району, Тернопільської області

За участю представників від:

позивача: Калакайло Я.Б. –юрисконсульт (довіреність №4676/24 від 23.12.2009р.);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", в особі Заліщицького району електричних мереж, звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення приватного підприємства "Агро –КПК" 42126грн.47коп. з них: 14698грн.85коп. –заборгованості за використану електроенергію, 26499грн.92коп. –за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 240грн.81коп. –інфляційних, 686грн.89коп. –пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №174 про постачання електричної енергії від 30 жовтня 2006 року, а саме: неповну та несвоєчасну сплату за використану електроенергію в період з квітня по грудень 2009 року, в тому числі за перевищення договірних величин її споживання у вересні 2009 року.

Відповідач у відзив на позов, зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки долучені до матеріалів справи рахунки містять різні номери лічильників, а саме: починаючи з квітня по серпень 2009 року вказано лічильник під №410182, а з вересня вже №410782, також відповідач заперечує той факт, що ним порушено п.4.2.2. договору про постачання електричної енергії №174 від 30.10.2006 року (підприємство ніколи не мало середньомісячного споживання 50 000 кВТ годин і більше), при цьому зазначає те, що позивачем невірно проведений розрахунок за жовтень 2009 року, підставою нарахування було не календарний місяць(30 днів), а різниця в датах між 10 вересням та 23 жовтням (43 дні), чим було збільшено нарахування на 13 днів і дана сума складає 9459 грн.00коп., а мала становити 5499грн.00коп., разом з тим, починаючи з квітня по грудень 2009 року підприємство оплатило за спожиту електричну енергію 43150грн.00коп.

Позивач у заяві про уточнення позовних вимог №14 від 25.01.2010 року повідомив, що відповідач в грудні 2009 року повністю оплатив борг за спожиту електричну енергію в сумі 14698грн.85коп., тому просить суд стягнути із відповідача 28339грн.69коп. із яких: 26499грн.92коп. –за перевищення договірної величини спожитої електроенергії, 1174грн09коп. –пені, 665грн.68коп. –інфляційних, при цьому представник позивача в судовому засіданні 26.01.2010р. зазначив, що дана заява по своїй суті є повідомленням того, що відповідач сплатив суму основного боргу за спожиту електричну енергію, а також, зазначив, що у відповідача встановлено один лічильник, а в рахунках за активну електроенергію помилково зазначено два різних номера одного лічильника.

У судовому засіданні 09.02.2010р. повноважний представник позивача зауважив, що у позовній заяві помилково вказано, що із відповідача необхідно, зокрема, стягнути 240грн.81коп. –інфляційних нарахувань та 686грн.89коп. –пені, так як у доданих до позовної заяви розрахунках сум нарахованих пені та втрат від інфляції та в уточненні позовних вимог №14 від 25.01.2010р., зазначено, що до стягнення підлягає 1174грн09коп. – пені та 665грн.68коп. –інфляційних.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, зокрема, додатки до позовної заяви та уточнення позовних вимог, враховуючи, що таке подане позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

30 жовтня 2006 року між сторонами укладено договір №174 про постачання електричної енергії (надалі - договір), згідно п. 1. якого постачальник (позивач –по справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 403 кВт, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1., 2.2.2., 2.3.1.- 2.3.3. договору сторони зобов'язались виконувати умови цього договору; постачальник - постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності схем електропостачання, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 403 кВт., а споживач - дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; а споживач - Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи          електроустановки. Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №7„Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 4.2. Правил користування електричною енергією та п.7 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

У п. 5.1. договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"), зокрема, договірні обсяги постачання електричної енергії на кожен місяць 2009 року визначено в розмірі 8,5 тис. кВт/год.

Абзацом 3 п. 11 "Порядку" та п. 5.5 Договору передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється протягом 5 робочих днів від дня отримання звернення споживача за умови:

- відсутність заборгованості за спожиту електричну енергію за попередні розрахункові періоди;

- оплати додатково заявлених обсягів на момент звернення.

Згідно додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 30.10.2006р. №174 "Порядок розрахунків" сторони погодили, а споживач зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним договором; розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця; перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату; розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії; за дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника; споживач до 10 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 додатку №2 до договору, щомісяця в перший день після закінчення розрахункового періоду споживач зобов’язується направляти представника до постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії, якщо постачальник не отримав у зазначений термін даних про покази засобів обліку електричної енергії з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до Правил користування електричною енергією (п. 5 Додатку №2).

Згідно п. 4.2.2. договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини; при цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше, також п. 10 додатку №2 “Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, споживач оплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України “Про електроенергетику”.

Пунктом 9.4. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року, договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до Угоди від 28.05.2008р. до договору постачання електроенергії №174 від 30.10.2006р. сторони домовились, що даний договір продовжено до 31.12.2008р. та вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Враховуючи, що ні одна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4. договору не заявила про припинення дії договору чи зміну його умов, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах.

Враховуючи вимоги ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до актів про використану електричну енергію, величина фактично спожитої електричної енергії відповідачем у вересні 2009 року складає 53,83 тис. кВт/г.

Таким чином, відповідач перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії у вересні 2009 року на 45,33 тис. кВт/г (53,83 тис. кВт/г. (фактично спожита е/е) –8,5 тис. кВт/г. (узгоджена договірна величина) = 45,33 кВт/г (перевищення договірної величини).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997р. №575/97-ВР, передбачено відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, отже, перевищення договірних величин споживання електричної енергії за вересень 2009 року складає 26499грн.92коп., а саме:

45,33 тис кВт/г (перевищення договірної величини) * 0,5846 (тариф) * 2 = 26499грн.92коп. (сума перевищення договірних величин споживання е/е).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов’язання згідно умов договору щодо постачання електричної енергії постачальник виконав повністю, однак, як убачається із наданих позивачем документів, зокрема, актів, виставлених відповідачу рахунків за активну енергію та згідно поданого розрахунку боргу за використану електричну енергію, відповідач в період з квітня по грудень 2009 року несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував за надані ресурси, у зв'язку з чим станом на грудень 2009 року борг останнього за спожиту електроенергію складав 14698грн.85коп., крім того у вересні 2009 року відповідачем перевищено договірні величини споживання електроенергії, а відтак, відповідно до п.4.2.2. договору та п.10 додатку №2 “Порядок розрахунків”, відповідач згідно виставленого рахунку за активну енергію №174/5909-1 за вересень 2009 року повинен був, в тому числі сплатити 26499грн.92коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, проте даного зобов’язання не виконав.

Однак, за твердженнями позивача у поданій заяві №14 від 25.01.2010р. і що підтвердив представник позивача в судовому засіданні, відповідач на день розгляду справи сплатив борг за спожиту електроенергію в сумі 14698грн.85коп., а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі ст.80п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Таким чином, на день розгляду справи залишився неоплаченим борг в сумі 26499грн.92коп. –за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним п.4.2.2. договору та п.10 додатку №2 “Порядок розрахунків”, а саме про сплату боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 26499грн.92коп.

Твердження відповідача про те, що у виставлених йому рахунках за активну енергію містяться різні номери лічильників, а саме: починаючи з квітня по серпень 2009 року вказано лічильник під №410182, а з вересня вже №410782, судом до уваги не приймаються, оскільки, відповідачем не надано доказів встановлення в нього двох лічильників, проте факт встановлення у відповідача у березні 2007 року саме лічильника №410182 підтверджується актом заміни (встановлення) приладів обліку електроенергії від 29.03.2007р.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.2.1.) та додатку №2 “Порядок розрахунків” (п. 12), у вигляду сплати пені, що за період з червня 2009 року по листопад 2009 року становить 1174грн.09коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з травня 2009 року по листопад 2009 року (згідно розрахунку позивача) становить 665грн.68коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню в частині стягнення з ПП "Агро –КПК" на користь ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Заліщицького району електричних мереж 26499грн.92коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 1174грн.09коп. пені, 665грн.68коп. інфляційних нарахувань, як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із послідуючими змінами та доповненнями), далі –Декрет, встановлено, що розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову.

Згідно п. 1 ч.1 ст 8 Декрету сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи, що позивачем згідно платіжного доручення №14848 від 30.11.2009р. сплачено 621грн.27коп. державного мита при ціні позову 43038грн.54коп. (тобто 1 відсоток складає 430грн.39коп.), то відповідно зайво сплачене державне мито в сумі 190грн.88коп. підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80 п. 1.1., 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Агро – КПК", вул. Залізнична, 3, с. Угринківці, Заліщицького району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 33360973, на користь відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергитична,2, м. Тернопіль, в особі Заліщицького району електричних мереж, вул. С. Бандери, 100,а, м. Заліщики, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21166182 – 26499грн.92коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 1174грн.09коп. –пені, 665грн.68коп. –інфляційних нарахувань, 430грн.39коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.          В частині стягнення 14698грн.85коп. боргу - провадження у справі припинити.

5.          Видати довідку відкритому акціонерному товариству "Тернопільобленерго" вул. Енергитична,2, м. Тернопіль, в особі Заліщицького району електричних мереж, вул. С. Бандери, 100,а, м. Заліщики, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21166182, про повернення з Державного бюджету України, 190грн.88коп. зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №14848 від 30.11.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи №12/87-2360.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя